ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" червня 2017 р. № 809/589/17
15 год. 15 хв. м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
при секретарі Бунич Т.В.,
за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача Мандрика І.І.,
представника відповідача Богусевич А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Мандрика Ігоря Івановича про визнання протиправною та скасування постанови, -
21.04.2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Мандрика Ігоря Івановича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення підлягає до скасування як протиправне, оскільки відповідачем було порушено порядок його прийняття та при накладенні штрафу не враховано усі обставини справи.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю. Суду пояснили, що 03.07.2015 року ОСОБА_5, як власником нежитлового приміщення загальною площею 156,8 кв.м. та тераси площею 46,4 кв.м., укладено з ОСОБА_6 нотаріально посвідчений договір оренди вищевказаного приміщення та тераси. Вказали, що позивачем в лютому 2017 року виявлено порушення орендарем умов договору, п.4.1. якого передбачено можливість проведення ОСОБА_6 робіт виключно по внутрішньому переплануванню приміщення, натомість орендарем самовільно проведено реконструкцію шляхом спорудження зовнішньої стіни тераси та демонтування вікон між терасою та залом. Звернули увагу суду, що у зв'язку з даною обставиною ОСОБА_5 на адресу орендаря направлено претензію-пропозицію про розірвання вищевказаного договору в добровільному порядку. Зазначили, що орендар звернувся до начальника управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області із заявою про проведення перевірки законності реконструкції приміщення. Пояснили, що 27.03.2017 року відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами чого винесено припис і складено акт та протокол, на підставі яких прийнято оскаржене рішення. Вважають постанову про накладення штрафу незаконною, так як відповідачем не дотримано процедуру та порядок її прийняття, а саме при розгляді справи оскаржену постанову було винесено без врахування письмових та усних пояснень представників ОСОБА_5, що є порушенням чинного законодавства. Просили позов задовольнити повністю.
Відповідач та його представник позов не визнали з мотивів, викладених у запереченні. Зокрема зазначили, що на підставі звернення ОСОБА_6 відповідно до вимог чинного законодавства України відповідачем було здійснено захід контролю, яким встановлено факт проведення позивачем реконструкції приміщення без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт. Вказали, що за результатами проведеної перевірки складено акт, протокол та припис, а в подальшому прийнято постанову про накладення на ОСОБА_5 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Пояснили, що при розгляді справи відповідачем були враховані всі обставини, які мали значення для прийняття рішення. При цьому звернули увагу суду, що факт укладення договору оренди не звільняє позивача як власника нежитлового приміщення від обов'язку контролю за станом об'єкта нерухомості і відповідальності за здійснення відповідних будівельних робіт без отримання передбачених чинним законодавством дозволів та без виготовлення необхідних документів. Просили в задоволенні позову відмовити.
Допитаний за клопотанням представника відповідача свідок ОСОБА_7 суду показав, що відповідно до укладеного договору із ОСОБА_6 в липні-серпні 2015 року виконував внутрішнє перепланування приміщень в орендованій останім будівлі по вул. Коновальця у м. Галичі. Вказав, що станом на початок виконання ремонтних робіт приміщення складалось із двох окремих залів, які містили вікна, відкритої тераси не було.
Згідно показань свідка ОСОБА_6 03.07.2015 року він уклав з ОСОБА_5 договір оренди нежитлового приміщення. Зазначив, що після укладення даного договору було виконано виключно внутрішні роботи по переплануванню та ремонту, реконструкція приміщення ним не проводилась.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що є батьком орендаря приміщення ОСОБА_9 Пояснив, що перед укладенням договору оренди разом із сином та позивачем по справі оглянув нерухоме майно, яке складалось із двох окремих залів із вікнами. Зазначив, що після укладення договору підрядником ОСОБА_7 було проведено ремонтні роботи по внутрішньому переплануванню даного приміщення за згодою з ОСОБА_5 У зв'язку зі значною вартістю проведених робіт позивач за додатковою домовленістю на певний термін зменшила розмір орендної плати, про що свідчить нотаріально засвідчений договір від 31.08.2015 року. Вказав, що ОСОБА_5 пртягом всього часу оренди неодноразово відвідувала орендоване приміщення з метою отримання орендної плати та компенсації за електроенергію, водовідведення і водопостачання. При цьому жодних зауважень щодо стану орендованого майна не висловлювала. Крім того зазначив, що на прохання сина надав відповідачу по справі копії кошторису та інших документів, які підтверджують характер та обсяг виконаних ремонтних робіт.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та його представника, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові та речові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.07.2015 року ОСОБА_5, як власником нежитлового приміщення загальною площею 156,8 кв.м. та тераси площею 46,4 кв.м., укладено з ОСОБА_6 нотаріально посвідчений договір оренди вищевказаного нежитлового приміщення та тераси (а.с.15-16). Дане нерухоме майно було передано в строкове, платне користування ОСОБА_6 відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди від 03.07.2015 року (а.с. 17).
В судовому засіданні встановлено, що 31.08.2015 позивачем з ОСОБА_6 було укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору оренди від 03.07.2015 року, а саме: зменшено розмір орендної плати на 4 роки і 6 місяців.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів копій розписок, ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_6 орендну плату за період з вересня 2015 року по січень 2017 року та компенсацію за електроенергію, водопостачання і водовідведення.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем на адресу ОСОБА_6 було надіслано претензію-пропозицію про розірвання договору в добровільному порядку та звільнення займаних приміщень, оскільки відповідно до наданих представниками позивача пояснень 10.02.2017 року при огляді об'єкта оренди ОСОБА_5 виявлено, що орендарем без її згоди, як орендодавця, проведено реконструкцію об'єкта нерухомості, зокрема змінено зовнішні конструкції фасаду тераси. (а.с. 18).
Судом встановлено, що 10.03.2017 року орендарем надано відповідь, згідно якої останній повідомив позивача, що заявлена претензія-пропозиція до задоволення не підлягає, оскільки реконструкція ним не проводилась, а здійснені внутрішні перепланування та покращення майна проведені відповідно до п.4.1. укладеного договору про оренду від 03.07.2015 року (а.с.19). Крім того ОСОБА_6 звернувся до начальника управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області із заявою про проведення перевірки законності реконструкції приміщення (а.с.20).
В судовому засіданні встановлено, що вищевказане звернення стало підставою для видачі направлення за №239 від 23.03.2017 року на проведення вищезазначеної перевірки, яка здійснена 27.03.2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Мандриком І.І.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 27.03.2017 року за №б/н, згідно якого перевіркою встановлено порушення п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.11).
Водночас Мандриком І.І. було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.03.2017 року (а.с. 13-14).
В судовому засіданні встановлено, що реконструкцію тераси, яка належить на праві власності ОСОБА_5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., шляхом спорудження зовнішньої стіни тераси та демонтажу вікон між терасою та залом кафе, проведено без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт.
Дана обставина відповідно до ч.3 ст.72 КАС України не підлягає доказуванню як така, що визнається сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду вищевказаних матеріалів головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Мандриком І.І., як посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, 07.04.2017 року прийнято оскаржену постанову за №2/1009/02-43/2017 про накладення на ОСОБА_5 штрафу в розмірі 57 600 грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.12).
За наслідками судового розгляду суд не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем оскарженого рішення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Як слідує з системного аналізу відповідних нормативних актів, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" за №1764 від 27.12.2001, положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" поширюються на позивача як замовника - фізичну особу, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи. При цьому суд приймає до уваги, що у цьому Порядку поняття капітальне будівництво вживається у такому значенні:
- процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів).
Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо спорудження стіни та здійснення таким чином реконструкції нежитлового приміщення орендарем ОСОБА_6 з урахуванням наступного.
З наданих суду показань свідків встановлено, що на момент передачі об'єкта в оренду останній складався із двох приміщень, площею відповідно 156,8 м.кв. та 46,4 м.кв. У приміщенні меншою площею було встановлено два вікна, тобто реконструкція тераси була проведена власником нерухомого майна ще до моменту передачі в оренду ОСОБА_10 відповідно до договору від 03.07.2015 року.
Одночасно суд критично оцінює пояснення представників ОСОБА_5 в частині того, що про реконструкцію орендованого майна остання дізналась лише в лютому 2017 року, оскільки згідно показань ОСОБА_6 та ОСОБА_9, розписки від 26.01.2016 року про офіційне відкриття здійснення підприємницької діяльності, нотаріально посвідченого договору від 31.08.2015 року вбачається, що позивач неодноразово була присутня в належному їй приміщені вже після завершення орендарем ремонтних робіт задовго до лютого 2017 року.
При цьому суд не приймає до уваги надані представниками позивача скріни оголошення з інтернет - ресурсу про здачу в оренду приміщення позивачем та інтернет-ресурсу «Google maps», на яких зображено приміщення ззовні без замурованої зовнішньої стіни, оскільки із цих документів неможливо визначити в якому стані знаходилось вищезгадане приміщення на момент його передачі в оренду, так як в оголошенні не зазначено час здійснення фотозйомки, а скрін з «Google maps» відображає фото даної нерухомості станом на травень 2015 року, тобто ще до укладення договору від 03.07.2015 року.
Окрім того відповідно до показань свідків, наявних в матеріалах справи та досліджених в якості письмових доказів копій договору за №07/01 від 06.07.2015, дефектного акту, локального кошторису, та інших документів судом встановлено, що підрядником ОСОБА_6 було здійснено виключно внутрішнє перепланування приміщень в орендованій будівлі без проведення її реконструкції.
Дані обставини на переконання суду однозначно свідчать про проведення реконструкції тераси, що належить на праві власності ОСОБА_5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., саме позивачем.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.
Статтею 9 цього ж Закону визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Як вже було встановлено судом вище, реконструкція тераси була проведена без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чим порушено вимоги чинного законодавства України у сфері містобудування.
Проте аналіз чинного законодавства України дає підстави вважати, що право відповідача на прийняття оскарженого рішення може бути реалізоване виключно за умови повного і беззаперечного дотримання вимог законодавства, які регламентують та визначають порядок прийняття рішення у сфері містобудівної діяльності, а також визначають права та обов'язки об'єктів та суб'єктів контролю.
Відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 12 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року за №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
Відповідно до п.16-20 вищевказаного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Згідно п. 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за N 244 від 06.04.1995, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Тобто головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Мандриком І.І. при розгляді справи про порушення у сфері містобудівної діяльностів без дотримання загального принципу nemo esse debet judex in propria causa (ніхто не може бути суддею у своїй власній справі) перевірено правильність оформлення вищевказаних процесуальних документів, складених ним особисто та самостійно прийнято оскаржену постанову.
За таких обставин прийняте рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає критерію неупередженості, визначеному ч.3 ст.2 КАС України.
При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що обмеження можливості розгляду справи тією ж особою, яка склала відповідні документи, відповідним законодавством не встановлено, а відповідач реалізуючи надані повноваження не керується положеннями КАС України, так як дотримання вищезазначеного критерію є загальним правилом, визначеним для будь-якої управлінської діяльності суб'єктів владних повноважень.
Одночасно оскаржене рішення не можно вважати обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Так судом встановлено, що ОСОБА_5 під час проведення перевірки зазначила, що реконструкцію було здійснено самостійно орендарем ОСОБА_6, що підтверджується зазначеними нею поясненнями та зауваженнями у дослідженому судом в якості письмового доказу протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.03.2017 року (а.с. 13).
Проте в судовому засіданні відповідач не зміг навести жодні фактичні дані чи докази, які б були наявні на час проведення перевірки і розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та однозначно свідчили б про проведення реконструкції належного ОСОБА_5 нерухомого майна, наданого в платне строкове користування ОСОБА_6, саме позивачем.
З урахуванням даної обставини суд приходить до переконання, що наявність факту повідомлення позивачем про здійснення реконструкції орендарем, відповідно до укладеного договору оренди від 03.07.2015 року, унеможливлювала прийняття суб'єктом владних повноважень рішення без повного з'ясування всіх обставин справи.
Водночас судом при дослідженні наданого представниками позивача речового доказу - аудіо запису розгляду справи про порушення ОСОБА_5 законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлено, що відповідачем при розгляді даної справи представників позивача не заслухано, письмові пояснення з додатками до уваги не взято та не вжито жодних інших дій з метою встановлення суб'єкта містобудування, що здійснив реконструкцію.
Так як вбачається із даного звукозапису представники позивача отримали можливість надати відповідні пояснення та викласти обставини справи вже після фактичного прийняття оскарженого рішення.
При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача, що ним після оголошення акта, протоколу та припису від 27.03.2017 року, озвучено виключно проект постанови по справі, так як необхідність оголошення проекту рішення чинним законодавством не передбачена, доцільності проголошення такого проекту в судовому засіданні ні відповідач, ні його представник не обгрунтували, згідно дослідженого судом аудіо запису, як речового доказу, встановлено, що інспектором слово «проект» перед оголошенням оскаржуваної постанови озвучено не було, і в подальшому, відповідно до пояснень Мандрика І.І., текст рішення більше не зачитувався.
У відповідності до п.21 Порядку посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак в порушення даної норми головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Мандриком І.І. при прийнятті оскаженої постанови вищезазначені обставини взагалі не встановлювались, та жодні заходи для з'ясування цих обставин протиправно не вживались.
Наведене на переконання суду, свідчать про порушення відповідачем встановленої чинним законодавством України, зокрема Порядком, затвердженим Постановою КМУ від 23.05.2011 року за №553 та Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України за N 244 від 06.04.1995, процедури винесення постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
З огляду на зазначене, суд вважає вимогу позивача правомірною та такою, що ґрунтується на положеннях діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню 640 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції ПАТ "Державний ощадний банк України" за №69.15.1/1285440 від 21.04.2017 року.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року за №553, Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за N 244 від 06.04.1995, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області Мандрика Ігоря Івановича за №2-1009-02-43/2017 від 07.04.2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області на користь ОСОБА_5 640 (шістсот сорок) грн. судового збору.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гундяк В.Д.
Постанова складена в повному обсязі 19.06.2017 року.