Справа № 815/3137/17
21 червня 2017 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Бізнес Погляди» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Бізнес Погляди» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 09.06.2017 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на протязі п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
На виконання вищенаведеної ухвали суду 13.06.2017 року позивачем надано заяву про зміну позовних вимог та 16.06.2017 року подано клопотання про продовження строку усунення недоліків позовної заяви, обґрунтоване необхідністю вирішення питання знаходження достатніх коштів для сплати судового збору.
20.06.2017 року представником позивача до суду подано квитанцію про часткову сплату судового збору у розмірі 200000,00 грн. та клопотання про відстрочку залишку сплати судового збору за подання цього позову до ухвалення судового рішення у справі, обґрунтоване скрутним майновим станом ТОВ «Нові Бізнес Погляди» та неможливістю сплати всієї суми судового збору у зв'язку з відсутністю коштів і великим розміром нарахованих податкових зобов'язань.
Статтями 3 та 4 Закону України "Про судовий збір" визначено об'єкти справляння судового збору, та розміри ставок судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до норм частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, із урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При вирішенні даного клопотання суд враховує, що відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ 4.ХІ. 1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R. (81) 7, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практики Європейського суду з прав людини, під час застосування цієї Конвенції, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем частково сплачено судовий збір у розмірі 200000,00 грн., суд вважає за можливе відстрочити позивачу сплату залишку судового збору за подання до суду даного адміністративного суду до ухвалення судового рішення у справі.
Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності коштів на сплату судового збору та враховуючи майновий стан позивача та часткову сплату судового збору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 87, 88, 98, 158, 160, 165 КАС України, суддя -
Задовольнити клопотання представника позивача про відстрочення сплати залишку судового збору за подання позову.
Відстрочити сплату залишку судового збору за подання позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Бізнес Погляди» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвала суду щодо судових витрат може бути оскаржена позивачем та набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст. 186, 254 КАС України.
Суддя П.П.Марин