13 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/670/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Довгопол М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідачів - Сиромятнікова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити дії, -
10 травня 2017 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області (надалі по тексту - Ліквідаційна комісія Лубенського МВ), відповідно до якого просив:
- визнати протиправними та скасувати акт № 4 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ Ліквідаційної комісії Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області від 30 березня 2017 року за фактом отримання тілесних ушкоджень 19 липня 2014 року слідчим СВ Лубенського МВ ОСОБА_1 та акт розслідування нещасного випадку форми Н-5, що стався 19 липня 2014 року близько 7 години зі слідчим Лубенського МВ Андрусенком Юрієм Анатолійовичем від 30 березня 2017 року;
- зобов'язати Ліквідаційну комісію Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області скласти акти про нещасний випадок за формами "Н-1" та "Н-5", що стався 19 липня 2014 року близько 7 години зі слідчим Лубенського МВ Андрусенком Юрієм Анатолійовичем на підставі діючих висновків службового розслідування Лубенського МВ УМВС від 28 липня 2014 року та УМВС Полтавської області від 01 серпня 2014 року у встановлені законом строки.
Також позивач просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що комісією при складанні спірних актів про нещасний випадок грубо порушено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, та підпункт 2.2.6. пункту 2.2. наказу МВС України № 230 від 12.03.2013, яким затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ.
Зауважував, що після скасування постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 висновку службового розслідування від 18.02.2016 та акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 18.02.2016 належного службового розслідування проведено не було, свідки та особи, причетні до скоєння нещасного випадку не опитані, як і сам потерпілий, не приєднані до актів матеріали, що свідчать про наявність кримінального провадження по факту отримання позивачем тілесних ушкоджень, не спростовані і не залучені до актів про нещасний випадок дійсні висновки службового розслідування Лубенського МВ УМВС від 28.07.2014 та УМВС Полтавської області від 01.08.2014, а також не взято до уваги висновки, викладені у постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016.
Зазначав, що після нещасного випадку у нього мала місце втрата працездатності 19.07.2014, оскільки цього дня він звернувся в прийомне відділення Лубенської КЦМЛ, був оглянутий лікарем травматологом, що підтверджується довідкою № 1725 від 19.07.2014, а у подальшому лікувався у лікаря невролога амбулаторно, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого від 25.07.2014, лікувався стаціонарно з 01.12.2015 по 18.12.2015, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність, відповідними історіями хвороби. Відтак вважає висновок в акті Н-5 від 30.03.2017 про відсутність документального підтвердження втрати працездатності суперечним.
Вказував, що акти розслідування нещасного випадку форми Н-5 та форми НТ від 30.03.2017 повністю суперечать медичній документації, матеріалам кримінального провадження, висновкам службового розслідування Лубенського МВ УМВС від 28 липня 2014 року та УМВС України в Полтавській області від 01 серпня 2014 року
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Ухвалою суду від 18 травня 2017 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Лубенський міський відділ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області (надалі по тексту - Лубенський МВ).
Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, вказуючи на те, що акти розслідування нещасного випадку форми Н-5 та форми НТ від 30.03.2017 складено з огляду на те, що в ході розслідування нещасного випадку, що стався 19 липня 2014 року близько 7 години зі слідчим СВ Лубенського МВ ОСОБА_1, встановлено, що причиною нещасного випадку стало порушення позивачем службової дисципліни та власна необачність, а також враховано відсутність підстав для складення актів за формою Н-1 у зв'язку із відсутністю документального підтвердження втрати працездатності позивачем.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 у період з 14.05.1995 по 29.01.2016 проходив службу в органах внутрішніх справ України та в Національній поліції. Зі служби в Національній поліції ОСОБА_1 звільнено згідно з наказом №12ос від 29.01.2016 за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) /а.с. 8/.
19.07.2014 близько 07.00 слідчий СВ Лубенського МВ ОСОБА_1, перебуваючи в добовому наряді під час виконання службових обов'язків за повідомленням чергового Лубенського МВ, спільно з оперуповноваженим СКР Лубенського МВ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_4 та водієм чергової частини прапорщиком міліції ОСОБА_5 здійснили виїзд за адресою: АДРЕСА_1, де під час збору матеріалів щодо адміністративного правопорушення, громадянин ОСОБА_6 вчинив опір, в результаті чого слідчий СВ Лубенського МВ майор міліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
За даним фактом 19.07.2014 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014170240000895 за частиною 2 статті 342 Кримінального кодексу України /а.с. 19, 20/.
За результатами проведеного службового розслідування начальником Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 затверджено висновок службового розслідування від 28.07.2014, відповідно до якого травмування слідчого СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_1 згідно медичної документації та довідки Лубенської ЦМЛ №1725 від 19.07.2014 у вигляді: ЧМТ, струсу головного мозку, ушибу правового ліктьового суглобу, ссадани ліктьового суглобу, які утворилися від дії тупих предметів та кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження, на підставі п.3.9 наказу МВС України №1346 від 27.12.2012 визнані такими, що отримані при виконанні службових обов'язків, в період проходження служби під час припинення або запобігання злочинам або правопорушенням, вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод /а.с. 124-127/.
За висновком службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень слідчим Лубенського МВ від 01.08.2014, затвердженим в.о. начальника УМВС України в Полтавській області ОСОБА_8, факт отримання тілесних ушкоджень слідчим СВ Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) майором міліції ОСОБА_1 є таким, що 19.07.2014 мав місце; порушень вимог Закону України "Про міліцію" з боку працівників міліції проведеним службовим розслідуванням не встановлено, а тілесні ушкодження майор міліції ОСОБА_1 у вигляді ушиба голови, правого ліктьового суглобу, зсадна ліктьового суглобу, отримав в період проходження служби /а.с. 128-129/.
Однак 18.02.2016 за результатами проведеного службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 головою ліквідаційної комісії Лубенського МВ затверджено висновок службового розслідування від 18.02.2016, відповідно до якого: - скасовано висновок службового розслідування, проведеного Лубенським МВ УМВС від 28.07.2014 за фактом отримання 19.07.2014 майором міліції ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, у зв'язку з тим, що розслідування проведено з недотриманням вимог нормативно-правових актів, які діяли на час події, не встановлення всіх обставин справи, а також в зв'язку з неправильним трактуванням факту отримання тілесних ушкоджень; - зазначено, що згідно наявних матеріалів службового розслідування ліквідаційної комісії Лубенського МВ УМВС, тілесні ушкодження 19.07.2014 у вигляді «ЧМТ, струс головного мозку», ОСОБА_1 отримав в період проходження служби і вони не пов'язані з виконанням службових обов'язків /а.с. 130-135/.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі № 816/1449/16, що набрала законної сили 22.11.2016, адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування та акту розслідування нещасного випадку, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано затверджений головою ліквідаційної комісії Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_9 18 лютого 2016 року висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 Визнано протиправним та скасовано складений Лубенським МВ УМВС України в Полтавській області 18 лютого 2016 року за формою Н-5* акт розслідування нещасного випадку, що стався 19 липня 2014 року близько 07.00 години із слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 Зобов'язано ліквідаційну комісію Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 19 липня 2014 року близько 07.00 години зі слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено /а.с. 153-157/.
27.02.2017 позивач звернувся до Лубенського МВ із заявою про надання письмової відповіді стосовно проведення службового розслідування по факту його травмування 19.07.2014 під час виконання службових обов'язків, враховуючи те, що попередня службова перевірка визнана незаконною постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 /а.с. 144/.
У відповідь на заяву позивача від 27.02.2017 Лубенським МВ надіслано лист від 07.03.2017 № 2560/115/117/01-2017, у якому зазначено, що відповідно до постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 наказом було створено комісію для розслідування нещасного випадку, що стався 19.07.2014, де головою комісії призначено члена ліквідаційної комісії ОСОБА_10, яка на даний час звільнилась з Національної поліції України. Наразі внесено зміни в склад комісії та з'ясовуються всі обставини і причини вказаного ОСОБА_1 нещасного випадку. Відповідно до п. 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС №1346 від 27.12.2002, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше. Для з'ясування вище вказаних обставин та документального підтвердження, комісія наразі проводить розслідування, про результати якого буде обов'язково повідомлено /а.с.145/.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом Лубенського МВ від 06.03.2017 № 15 «Про внесення змін до Наказу № 79 від 07.11.2016 «Про створення комісії щодо розслідування нещасного випадку, який стався 19.07.2014 з слідчим СВ Лубенського МРВ гр. ОСОБА_1» внесено зміни до наказу № 79 від 07.11.2016 та викладено п.1 у наступній редакції: «Створити комісію для розслідування обставин та причин отримання тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_1 у складі: голова комісії - член ліквідаційної комісії ОСОБА_11, члени комісії: член ліквідаційної комісії ОСОБА_12, член ліквідаційної комісії ОСОБА_13 /а.с. 63/.
30 березня 2017 року комісією, призначеною наказом від 06.03.2017 № 15, за результатами проведеного з 06.03.2017 по 30.03.2017 розслідування нещасного випадку, що стався 19 липня 2014 року зі слідчим ОСОБА_1., складено акт за формою Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався 19.07.2014 року близько 07.00 год. із слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 (надалі - акт від 30 березня 2017 року за формою Н-5*)/а.с. 64-66/, а також акт за формою НТ* № 4 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено заступником голови ліквідаційної комісії Лубенського МВ ОСОБА_14 30 березня 2017 року (надалі - акт від 30 березня 2017 року за формою НТ*) /а.с. 67-68/.
Вказані акти надіслано позивачу листом від 07.04.2017 за вих. № 3914/115/117-2017 та отримано останнім 07.04.2017, про що свідчить відповідна відмітка на примірнику листа /а.с. 62/.
Позивач, не погоджуючись з вказаними актами, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку правомірності актів за формою Н-5* та НТ* від 30 березня 2017 року та обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1346 від 27.12.2002 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок № 1346).
За змістом пункту 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Відповідно до пункту 2.2. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
У свою чергу згідно із пунктом 2.4. Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.
Пунктом 3.12. Порядку № 1346 передбачено, що до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Аналіз наведених положень Порядку № 1346 свідчить, що результати розслідування нещасного випадку оформлюються актом розслідування нещасного випадку за формою Н-5*, а також актом за формою Н-1* або актом за формою НТ*, в залежності від того, чи визнано нещасний випадок таким, який стався з працівником в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (акт за формою Н-1*) чи визнано, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (акт за формою НТ*).
Судом встановлено, що в акті від 30 березня 2017 року за формою Н-5* комісією викладено висновок, що у зв'язку з відсутністю документального підтвердження втрати працездатності гр. ОСОБА_1, немає підстав для складання актів за формою Н-1* /а.с. 66/.
Однак зазначений висновок комісії, що здійснювала розслідування нещасного випадку, не узгоджується із приписами Порядку № 1346, оскільки в силу вимог пункту 2.4. Порядку №1346 комісія з розслідування може дійти висновку про відсутність підстав для складення акту за формою Н-1* лише у випадку, коли нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Натомість факт документального підтвердження втрати працездатності особою внаслідок нещасного випадку (травми) має правове значення лише для вирішення питання про наявність підстав для початку розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Порядку № 1346.
Суд зауважує, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі № 816/1449/16, крім іншого зобов'язано ліквідаційну комісію Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 19 липня 2014 року близько 07.00 години зі слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 Вказане судове рішення набрало законної сили 22.11.2016 /а.с.153-157/.
У відповідності до положень частини 1 статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
За змістом статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України також встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.
В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі № 816/1449/16, що набрала законної сили, та є обов'язковою до виконання, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі.
Таким чином, обов'язок Ліквідаційної комісії Лубенського МВ провести розслідування нещасного випадку, що стався 19 липня 2014 року близько 07.00 години зі слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1, встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили у справі № 816/1449/16.
Також суд бере до уваги, що згідно з пунктом 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
Керівником Лубенського МВ організовано проведення розслідування нещасного випадку, що стався 19 липня 2014 року близько 07.00 години зі слідчим СВ Лубенського МВ ОСОБА_1, шляхом визначення складу відповідної комісії згідно із наказом від 06.03.2017 № 15 /а.с. 63/.
З огляду на викладене посилання представника відповідачів на відсутність підстав для проведення розслідування зазначеного нещасного випадку у зв'язку із тим, що документально не підтверджено втрату тимчасової непрацездатності ОСОБА_1, є необґрунтованими.
Крім того, порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі, визначені Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за № 1005/6196.
Пунктами 1.1 та 1.2 вказаної Інструкції зазначено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.
Зокрема, пунктом 2.19. тієї ж Інструкції передбачено, що особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації.
Матеріалами справи підтверджено, що 19.07.2014 позивач після отримання травми під час проходження служби звернувся за медичною допомогою до травматологічного пункту Лубенської ЦМЛ, де лікарем йому було встановлено діагноз: ушиб голови, правого ліктьового суглобу, ссадина ліктьового суглобу (виробнича травма), надано поради, призначено лікування та вказано про необхідність з'явитися до травматолога 21.07.2014, про що свідчить довідка Лубенської ЦМЛ №1725 від 19.07.2014 /а.с. 137/, а також лист Комунальної Лубенської ЦМЛ від 29.11.2016 № 01-8/2999 /а.с. 123/, які були наявні у відповідачів. При цьому відповідачами не обґрунтовано підстав неврахування довідки лікувально-профілактичного закладу №1725 від 19.07.2014 на підтвердження тимчасової непрацездатності позивача.
Дослідивши зміст актів комісії Лубенського МВ від 30 березня 2017 року за формою Н-5* та за формою НТ*, суд зауважує, що причиною нещасного випадку у вказаних актах визначено порушення службової (трудової) дисципліни та власна необачність, як наслідок в результаті поштовху гр. ОСОБА_6 ОСОБА_1 впав на східцях. При цьому в описі обставин, за яких стався нещасний випадок, в акті за формою Н-5* комісія дійшла висновку про порушення майором міліції ОСОБА_1 п. 1.2.7. наказу МВС України від 22.10.2012 № 940, відповідно до якого одним з основних завдань органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події є забезпечення особистої безпеки працівників міліції, а також порушення п. 2 та абзацу 7 п. 2.1. розділу 4 Правил поведінки працівника органів внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків, затверджених наказом МВС України № 155 від 25.04.2012, які вимагають від працівника застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю тільки у випадках, передбачених законом. В акті від 30 березня 2017 року за формою НТ* комісією зазначено про те, що причиною нещасного випадку є порушення службової (трудової) дисципліни, а саме порушення вимог Закону України «Про міліцію».
За приписами пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
Суд враховує, що із змісту актів неможливо встановити, пояснення яких осіб враховувалися під час опису обставин нещасного випадку, які дали підстави сформулювати висновки про порушення позивачем службової (трудової) дисципліни, натомість у Переліку матеріалів, що залучаються до акту від 30 березня 2017 року за формою Н-5*, значаться: наказ голови ліквідаційної комісії Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області від 06.03.2017 № 15, лист Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області, лист Комунальної ЦМЛ, копія Книги нарядів Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області, висновок експерта № 437 від 24.11.2015 /а.с. 66/.
Таким чином під час складення актів за формою Н-5* та НТ* комісією взято до уваги лише пояснення потерпілого /а.с. 103 - 109/, докази проведення опитування свідків і осіб, причетних до події, відсутні. Відносно обстеження місця події в акті за формою Н-5* зазначено про недоцільність такої дії у зв'язку з тим, що з моменту нещасного випадку, що стався з гр. ОСОБА_1, минуло більше двох років, водночас неможливість або недоцільність опитування свідків та осіб, які причетні до події, в актах не обумовлена.
При цьому суд бере до уваги, що виклад обставин нещасного випадку, що стався із позивачем 19.07.2014, в актах за формою Н-5* та за формою НТ* не повністю відповідає змісту пояснень позивача /а.с. 103 - 109/. Так, зокрема, в акті за формою Н-5* зазначено, що «при спробі працівників міліції пройти з гр. ОСОБА_6 до службового автомобіля, перебуваючи на третьому поверсі АДРЕСА_2 останній продовжував свої хуліганські дії, почав чинити опір, вживав ненормативну лексику, погрожував застосуванням насильства, хапав за формений одяг, не бажав проходити до службового автомобіля». У свою чергу у письмових поясненнях ОСОБА_1 вказано, що «на вмовляння пройти до службового автомобіля ОСОБА_6 продовжував висловлюватися нецензурною лайкою та відмовлявся йти, перебуваючи на площадці біля квартири», при цьому про факт хапання ОСОБА_6 за формений одяг працівників міліції у поясненнях нічого не зазначено.
З огляду на викладене, із змісту актів за формою Н-5* та за формою НТ*, додатків до акту за формою Н-5* неможливо встановити, на підставі яких пояснень чи інших документів комісією з розслідування встановлено обставини, які викладено у вказаних актах.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що комісією з розслідування не дотримано вимог Порядку № 1346 під час розслідування нещасного випадку, що стався із позивачем 19.07.2014, зокрема, не опитано свідків і осіб, причетних до події, натомість відібрано лише пояснення потерпілого, які враховано не в повній мірі, при цьому обставини нещасного випадку, що мав місце 19.07.2014, викладено в актах без посилання на джерела інформації (документи), з яких вони встановлені.
Також суд звертає увагу на те, що акт за формою НТ* від 30 березня 2017 року містить відомості, які не відповідають дійсності, а саме, у пункті 12 зазначено «Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, тверезий - освідування не проводилось», тоді як висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2014 /а.с. 21/ підтверджує факт освідування позивача.
За таких обставин висновки комісії про порушення службової (трудової) дисципліни позивачем не можуть бути визнані обґрунтованими.
Суд також зауважує, що за висновком службового розслідування від 28.07.2014, затвердженого начальником Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 та висновком службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень слідчим Лубенського МВ від 01.08.2014, затвердженим в.о. начальника УМВС України в Полтавській області ОСОБА_8, порушень позивачем службової (трудової) дисципліни не встановлено.
Зважаючи на те, що висновок службового розслідування від 18.02.2016, яким було скасовано висновок службового розслідування, проведеного Лубенським МВ УМВС від 28.07.2014, визнано протиправним та скасовано постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 у справі № 816/1449/16, що набрала законної сили 22.11.2016, висновок службового розслідування Лубенського МВ від 28.07.2014 є чинним. Також є чинним висновок службового розслідування УМВС України в Полтавській області від 01.08.2014, доказів його скасування у встановленому законодавством порядку в ході розгляду справи відповідачами не надано.
Відповідно до пункту 1.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 (далі - Інструкція №230) службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Пунктом 2.1 Інструкції №230 визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно із пунктами 8.1. - 8.4 Інструкції № 230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:
обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;
наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками;
умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;
вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено;
наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких вказуються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу, який видав цей наказ.
У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються:
підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення;
пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку повинно міститися клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу РНС того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм Інструкції № 230 свідчить, що саме процедура службового розслідування спрямована на з'ясування усіх обставин, пов'язаних із порушенням службової дисципліни, встановлення відсутності або наявності в діях посадової особи дисциплінарного проступку та підстав для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, в той час як процедура розслідування нещасного випадку передбачає з'ясування обставин і причин, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначення осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів.
Суд не заперечує повноважень комісії в ході розслідування нещасного випадку встановлювати порушення особами РНС нормативно-правових актів, однак у разі проведення службового розслідування з тих самих питань, і встановлення за його результатами відсутності порушень службової дисципліни у діях працівників РНС, висновок комісії з розслідування нещасних випадків про наявність порушень службової дисципліни повинен містити належне обґрунтування істотних обставин і підстав, за яких комісія дійшла протилежного висновку, натомість акти, які є предметом спору у справі, не містять обґрунтувань суперечності висновків комісії з розслідування нещасного випадку висновкам службового розслідування.
Отже, суд приходить до висновку, що акти від 30 березня 2017 року за формою Н-5* та НТ* складені комісією Лубенського МВ без дотримання вимог Порядку № 1346, без урахування усіх обставин, які мали значення для їх складання, а відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відносно позовних вимог про зобов'язання Ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області скласти акти про нещасний випадок за формами "Н-1" та "Н-5", що стався 19 липня 2014 року близько 7 години зі слідчим СВ Лубенського МВ ОСОБА_1 на підставі діючих висновків службового розслідування Лубенського МВ УМВС від 28 липня 2014 року та УМВС Полтавської області від 01 серпня 2014 року у встановлені законом строки, суд виходить з наступного.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо складання актів про нещасний випадок за формами "Н-1" та "Н-5" є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про зобов'язання Ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області скласти акти про нещасний випадок за формами "Н-1" та "Н-5", що стався 19 липня 2014 року близько 7 години зі слідчим СВ Лубенського МВ ОСОБА_1 на підставі діючих висновків службового розслідування Лубенського МВ УМВС від 28 липня 2014 року та УМВС Полтавської області від 01 серпня 2014 року у встановлені законом строки, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Однак, з метою повного та належного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Лубенський міський відділ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 19.07.2014 близько 07.00 год. із слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не надано суду доказів понесення судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).
У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права громадянина на судовий захист.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини" "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Зважаючи на обставини даної справи, суд, з метою відновлення порушених прав ОСОБА_1, на виконання завдань адміністративного судочинства, визначених частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов'язати Лубенський міський відділ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області у місячний строк з дня набрання постановою суду законної сили подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про її виконання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати акти комісії Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області за формою НТ* № 4 від 30 березня 2017 року про нещасний випадок невиробничого характеру та за формою Н-5* від 30 березня 2017 року розслідування нещасного випадку, що стався 19.07.2014 близько 07.00 год. із слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1
Зобов'язати Лубенський міський відділ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 19.07.2014 близько 07.00 год. із слідчим СВ Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Зобов'язати Лубенський міський відділ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області подати до суду звіт про виконання даної постанови в місячний термін з дня набрання постановою суду законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 19 червня 2017 року.
Суддя М.В. Довгопол