12 червня 2017 року м.Житомир справа № 806/670/17
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В., Галайба І.Б.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №114 від 02.02.2017 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №22 о/с від 07.02.2017 про звільнення його з посади слідчого відділення Ружинського відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "про Національну поліцію" у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та поновити його на вказаній посаді;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь суму грошового утримання починаючи з дати звільнення за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.02.2017 № 114 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у перебуванні 19.01.2017 на службі в нетверезому стані, недотриманні субординації у стосунках з колегами, виявлення неповаги до гідності людини. Наказом ГУНП в Житомирській області від 07.02.2017 №22о/с його було звільнено зі служби у поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Вважає накладення на нього дисциплінарного стягнення та подальше звільнення зі служби незаконним, оскільки 19.01.2017 не перебував на службі в стані алкогольного сп"яніння. Вказав, що 19.01.2017 перебував на службі до 13.00, потім у нього погіршилося самопочуття і він звернувся до лікаря та йому відкрили лікарняний, про що він повідомив керівництво. Лише близько 17.30 вжив незначну кількість горілки настояної на калині. Вказує, що його безпосередній керівник ОСОБА_4 примусово та навмисно привіз до лікарні на освідування , оскільки у них були особисті неприязні відносини. Вважає, що освідування його проводилося незаконно, оскільки проводилось черговим лікарем, а не лікарем наркологом. Тому, просить скасувати спірні накази, як протиправні.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити його у повному обсязі. Додатково пояснили, що на службі позивач 19.01.2017 не перебував, оскільки напередодні входив до слідчо-оперативної групи, а отже цього дня мав законний вихідний. Крім, позивач зазначив, що 19.01.2017 взагалі не вживав будь яких спиртних напоїв.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування заперечень зазначив, що підставою видачі спірних наказів, послугували матеріали службового розслідування від 01.02.2017 за фактом порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділу Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_1 Зазначив, що перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп"яніння підтверджується показами свідків, зокрема, безпосереднім керівником ОСОБА_4, черговим лікарем Ружинської ЦРЛ., відеозаписом подій 19.01.2017 пов'язаних із доставлянням лейтенанта поліції ОСОБА_1 до Ружинської ЦРЛ та його неправомірних дій у лікувальному закладі. Так, відповідно до висновку лікаря Ружинської ЦРЛ від 19.01.2017 №6, за зовнішніми ознаками, а саме різкий запах алкогольних напоїв з ротової порожнини, шатка хода, нечітка мова, останнього визнано таким, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, під час проведення службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_1 не заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв та вважає, що він їх вживав поза службою. Однак погіршення стану здоров'я або можливість звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 19.01.2017 від служби через тимчасову непрацездатність спростовується довідкою Ружинської ЦРЛ від 20.01.2017 щодо перебування його на амбулаторному лікуванні у період з 20.01.2017 по 30.01.2017. Тобто, вказує, що до лікувального закладу він звертався після факту порушення службової дисципліни. Таким чином, вважає позов безпідставним.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на таке.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходив службу в Ружинському відділенні Бердичівського відділу Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.02.2017 №114 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання обов'язків поліцейського, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, в частині дотримання законодавства, неухильного виконання вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів начальників, а також за ігнорування вимог п. 1, 2, 3 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у перебуванні 19.01.2017 на службі в нетверезому стані, недотриманні субординації у стосунках з колегами, виявлення неповаги до гідності людини, накладено на слідчого Слідчого відділення Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
07.02.2017, наказом ГУНП в Житомирській області від №22о/с позивача було звільнено зі служби у поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Позивач, вважаючи такі накази протиправними, звернувся до суду.
Перевіряючи спірні накази на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Національна поліція України (далі - поліція)- це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі статтею 60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі частинами першою, другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, пунктом 6 частини 1 вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2017, наказом ГУНП в Житомирській області від №22о/с позивача було звільнено зі служби у поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
При цьому, як встановлено судом, підставою для видачі такого наказу став наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.02.2017 № 114 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання обов'язків поліцейського, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, в частині дотримання законодавства, неухильного виконання вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів начальників, а також за ігнорування вимог п. 1, 2, 3 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у перебуванні 19.01.2017 на службі в нетверезому стані, недотриманні субординації у стосунках з колегами, виявлення неповаги до гідності людини, у зв"язку з чим на слідчого відділення Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
В той же час, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 р. № 3460-IV, який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент вчинення проступку позивачем, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно зі частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно зі частиною 7 статтею 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Відповідно до частини 5 ст. 18 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" передбачено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважається виконаним після видання наказу по особовому складу.
В ході розгляду справи встановлено, що підставою видачі спірних наказів, послугували насамперед матеріали службового розслідування від 01.02.2017 за фактом порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділу Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_1
Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2017 Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області винесено наказ №70 про призначення та проведення службового розслідування за фактом вчинення протиправних дій слідчим слідчого відділу Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_1. (а.с.40)
При цьому такий наказ прийнятий з урахуванням доповідної записки начальника УКЗ ГУНП в Житомирській області полковника поліції Левітан С.О. від 24.01.2017 на ім"я начальника ГУНП в Житомирській області полковника Печененка В.П, згідно якої останній просив вказівки на призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 у зв"язку з надходженням 23.01.2017 до УКЗ ГУНП з Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області матеріалів за фактом порушення останнім службової дисципліни. (а.с.41)
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 01.02.2017 за фактом порушення 19.01.2017 службової дисципліни слідчим слідчого відділення Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області лейтенант поліції ОСОБА_1 (а.с.74-86)
Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 19.01.2017 слідчий слідчого відділення Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області лейтенант поліції ОСОБА_1, перебуваючи на службі допустив вживання алкогольних напоїв, вчинив конфлікт та бійку з цивільною особою. На вимогу керівництва до підрозділу не прибув. Після встановлення його місця перебування та доставляння до приймального відділення Ружинської ЦРЛ, намагався уникнути медичного освідування на стан алкогольного сп"яніння та вчинити бійку з керівництвом підрозділу.
Зокрема, згідно висновку службового розслідування, 19.01.2017 о 15.55 до чергової частини Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_7 про те, що в смт. Ружин по вул. Київській невстановлена особа вчиняє неправомірні дії (ЄО № 90). На місце події направлено слідчо-оперативну групу Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП, якою встановлено, що за вказаною адресою виник конфлікт між гр. ОСОБА_7 та його сусідом слідчим вказаного вище підрозділу лейтенантом поліції ОСОБА_1 При цьому, згідно пояснень ОСОБА_7 під час вище вказаного конфлікту лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, яке виразилось в його нечітких рухах.
На виконання вказівки начальника Ружинського ВП лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив, що з'явиться до підрозділу в найкоротший термін. Однак прибув до відділення лише після 18.00 у супроводі поліцейських Ружинського ВП.
Так, 19.01.2017 близько 16.10 майору поліції ОСОБА_4 від начальника Ружинського ВП підполковника поліції ОСОБА_8 надійшла вказівка викликати до нього слідчого цього ж підрозділу лейтенанта поліції ОСОБА_1, оскільки надійшла інформація про те, що останній на робочому місці відсутній та на той час вживав алкогольні напої. Майор поліції ОСОБА_4 зателефонував лейтенанту поліції ОСОБА_1, однак у ході телефонної розмови встановити його місце перебування не вдалося. У подальшому майором поліції ОСОБА_4 було вжито заходів щодо встановлення місця його знаходження.
Цього ж дня близько 17.30 майор поліції ОСОБА_4, спільно з інспектором Ружинського ВП капітаном поліції ОСОБА_9 та інспектором групи реагування патрульної поліції Ружинського ВП капітаном поліції ОСОБА_10, на службовому автомобілі поїхали до місця проживання лейтенанта поліції ОСОБА_1 АДРЕСА_1, однак останнього вдома не було. Після цього о 17:49, виїжджаючи, біля будинку виявили автомобіль марки "Пежо" синього кольору, що належить батьку лейтенанта поліції ОСОБА_1 та зупинились біля нього. Підійшовши, майор поліції ОСОБА_4 побачив, як з салону вказаного автомобіля "Пежо" вийшов лейтенант поліції ОСОБА_1 Керівник одразу його запитав чому він знаходиться у робочий час у стані алкогольного сп'яніння та чому відсутній на робочому місці. На такі запитання ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, виражався словами нецензурної лайки, принижував керівника. На будь які зауваження щодо гідного поводження у громадському місці слідчий не реагував. Близько 17.55 лейтенанта поліції ОСОБА_1 доставлено до Ружинської ЦРЛ. Однак, останній продовжував вчиняти неправомірні дії, намагався вчинити з поліцейськими бійку. У зв'язку з цим до приймального відділення лікарні було викликано слідчо-оперативну групу Ружинського відділення поліції. Під час перебування у лікувальному закладі слідчий неодноразово нецензурно висловлювався на адресу майора поліції ОСОБА_4 словами брутальної лайки, принижував честь та гідність вказаного керівника. При цьому намагався вчинити бійку, умисно завдавши ногою удар по нозі вказаного поліцейського, однак такі його дії було припинено іншими присутніми там поліцейськими. Від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився. Однак відповідно до висновку лікаря Ружинської ЦРЛ від 19.01.2017 №6, за зовнішніми ознаками, а саме різкий запах алкогольних напоїв з ротової порожнини, шатка хода, нечітка мова, останнього визнано таким, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Після проведення медичного освідування порушника доставлено до Ружинського відділення поліції та про дану подію проінформовано керівництво.
В подальшому під час проведення службового розслідування у ОСОБА_1 були відібрані відповідні письмові пояснення, відповідно яких позивач не заперечував факту вживання алкогольних напоїв 19.01.2017.
За наслідками встановлених обставин, комісією, що проводила службове розслідування, рекомендовано за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання обов'язків поліцейського, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, в частині дотримання законодавства, неухильного виконання вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів начальників, а також за ігнорування вимог п. 1, 2, 3 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у перебуванні 19.01.2017 на службі в нетверезому стані, недотриманні субординації у стосунках з колегами, виявлення неповаги до гідності людини, накласти на слідчого відділення Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В судовому засіданні позивач, посилаючись на протиправність спірного наказу щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, стверджував, що 19.01.2017 він на службі не перебував, оскільки напередодні знаходився у слідчо-оперативній групі, з огляду на що у нього був вихідний.
Однак, суд критично оцінює такі доводи з огляду на наступне.
Так, у своїй позовній заяві та первісних поясненнях позивач не заперечував, більш того, сам стверджував, що 19.01.2017 знаходився на службі та виконував відповідні службові обов"язки. Також факт перебування на службі 19.01.2017 не заперечувався ОСОБА_1 під час службового розслідування, а саме в поясненнях, які були ним написані власноручно 31.01.2017 (а.с.46-49).
Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ №940 від 22.10.2012, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 за № 54/22586, затверджено Інструкцію про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України (далі-Інструкція).
Відповідно до п.6.16 Інструкції начальник ОВС зі штатною чисельністю особового складу до 60 працівників має право своїм наказом передбачити можливість членам основної СОГ після 23.00 перебувати за місцем проживання за умови забезпечення їх прибуття з повною екіпіровкою до місця вчинення правопорушення з дотриманням вимог розділу II цієї Інструкції (копія відповідного наказу має зберігатися в черговій частині). Рішення про продовження чергування за місцем проживання в кожному конкретному випадку приймає залежно від оперативної ситуації начальник ОВС або відповідальний по ОВС.
Згідно п.6.17 Інструкції членам СОГ та ОГ (у разі їх створення), які фактично перебували на службі менше 16 годин, надається 12 годин відпочинку, до 20 годин - 32 години відпочинку, понад 20 годин - 48 годин відпочинку.
В матеріалах справи міститься копія доручення Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області від 28.12.2016 №95 "Про організацію чергування слідчо-оперативної групи Ружинського відділення поліції протягом 2017 року", згідно якого доручено задіяти працівників Ружинського відділення поліції, які входять до складу слідчо-оперативної групи з 09 години до 23 години. СОГ після 23 години знаходиться за місцем проживання, але у разі необхідності за викликом старшого інспектора-чергового прибуває для виконання покладених на нього обов"язків за умови забезпечення їх прибуття з повною екіпіровкою до місця вчинення правопорушення. (а.с.182)
Вказане доручення доведено до особового складу підрозділу, що підтверджується письмовим записом у розділі "Додаткові заняття" Журналу №57 обліку відвідування та успішності поліцейських зі службової підготовки першої навчальної групи на 2016 рік. Тобто позивач був ознайомлений з даним дорученням.(а.с.231-236)
З наявної у матеріалах справи копії книги служби нарядів №78 Ружинського ВП станом на 17.01.2017, ОСОБА_1 цього дня перебував у складі основної СОГ.
При цьому, зброю йому видано 17.01.2017 о 8:30, а здано 17.01.2017 о 22:00. (а.с.34). Крім того, підпис ОСОБА_1 17.01.2017 міститься у журналі №79 реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною зброєю в Ружинському відділенні поліції Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області та в журналі №80 проведення інструктажу добового наряду Ружинського ВП на 17.01.2017 (а.с.194-195, 196)
В послідуючі дні, а саме: 18.01.2017, 19.01.2017 ОСОБА_1 в наряд не заступав.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 17.01.2017 у складі слідчо-оперативно групи останній раз виїжджав на виклик о 18.25, що підтверджується копією книги №77 єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Ружинського ВП.(а.с.226-228)
Таким чином, в ході розгляду справи підтверджено, що ОСОБА_1 19.01.2017 мав знаходитися на службі, водночас його доводи стосовно того, що відповідно до чинного законодавства йому має надаватися 48 годин відпочинку спростовані вищевказаним доказами.
Більш того, начальник Ружинського ВП ОСОБА_11 листом від 29.05.2017 №2163/206/01-2017 підтвердив, що слідчий ОСОБА_1 19.01.2017 поза службою не перебував. (а.с.205)
Водночас, судом не приймаються до уваги доводи представника позивача стосовно того, що можливість членам основної СОГ після 23.00 перебувати за місцем проживання, повинно встановлюватися у формі наказу, а не доручення, оскільки форма рішення начальника ОВС не впливає на саму суть та зміст прийнятого рішення та ніяким чином не спростовує порушення, встановлені в ході проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1.
Крім того, наказом ГУНП в Житомирській області №275 від 12.08.2016 затверджено внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП в Житомирській області, в якому зазначено, що закінчення робочого дня поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП в Житомирській області у понеділок, вівторок, середу, четвер - 0 18.00, у п"ятницю - о 16.45. (а.с.203)
Також, судом не приймається до уваги довідка Ружинської РЦЛ від 16.02.2017 № 91 про те, що ОСОБА_1 19.01.2017 звертався до лікаря та йому було призначено відповідне лікування, оскільки підставою для звільнення від виконання службових обов"язків може бути виключно литок непрацездатності (а.с.21).
Отже, в ході розгляду справи підтверджено факт перебування ОСОБА_1 19.01.2017 на службі та спростовано доводи позивача та його представника про наявність у останнього вихідного дня.
Щодо висновку службового розслідування стосовно перебування ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп"яніння.
Так, відповідно до спірного наказу № 114 від 02.02.2017 однією з підстав для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення є перебування останнього на службі в стані алкогольного сп"яніння, що позивачем заперечується.
Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Відповідно до висновку лікаря Ружинської ЦРЛ від 19.01.2017 №6, складеного о 18.15 черговим лікарем-фтізіатром ОСОБА_12 за зовнішніми ознаками, а саме: різкий запах алкогольних напоїв з ротової порожнини, шатка хода, нечітка мова, ОСОБА_1 визнано таким, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.(а.с.43)
Згідно з положеннями Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Суд критично оцінює доводи позивача в судових засіданнях стосовно того, що він 19.01.2017 взагалі не вживав спиртних напоїв, оскільки, як ним зазначено у позовній заяві цього дня він вживав спиртову настоянку на калині, покази змінив лише в ході розгляду справи, пояснивши хворобливим станом здоров"я.
Крім того, суд зазначає, що у своїх поясненнях, наданих в ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 вказував на те, що за місцем проживання свої батьків вживав алкогольні напої - горілку, в якій кількості не пам"ятає (а.с.46-49).
Тобто, під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 не заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв та вважає, що він їх вживав поза службою, однак факт перебування його на службі підтверджено в ході розгляду справи.
Також, факт перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані під час несення служби підтверджується іншими доказами.
Зокрема, у матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_12 - лікаря-фтізіатра Ружинської ЦРЛ, що проводила огляд ОСОБА_1 на стан сп"яніння. Вона вказала, що у ході його медичного освідування за візуальними ознаками (різкий запах алкогольних напоїв з ротової порожнини, шатка хода, нечітка мова) було встановлено його перебування у стані алкогольного сп'яніння. Як повідомила ОСОБА_12 від пропозиції освідування за допомогою алкотестера "Алконт" лейтенант поліції ОСОБА_1 категорично відмовився. Під час перебування у приймальному відділенні Ружинської ЦРЛ останній висловлювався словами брутальної лайки в адресу інших поліцейських, поводив себе агресивно та зухвало, намагався вчинити бійку.(а.с.52,130)
Доводи представника позивача стосовно того, що черговий лікар не мала права проводити огляд осіб на стан сп"яніння спростовуються графіком чергування лікарів Ружинської РЦЛ за січень 2017 та листом головного лікаря Ружинської ЦРЛ від 23.05.2017 №433, в якому вказано, що відповідно до постанови КМУ від 17.12.2008 №1103 "Про затвердження Порядку направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду" огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров"я ( в сільській місцевості за відсутністю лікаря, фельдшера ФАПу, який пройшов спеціальну підготовку). Крім того вказав, що в лікарні сертифіковане обладнання "Алконт" і "Драгер" для виявлення стану алкогольного сп"яніння.(а.с.164-165)
При цьому, як встановлено, від пропозиції освідування за допомогою алкотестера "Алконт" лейтенант поліції ОСОБА_1 категорично відмовився.
Щодо посилань представника позивача, що норми даного Порядку не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, то слід зазначити, що відповідно до ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Таким чином, оскільки відсутній нормативний акт, який би регулював питання проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного поліцейських, в даному випадку можуть бути застосовані норми вищевказаного Порядку.
Також в ході розгляду справи були допитані свідки ОСОБА_13, ОСОБА_4
Так, свідок ОСОБА_13 пояснив, що 19.01.2017 близько 15.00 до нього зателефонував слідчий СВ Ружинського ВП лейтенант поліції ОСОБА_1 та попросив підвезти до кафе "Рандеву" в смт. Ружин. Прибувши до вказаного місця він зустрів лейтенанта поліції ОСОБА_1 та ще трьох невідомих чоловіків, яких відвіз до вказаного кафе. Вийшовши з автомобіля всі попрямували до кафе, при цьому лейтенант поліції ОСОБА_1 попрохав його зачекати. Близько 15.00 лейтенант поліції ОСОБА_1 вийшов з кафе "Рандеву" та сівши до автомобіля попрохав відвести його додому. При цьому від останнього відчувався різкий запах алкоголю. Прибувши до місця проживання лейтенанта поліції ОСОБА_1, що по вул. Київська в смт. Ружин, висадивши його, ОСОБА_13 почав виїжджати з двору будинку. У цей час помітив, що лейтенант поліції ОСОБА_1 конфліктує з невідомим чоловіком та між ними сталася короткочасна бійка. З приводу конфлікту пояснив, що це був його сусід. Після цього слідчий повернувся до автомобіля та на його прохання курсант відвіз його назад до кафе "Рандеву". Після цього рядовий поліції ОСОБА_13 більше лейтенанта поліції ОСОБА_1 не бачив.
Свідок ОСОБА_4- заступник начальника відділення поліції - керівник патрульної поліції Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП в судовому засіданні пояснив, що 19.01.2017 близько 16.10 від начальника Ружинського ВП підполковника поліції ОСОБА_8 йому надійшла вказівка викликати до нього слідчого цього ж підрозділу лейтенанта поліції ОСОБА_1. Від начальника СВ Ружинського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 дізнався, що лейтенант поліції ОСОБА_1 відсутній на робочому місці з 13.45. Близько 17.49, виїжджаючи, виявили автомобіль марки "Пежо" синього кольору, що належить батьку лейтенанта поліції ОСОБА_1 та зупинились біля нього. Підійшовши, майор поліції ОСОБА_4 побачив, як з салону вказаного автомобіля "Пежо" вийшов лейтенант поліції ОСОБА_1 Керівник одразу його запитав чому він знаходиться у робочий час у стані алкогольного сп'яніння та чому відсутній на робочому місці. На такі запитання ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, виражався словами нецензурної лайки, принижував керівника. На будь які зауваження щодо гідного поводження у громадському місці слідчий не реагував. До нього було застосовано заходи фізичного впливу та доставлено до Ружинської ЦРЛ з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, в приміщенні якої останній продовжував вчиняти неправомірні дії, намагався вчинити з поліцейськими бійку. Від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився. Перебіг всіх цих подій був зафіксований ним на відеокамеру мобільного телефону та в подальшому цей відеозапис був долучений до матеріалів службового розслідування. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 раніше вже допускалися випадки порушення службової дисципліни, у зв"язку з чим керівництвом відділення останньому робилися зауваження.
Також у матеріалах справи містяться письмові пояснення начальника слідчого відділення Ружинського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 - безпосереднього керівника ОСОБА_1, який пояснив, що перебував в складі слідчо-оперативної групи Ружинського ВП, та повністю підтвердив пояснення майора поліції ОСОБА_4 щодо хуліганських дій лейтенанта поліції ОСОБА_1 у Ружинській ЦРЛ.
Крім того, у матеріалах справи містяться письмові пояснення інспектора з дорожнього нагляду Ружинського ВП капітана поліції ОСОБА_9, інспектора групи реагування патрульної поліції Ружинського ВП капітана поліції ОСОБА_10, дільничного офіцера поліції сектору превенції капітана поліції ОСОБА_15, інспектора сектора реагування патрульної поліції № 2 лейтенанта поліції ОСОБА_16, старшого оперуповноваженого сектора кримінальної поліції майора поліції ОСОБА_17, які також повністю підтвердили пояснення надані майором поліції ОСОБА_4 щодо неправомірних дій, обставин затримання та доставляння лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с.56-72)
Також матеріалами службового розслідування встановлено факт вчинення 19.01.2017 ОСОБА_1 бійки з цивільною особою - ОСОБА_7, що позивач в ході розгляду справи не заперечував.
Що стосується посилань позивача не негативне відношення до нього на протязі 2-х років заступника начальника Ружинського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4, то суд такі доводи оцінює критично, оскільки у матеріалах справи міститься атестаційний лист лейтенанта поліції ОСОБА_1, складеного за підписом заступника начальника Ружинського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4, в якому ОСОБА_1 останнім характеризується з позитивної сторони. Тому, суд вважає такі доводи позивача надуманими та не підтвердженими жодними доказами.
Крім того, відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція має право застосовувати як превентивний захід "застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису".
У матеріалах справи міститься диск з відеозаписом подій 19.01.2017, пов'язаних із доставлянням лейтенанта поліції ОСОБА_1 до Ружинської ЦРЛ та його неправомірних дій у лікувальному закладі.
Оглядом відеозапису вище вказаної події 19.01.2017 в судовому засіданні встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 у спілкуванні зі своїми колегами-поліцейськими виявляв явну неповагу до них, ігнорував їх законні вимоги, ігноруючи загальні моральні норми та цінності, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, поводив себе агресивно, намагався спровокувати бійку, завдав удару іншому поліцейському та словесно принижував його честь та гідність, вчиняв інші дії, що не сумісні зі званням поліцейського. Крім того, його незв'язне мовлення, порушена координація рухів, свідчить про явні ознаки перебування у стані алкогольного сп'яніння (а.с.38).
Щодо доводів представника позивача, що даний відеозапис не може бути доказом, слід зазначити, що під час його огляду в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував тієї обставини, що особа, яка зафіксована на відеозаписі є саме він і не заперечував того, що цей відеозапис здійснювався саме 19.01.2017 ОСОБА_4. Тому, відповідно до статей 69,70,80, ч.3 статті 72 КАС України диск із відеозаписом подій, які мали місце 19.01.2017 в Ружинській РЦЛ під час освідування ОСОБА_1, може бути прийнятий як доказ в даній справі.
Що стосується посилань представника позивача на те, що відповідачами за результатами протиправних діянь у Ружинській ЦРЛ відносно ОСОБА_1 не складався протокол про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що відповідно до ст.15 Кодексу України про адміністративне правопорушення інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Тобто складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 законом не передбачено, тому ці доводи судом до уваги не приймаються.
Тобто, встановлені під час розгляду справи обставини підтверджуються висновок службового розслідування, що ОСОБА_1 під час проходження служби безпосередньо при виконанні службових обов"язків, перебував у стані алкогольного сп"яніння, що у розмінні Дисциплінарного статуту є порушенням службової дисципліни.
А отже, доводи, позивача, що 19.01.2017 на службі не перебував та цього дня не вживав алкогольні напої, а тому не мав ознак алкогольного сп"яніння, спростовані в ході розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватись норм професійної та службової етики, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.12. 2016 за № 1576/29706, а саме: пунктами 1,2,3 розділу ІІ, визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" звільнення зі служби є видом дисциплінарного стягнення.
Як вже зазначалося судом, згідно ст. 14 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що перебування поліцейського на службі в стані алкогольного сп"яніння є грубим порушенням службової дисципліни. Такі дії підривають авторитет та довіру до Національної поліції і її працівників в очах громадськості, а також свідчать про порушення працівником присяги поліцейського. Тому, щодо позивача було обрано найсуворішу міру дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Крім того, вказав, що з 09.12.2016 ОСОБА_1 має не зняте дисциплінарне стягнення - оголошену догану наказом ГУНП в Житомирській області від 02.09.2016 №897.
За приписами ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії позивача, які виразилися в грубому порушенні службової дисципліни, не виконанні вимог Закону України "Про Національну поліцію" в частині неухильного дотримання Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги поліцейського, Правил етичної поведінки поліцейських, що підтверджується матеріалами справи , є проступком несумісним з перебуванням на службі в поліції.
Крім того, за висновком Верховного Суду України, який викладений в постанові від 14.03.2017 в справі № П/800/160/16, порушення Присяги може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм.
Тому, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази, з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №114 від 02.02.2017 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, винесений з урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття.
Оскільки в ході судового розгляду встановлено правомірність наказу №114 від 02.02.2017, яким на позивача накладення дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, та в ході розгляду справи знайшло своє підтвердження грубе порушення ним службової дисципліни, а вказане слугувало підставою для винесення відповідачем наказу №22 о/с від 07.02.2017, суд дійшов висновку, що наказ №22 о/с винесений правомірно, тому підстав для його скасування немає.
Оцінюючи правомірність наказів органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В Рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27.09.2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході розгляду справи, надав достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність та обґрунтованість прийнятих наказів, з огляду на що відсутні підстави для поновлення позивача на службі в Національній поліції та стягнення на його користь грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 19 червня 2017 р.