12 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/673/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,
представника позивача - Бєлік В.О.,
представника відповідача - Боровик Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Котлогаз" до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
10 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Котлогаз" (надалі також - позивач, ТОВ "ВКП "Котлогаз") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000591401 від 30.01.2017 року, яким нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70582 грн 50 коп., з них: за основним платежем - 47055 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 23527 грн 50 коп., та податкового повідомлення - рішення № 0000581401 від 25.04.2017, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 145296 грн, з них: за основним платежем - 96864 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 48432 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000581401 від 25.04.2017 року прийнято податковим органом на підставі висновків перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України під час господарських правовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "Будюніті" (надалі - ТОВ "Будюніті") та з Товариством з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельним підприємством "Спектр" (надалі - ТОВ РБП "Спектр"). Позивач вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на те, що ТОВ "Будюніті" та ТОВ РБП "Спектр" на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, перебували на податковому обліку, позивачем від зазначених контрагентів отримані відповідні послуги, які в подальшому використані у господарській діяльності.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000591401 від 30.01.2017 року прийнято податковим органом на підставі висновків перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України під час господарських правовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтертрейд" (надалі - ТОВ "Компанія Інтертрейд"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлайф ЛТД" (надалі - ТОВ "Укрлайф ЛТД") та із Товариством з обмеженою відповідальністю "AZ-Харків" (надалі ТОВ "AZ-Харків"). Позивач вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на те, що ТОВ "Компанія Інтертрейд", ТОВ "Укрлайф ЛТД", ТОВ "AZ-Харків" на момент здійснення господарської операції були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, перебували на податковому обліку, позивачем від зазначених контрагентів отримані відповідні товари (послуги), які в подальшому використані у господарській діяльності.
Правомірність формування податкового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ "Будюніті", ТОВ РБП "Спектр" та ТОВ "Компанія інтертрейд", ТОВ "Укрлайф ЛТД", ТОВ "AZ-Харків" підтверджено належними документами. Вказував, що висновки перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з його контрагентами не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Надав детальне пояснення щодо фактичних обставин проведення фінансово-господарських операцій з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.
У письмових запереченнях відповідач стверджував про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Зазначав, що у ході планової перевірки працівниками Головного управління ДФС у Полтавській області встановлено порушення позивачем пп.14.1.36 п. 14.1 статті 14, статті 134, п. 138.2 статті 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України під час формування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за наслідками господарських взаємовідносин із ТОВ "Будюніті", ТОВ РБП "Спектр". Встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України під час формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками господарських взаємовідносин із ТОВ "Компанія Інтертрейд", ТОВ "Укрлайф ЛТД", ТОВ "AZ-Харків". Наполягав на тому, що надані позивачем в ході проведення перевірки документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій.
Відповідач стверджував, що ТОВ "ВКП "Котлогаз" не підтверджені належними первинними документами послуги, отримані від ТОВ "Будюніті", ТОВ РБП "Спектр", а також не доведено реальності використання таких послуг у виробничій діяльності.
Зазначав, що у контрагента ТОВ РБП "Спектр" відсутні трудові ресурси, необхідні для виконання договору підряду, укладеного з позивачем.
Також вказував на наявність ознак нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності контрагентами позивача - ТОВ "Компанія Інтертрейд", ТОВ "Укрлайф ЛТД", ТОВ "AZ-Харків".
Тому, як на думку відповідача, податковим органом правомірно зроблено висновок про заниження даним платником показників податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств та донараховано позивачу відповідні податкові зобов'язання.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
У період з 21.11.2016 року по 16.12.2016 року посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "ВКП "Котлогаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року та правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2014 по 30.06.2016 року.
За результатами перевірки складено акт від 06.01.2017 року № 9/16-31-14-01-10/23543186 /т. 1 а.с. 27-78/ (надалі - акт), в якому відображено порушення позивачем, зокрема:
- пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14, статті 134, п. 138.2 статті 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), статті 135, статті 137 Податкового кодексу України (в редакції, що діє після 01.01.2015 року), в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 155503 грн., в тому числі, за 2014 рік - 96864 грн, за 2015 рік - 54039 грн, за 1 квартал 2016 року - 4263 грн, за 2 квартал 2016 року - 337 грн;
- п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 47055 грн, в тому числі, за жовтень 2014 року - 1046 грн, січень 2015 року - 411 грн, квітень 2015 року - 1008 грн, липень 2015 року - 418 грн, лютий 2016 року - 35067 грн, березень 2016 року - 9105 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкове повідомлення-рішення № 0000591401 від 30.01.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70582 грн 50 коп., з них за основним платежем - 47055 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23527 грн 50 коп. (т. 3, а.с. 76); та податкове повідомлення - рішення № 0000581401 від 30.01.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206235 грн, з них за основним платежем - 155503 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 50732 грн. (т. 1, а.с. 25).
Зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ "ВКП "Котлогаз" оскаржило в адміністративного порядку, звернувшись зі скаргою до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України № 7549/6/99-99-11-01-01-25 від 11.04.2017 року скасоване податкове повідомлення - рішення № 0000581401 від 30.01.2017 року в частині встановленого перевіркою завищення ТОВ "ВКП "Котлогаз" витрат, що враховуються при визначені фінансового результату за 2015 рік, за 1 та 2 квартали 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати позивачем грошовими коштами на користь ТОВ "Будюніті", ТОВ РБП "Спектр" та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, за 1 та 2 квартали 2016 року, і у відповідній частині штрафних санкцій. В інших частинах податкове повідомлення - рішення № 0000581401 від 30.01.2017 року та податкове повідомлення-рішення № 0000591401 від 30.01.2017 року залишені без змін (т. 1 а.с. 105-114).
На підставі рішення Державної фіскальної служби України № 7549/6/99-99-11-01-01-25 від 11.04.2017 року винесене податкове повідомлення - рішення № 0000581401 від 25.04.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 145296 грн, з них за основним платежем - 96864 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 48432 грн. (т. 3, а.с. 78).
Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями № 0000581401 від 25.04.2017 року, № 0000591401 від 30.01.2017 року, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню № 0000591401 від 30.01.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70582 грн 50 коп., суд проаналізував його на предмет відповідності зазначеним критеріям.
Відповідач, приймаючи дане податкове повідомлення-рішення, виходив з доведеності факту порушення позивачем п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Станом на час проведення відповідних господарських операцій та формування відповідних показників податкової звітності вказані норми закони були викладені наступним чином.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 року), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015 року), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015 року) визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015 року) встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суд не знаходить у діях платника податків порушень наведених норм закону.
Твердження податкового органу про наявність у діях платника порушень податкового законодавства обґрунтовувалася ним наявністю сумнівів та відсутністю, як на думку податкового органу, належного документального підтвердження вчинення відповідних господарських операцій.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону, бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому, Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.
Таким чином, висновок суду про неспроможність тверджень відповідача щодо порушення платником податкового законодавства базується на аналізі наявних документальних доказів фактичного здійснення господарських операцій. Останні є достатньо підтверджені документально, були вчинені з належною діловою метою та спричинили реальні зміни у структурі активів позивача.
Взаємовідносини з ТОВ «Компанія Інтертрейд»
Судом встановлено, що у ході здійснення своєї господарської діяльності позивачем було укладено договір підряду № 362 від 07.10.2015 року з ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" (м.Миколаїв) на виконання робіт на об'єкті "Виробничий комплекс по переробці олійних культур у складі Виробничо-перевантажувального комплексу в тиловій частині причалів № 13 та № 14 за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/46" (а.с. 209 - 216, т. 2).
За поясненням представника позивача, взаємовідносини ТОВ «ВКП «Котлогаз» з ТОВ «Компанія Інтертрейд» виникли саме у зв'язку з виконанням ТОВ «ВКП «Котлогаз» вказаного договору підряду, оскільки задля виконання замовлених робіт позивач мав потребу у закупівлі окремих матеріалів та комплектуючих.
Окрема закупівля таких матеріалів та комплектуючих мала місце у постачальника ТОВ «Компанія Інтертрейд». Зокрема, у цього підприємства позивач закупав фланці в асортименті, що в подальшому були використані при виконанні робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія".
Так, 01 лютого 2016 року ТОВ "ВКП "Котлогаз" (покупець) уклало з ТОВ "Компанія Інтертрейд" договір купівлі-продажу № 20 (а.с. 199- 204, т.2), відповідно до умов якого ТОВ "Компанія Інтертрейд" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність матеріали та обладнання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, згідно затверджених Покупцем параметрів, в асортименті, кількості, за цінами, які узгоджені та зазначені в накладній, яка повинна містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, вартість, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Згідно з п. 1.2 частини 1 цього договору постачальник зобов'язується поставити товар на склад постачальника, або іншим способом за домовленістю сторін (самовивіз, та інше).
Пунктом 1.4 частини 1 цього договору встановлено, що найменування товару, його характеристика (параметри), кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю, загальна вартість товару вказується у відповідних Специфікаціях та/або в накладних, узгоджених та підписаних Сторонами, які є невід'ємною частиною цього Договору.
В ході виконання договору ТОВ "Компанія Інтертрейд" складено податкову накладну № 1 від 01.02.2016 року щодо поставки товарів на загальну суму 178 589 грн 63 коп., в тому числі ПДВ - 29764 грн 94 коп. (а.с. 208, т.2)
Зазначена податкова накладна відповідає вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, має електронний підпис уповноваженої особи ТОВ "Компанія Інтертрейд".
Розрахунки між контрагентами проведені. Також позивачем надані видаткові накладні, що підтверджують фактичне отримання цього товару замовником; товаро-транспортні накладні, що підтверджують фізичне переміщення товару від постачальника в адресу замовника по місцю виконання робіт (м.Миколаїв) (а.с. 205-207 т.2).
Реальність виконання ТОВ «ВКП «Котлогаз» робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія", для яких були використані матеріали, закуплені у ТОВ «Компанія Інтертрейд», також перевірена судом. На вимогу суду позивачем надано докази фактичного виконання даного договору.
Зокрема, суду надано затверджений кошторис на виконання робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія"; Акт по формі КБ-2 за лютий 2016 року про виконання даних робіт; підсумкову відомість ресурсів до цього акту. Вказані документи містять відомості про використання фланців в асортименті, що вказує на фактичне використання придбаного у ТОВ «Компанія Інтертрейд» товару у господарській діяльності (а.с. 208-243 т.2).
Також суду надано докази направлення ТОВ «ВКП «Котлогаз» власних працівників до м.Миколаїв для виконання робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія": документи про відрядження, авансові звіти, проїзні документи працівників ( а.с.3-27 т. 4).
У ході перевірки та прийняття оскаржуваного рішення податковий орган поставив під сумнів реальність поставки товару позивачу ТОВ «Компанія Інтертрейд», посилаючись на виявлену ним невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів контрагента позивача - ТОВ "Компанія Інтертрейд".
З даного приводу, суд зазначає, що така невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів контрагента позивача - ТОВ "Компанія Інтертрейд", не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Така невідповідність не враховує можливості того, що поставлений товар перебував у складі товарних залишків контрагента з попередніх податкових періодів, тощо. Перевірки з цього приводу податковими органами проведено не було.
Також податковим органом не було надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій TOB "ВКП "Котлогаз" зі згаданим контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.
Наведені вище докази реального вчинення господарських операцій спростовують, як на думку суду, будь-які сумніви у відсутності поставки та використання ТОВ «ВКП Котлогаз» товару, придбаного у ТОВ «Компанія Інтертрейд». Недоліків первинних документів, на підставі яких було сформовано відповідні показники податкових зобов'язань, які б перешкоджали використанню таких документів для цієї мети судом не виявлено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Компанія Інтертрейд" у лютому 2016 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Компанія Інтертрейд" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Взаємовідносини з ТОВ «Укрлайф ЛТД»
Як уже зазначалося вище, у ході здійснення своєї господарської діяльності позивачем було укладено договір підряду № 362 від 07.10.2015 року з ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" (м.Миколаїв) на виконання робіт на об'єкті "Виробничий комплекс по переробці олійних культур у складі Виробничо-перевантажувального комплексу в тиловій частині причалів № 13 та № 14 за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/46" (а.с. 209 - 216, т. 2).
Вище описані обставини укладення та виконання відповідної господарської операції.
За поясненням позивача, у ході виконання робіт на замовлення ТОВ "Європейська транспортна стивідорна компанія" у ТОВ «ВКП «Котлогаз» (м.Кременчук), яке працювало на значній відстані від власних складських та виробничих приміщень (м.Миколаїв), виникла потреба у наявності облаштованого приміщення для зберігання робочих інструментів, матеріалів та комплектуючих.
З цією метою ТОВ «ВКП «Котлогаз» були придбані у ТОВ «Укрлайф ЛТД» 20-футові контейнери та роботи з їх фарбування.
Так, на виконання усно укладених договорів постачання та надання послуг між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ТОВ "Укрлайф ЛТД", останнім у період лютого 2016 року по березень 2016 року здійснена поставка двох контейнерів 20 футів та надані послуги з їх фарбування.
В ході виконання договору ТОВ "Укрлайф ЛТД" складені податкові накладні № 234 від 10.02.2016 року щодо поставки контейнера на загальну суму 23412 грн, в тому числі ПДВ - 3902 грн (а.с. 249, т.2), № 5 від 01.03.2016 року щодо поставки контейнера на загальну суму 54628 грн 01 коп., в тому числі ПДВ - 9104 грн 67 коп. (а.с. 250, т.2), № 285 від 12.02.2016 року щодо надання послуги з фарбування контейнерів на загальну суму 8400 грн, в тому числі ПДВ - 1400 грн (а.с. 1, т.3).
Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, мають електронний підпис уповноваженої особи ТОВ "Укрлайф ЛТД".
Факт господарських операцій позивача із ТОВ "Укрлайф ЛТД" у лютому - березні 2016 року щодо поставки товарів та надання послуг підтверджується також видатковими накладними № РН-0000497 від 01.03.2016 року (а.с. 247, т. 2), № РН-0000444 від 12.02.2016 року (а.с. 248, т.2), платіжними дорученнями № 357 від 10.02.2016 року, № 586 від 01.03.2016 року, № 375 від 12.02.2016 року (а.с. 245, 246 т. 2, а.с. 3 т. 3).
Перевезення придбаних контейнерів від пункту навантаження до пункту розвантаження здійснювалось водієм ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на підтвердження чого надані договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 10/02/16 від 29.02.2016 року (а.с. 17 т.3), акт надання послуг № 125 від 01.03.2016 року (а.с. 18 т.3), товарно-транспортна накладна від 01.03.2016 року (а.с. 19 т.3). Подальше перевезення контейнерів до м.Миколаїв підтверджено документально (а.с.28 - 32 т.4).
Придбані контейнери обліковуються на балансі позивача, що підтверджується наявною у справі оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 4-14, т. 3).
Крім того, представник позивача надав докази й подальшого використання придбаних контейнерів у власній господарській діяльності з тою ж метою, зокрема, документальні докази того, що після виконання робіт у м.Миколаїв, придбані у ТОВ «Укрлайф ЛТД» контейнери з метою аналогічного були переміщені на інший об'єктё де позивач виконував роботи (а.с. 34-42 т.4).
Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у складі вартості придбаних у ТОВ "Укрлайф ЛТД" товарів, на відсутність виробничо - складських приміщень, майна, необхідного для виконання такого обсягу операцій, не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами, навпаки, спростовані доказами, що надані позивачем і досліджені вище.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Укрлайф ЛТД" у лютому - березні 2016 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Укрлайф ЛТД" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України. Недоліків первинних документів, на підставі яких було сформовано відповідні показники податкових зобов'язань, які б перешкоджали використанню таких документів для цієї мети судом не виявлено.
Взаємовідносини з ТОВ "AZ-Харків"
ТОВ "AZ-Харків" у жовтні 2014 року, грудні 2014 року, квітні 2015 року, липні 2015 року була здійснена поставка ТОВ «ВКП «Котлогаз» електронних приладів.
За поясненням позивача та його представника, такі електронні прилади необхідні для здійснення основного виду господарської діяльності ТОВ «ВКП «Котлогаз».
У зв'язку з поставкою електротоварів ТОВ "AZ-Харків" складені в адресу позивача податкові накладні № 92 від 24.10.2014 року на загальну суму 3998 грн, в тому числі ПДВ - 666 грн 33 коп., № 39 від 15.12.2014 року на загальну суму 2464 грн, в тому числі ПДВ - 410 грн 67 коп., № 59 від 27.04.2015 року на загальну суму 6050 грн, в тому числі ПДВ - 1008 грн 33 коп., № 7 від 03.07.2015 року на загальну суму 2505 грн, в тому числі ПДВ - 417 грн 50 коп. (а.с. 47 - 50, т.3).
Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, мають електронний підпис уповноваженої особи ТОВ "AZ-Харків".
Факт господарських операцій позивача із ТОВ "AZ-Харків" у жовтні 2014 року, грудні 2014 року, квітні 2015 року, липні 2015 року щодо поставки товарів підтверджується також:
рахунками - фактурами № 000-000808 від 03.10.2014 року, № 000-001123 від 10.12.2014 року, № 000-000359 від 23.04.2015 року, № 000-000578 від 02.07.2015 року (а.с. 28-31, т.3);
видатковими накладними № 000-000755 від 30.10.2014 року, № 000-000920 від 18.12.2014 року, № 000-000259 від 29.04.2015 року, № 000-000428 від 06.07.2015 року (а.с. 36-39, т.3),
платіжними дорученнями № 3087 від 24.10.2014 року, № 3779 від 15.12.2014 року, № 1321 від 27.04.2015 року, № 2155 від 03.04.2015 року (а.с. 32-35 т. 3).
Факт отримання позивачем товарів від ТОВ "AZ-Харків" підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), з яких вбачається, що доставку таких товарів здійснено ТОВ "Нова Пошта" (а.с. 40-46, т.3).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "AZ-Харків" у жовтні 2014 року, грудні 2014 року, квітні 2015 року, липні 2015 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "AZ-Харків" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Матеріали, які були придбані у ТОВ "AZ-Харків", були використані позивачем при реконструкції існуючої адміністративної будівлі з прибудовою ТОВ "ВКМ "Котлогаз", на підтвердження чого був підписаний Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів за типовою формою № 03-2 від 30.06.2016 року (а.с. 52, т. 3) та зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № 1 від 26.01.2015 року (а.с. 51, т. 3). Такі матеріали обліковувались на балансі ТОВ "ВКМ "Котлогаз" та були списані у будівництво, що підтверджується журналами-ордерами за 01.04.2015-31.12.2016 по рахунку 201, та журналом - ордером по рахунку 205 "Будівельні матеріали" за 4 кв. 2014 року (а.с. 54-69, т. 3).
Доводи відповідача про те, що у контрагента позивача ТОВ "AZ-Харків" відсутні складські приміщення та транспортні засоби, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності їх наявності, оскільки торгівля може здійснюватися шляхом посередництва, а транспортні засоби можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.
Незнаходження ТОВ "AZ-Харків" за юридичною адресою, про що зазначено в запереченнях відповідача, також не свідчить згідно вимог чинного законодавства про те, що купівля-продаж товарів не мала реального характеру.
Зважаючи на викладене, реальність господарських операцій позивача з ТОВ "AZ-Харків", підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи. За своїм змістом вищевказані документи відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.
Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарських операцій ТОВ "ВКП "Котлогаз" з ТОВ "Компанія Інтертрейд", ТОВ "Укрлайф ЛТД", ТОВ "AZ-Харків", встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів (послуг) податку на додану вартість.
Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення № 0000591401 від 30.01.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70582 грн 50 коп., з них за основним платежем - 47055 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23527 грн 50 коп., суперечить вимогам Податкового кодексу України, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення. А отже - є протиправним і підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку податковому повідомленню - рішенню № 0000581401 від 25.04.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 145296 грн, з них за основним платежем - 96864 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 48432 грн, суд виходить з наступного.
Прийняття вказаного рішення відповідач обґрунтовував порушенням платником вимог 14.1.36 п. 14.1 статті 14, статті 134, п. 138.2 статті 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), статті 135, статті 137 Податкового кодексу України (в редакції, що діє після 01.01.2015 року).
Наведені норми на час вчинення відповідних господарських операцій та формування відповідних показників податкової звітності були викладені в законі наступним чином.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами
Стаття 134 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2015 року) вказувала, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є:
134.1.1: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
134.1.2: дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно ст.135 Податкового кодексу України (у редакції після 01.01.2015 року), базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі, якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Відповідач виходив з доведеності порушення платником податку процитованих норм при вчиненні господарських операцій з ТОВ «Будюніті» та ТОВ «РБП «Спектр».
Взаємовідносини з ТОВ «Будюніті»
При аналізі цих операцій судом встановлено, що 01 червня 2014 року ТОВ "ВКП "Котлогаз" (замовник) уклало з ТОВ "Будюніті" (підрядник) договір про надання послуг №1/06 (а.с. 116-119, т.1), відповідно до умов якого ТОВ "Будюніті" (виконавець) зобов'язується за завданням замовника надати послуги екскаватору, вантажного транспорту для перевезення з території замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.
Згідно з п. 2.1 частини 2 цього договору, послуги надаються виконавцем на підставі прийнятих до виконання заявок, що подаються замовником на адресу виконавця в усному вигляді або факсом не пізніше одного дня до дня замовлення.
В ході виконання договору позивачем складені заявки про надання послуг, адресовані ТОВ "Будюніті", копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.121 - 131, т.1), зокрема послуг з навантаження та вивезення вантажу (сміття, ґрунту) з території складів ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна".
Факт надання послуг ТОВ "Будюніті" підтверджується актами здачі - приймання робіт (а.с. 132 - 148, т.1), актами роботи екскаваторів JCB 3 CX, JCB 160 (а.с. 149 - 160, т.1), товарно-транспортними накладними (а.с. 161,т.1 - а.с. 21, т.2), подорожніми листами (а.с. 22 - 134, т.2), платіжними дорученнями (а.с. 135 - 143, т.2).
Причини, відповідно до яких відповідачем не були прийняті до уваги зазначені первинні документи під час перевірки, пояснені ГУ ДФІ Полтавській області (згідно акту перевірки, відповіді на заперечення на акт, пояснення представника у судовому засіданні) тим, що вказані первинні документи не були підтверджені належним чином іншими.
Зокрема, платником не надано до перевірки типових форм актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних або ж подорожніх листів вантажних автомобілів (а.с. 31-32 т. 1).
Відповідач стверджував, що перевіряючі отримали від посадових осіб ТОВ «ВКП «Котлогаз» відмову надати такі документи на запит.
Надав суду відповідний акт про відмову від надання документів (а.с. 97 т.3).
Тому, незважаючи на те, що усі первинні документи, відсутність яких податковий орган трактував на користь порушення вищенаведених норм Податкового кодексу України, все ж були надані позивачем у додатках до позову, а також під час розгляду справи - відповідач наполягав на неможливості врахування таких документів, оскільки вони не існували, як на його думку, на момент перевірки.
Суд критично ставиться до такого твердження податкового органу.
Так, суд, по-перше, не може прийняти до уваги в якості належного доказу згаданий вище акт відмови від надання документів (а.с.97 т.3). Цей акт не містить не тільки жодного підпису працівника ТОВ «ВКП «Котлогаз», але в ньому навіть і не зазначено жодних даних працівників підприємства, у яких документи запитували. Цей акт містить тільки підписи працівників ГУ ДФС в Полтавській області.
У свою чергу представник позивача пояснила, що планова перевірка проводилася у приміщеннях ТОВ «ВКП «Котлогаз» та працівників ГУ ДФС в Полтавській області допустили до усієї документації підприємства суцільним методом. Вказане відповідачем не спростоване.
Суд звертає увагу на те, що документи, про відсутність яких стверджував відповідач (ТТН, подорожні листи, тощо) були додані ТОВ "ВКП "Котлогаз" вже на стадії подання заперечення на акт перевірки 16.01.2017 року (а.с. 102 - 107, т.3), однак до уваги відповідачем з невідомих причин не прийняті. У будь-якому разі первинні документи платника податків, на відсутність яких відповідач посилався як на підставу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині, були у розпорядженні відповідача на момент прийняття цього рішення та мали бути ним враховані.
Судом також перевірено наявність ділової мети та господарської доцільності взаємовідносин з ТОВ «Будюніті».
За поясненням позивача, послуги у ТОВ "Будюніті" замовлялися для виконання укладеного між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" договору підряду № К/2014-1, відповідно до якого ТОВ "ВКП "Котлогаз" (підрядник) прийняв зобов'язання з виконання будівельних та ремонтних робіт на території замовника, виготовлення виробів з металу та інших матеріалів за технічними вимогами замовника, інших робіт відповідно до специфікацій (а.с. 144 -165, т. 2).
На підтвердження виконання договору підряду № К/2014-1, укладеного з ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", позивачем надані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) (а.с. 166-179, т.2), банківські виписки (а.с. 221 - 248, т. 3).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Будюніті" у 2014 році року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку.
Відтак, твердження ГУ ДФС в Полтавській області про безпідставність включення відповідних сум до складу валових витрат суд вважає необґрунтованим та непідтвердженим, таким, що суперечить нормам податкового законодавства.
Взаємовідносини з ТОВ «РБП «Спектр»
Як уже зазначалося вище, у ході здійснення свої господарської діяльності ТОВ "ВКП "Котлогаз" виконував значний обсяг робіт на замовлення ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" на виконання укладеного між ними договору підряду № К/2014-1, відповідно до якого ТОВ "ВКП "Котлогаз" (підрядник) прийняв зобов'язання з виконання будівельних та ремонтних робіт на території замовника, виготовлення виробів з металу та інших матеріалів за технічними вимогами замовника, інших робіт відповідно до специфікацій (а.с. 144 -165, т. 2).
Судом встановлено, що 07 жовтня 2014 року ТОВ "ВКП "Котлогаз" (генпідрядник) уклало з ТОВ РБП "Спектр" (підрядник) договір підряду № 375 (а.с. 181-184, т.2), відповідно до умов якого генпідрядник здає, а підрядник переймає на себе проведення капітального ремонту, будівництва будівель, споруд, устаткування по об'єктах, згідно замовлень, що видаються генпідрядником.
Згідно з п. 2 цього договору, підрядник зобов'язується виконати об'єм робіт, що доручався відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації і здати генпідрядникові і замовникові в обумовлені договором терміни закінчені підготовлені до пуску об'єкти або комплекси робіт.
Факт надання послуг ТОВ РБП "Спектр" підтверджується актами здачі - приймання робіт (а.с. 185 - 187, т.2), з яких вбачається виконання контрагентом позивача робіт з установки котельного обладнання, системи резервного аварійного паливопостачання котельні, ремонту фекального колектору у ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна".
Оплата отриманих позивачем послуг від ТОВ РБП "Спектр" підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 188 - 193, т.2).
Позивачем зазначено, що послуги у ТОВ РБП "Спектр" замовлялися на виконання укладеного між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" договору підряду № К/2014-1, відповідно до якого ТОВ "ВКП "Котлогаз" (підрядник) прийняв зобов'язання з виконання будівельних та ремонтних робіт на території замовника, виготовлення виробів з металу та інших матеріалів за технічними вимогами замовника, інших робіт відповідно до специфікацій (а.с. 144 -165, т. 2).
На підтвердження виконання договору підряду № К/2014-1, укладеного з ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", позивачем надані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) (а.с.150-206 т.3), банківські виписки (а.с. 221 - 248, т. 3).
Доводи відповідача про непідтвердженість реальності операцій з позивачем через відсутність у контрагента позивача ТОВ РБП "Спектр" трудових ресурсів (чисельність працюючих станом на 31.12.2014 року - 4 особи), суд оцінює критично. До таких видів діяльності, як проведення капітального ремонту, будівництва будівель, споруд, устаткування по об'єктах працівники можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод, тощо. У будь-якому разі відповідачем не зазначено, яка ж, на його думку, кількість працівників необхідна була для виконання замовлених робіт.
Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо того, що акти виконаних робіт, підписані між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", між ТОВ "ВКП "Котлогаз" та ТОВ РБП "Спектр" не відповідають встановленій формі КБ-2в, що затверджена наказом Мінрегіонбуду № 554 від 04.12.2009 року «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві».
Суд вказує на те, що даний наказ втратив чинність згідно наказу Мінрегіонбуду від 20 січня 2014 року № 16, тобто на момент складення відповідних актів між контрагентами, втратив юридичну силу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ РБП "Спектр" у 2014 році року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку.
Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні вищевказаних договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування валових витрат та визначення сум податку на прибуток та має належне документальне підтвердження.
Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення № 0000581401 від 25.04.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 145296 грн, з них за основним платежем - 96864 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 48432 грн, суперечить вимогам Податкового кодексу України, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення - а отже протиправне і підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області № 0000591401 від 30 січня 2017 року та № 0000581401 від 25 квітня 2017 року - визнати протиправними і скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Котлогаз" у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 3 238,18 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 19 червня 2017 року.
Суддя І.С. Шевяков