Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 червня 2017 р. Справа №805/1298/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 17 год. 45 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., за участю: позивача - особисто, представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Скакун І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації про визнання незаконним наказу про встановлення випробування, зобов'язання внести зміни до наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити виплати за ранг, визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток, компенсацію за заподіяну моральну шкоду.
ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточненого позову та клопотання про збільшення розміру позовних вимог від 19.06.2017) до Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації, в якому просив суд:
- визнати незаконним наказ № 109 від 20.12.2016 в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації в частині встановлення відносно ОСОБА_3 випробування строком на два місяці;
- зобов'язати внести зміни до п. 1 наказу № 109 від 20.12.2016, викресливши з нього слова «зі строком випробування два місяці»;
- визнати незаконним наказ № 10 від 20.02.2017 в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації в частині звільнення ОСОБА_3 з посади державної служби;
- зобов'язати Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації поновити ОСОБА_3 в посаді головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації з 20.02.2017;
- зобов'язати департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі, що на 20.04.2017 складає 213 400,80 грн., з котрих: недораховані виплати за ранг за період з 20.12.2016 по 20.02.2017 - 1200 грн.; компенсація середньомісячного заробітку за період вимушеного прогулу - 70 733,60 грн.; компенсація моральної шкоди - 141 467,20 грн., шляхом переведення коштів на розрахункову картку КБ «Приватбанк», відкриту на ім'я ОСОБА_3
- зобов'язати департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації в 30-денний строк з дня звернення ОСОБА_3 з виконавчим листом, подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови в частині поновлення в посаді та нарахування та виплати грошової компенсації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом відповідача № 109 від 20.12.2016 ОСОБА_3 призначено на посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ, як особу, що стала переможцем конкурсу на заняття вакантної посади, з випробуванням строком на два місяці. Встановлення відносно позивача випробування вважає незаконним, а наказ в частині встановлення випробування таким, що підлягає зміни, оскільки з серпня 1985 року по лютий 2007 року ОСОБА_3 працював в органах МВС, та звільнився з посади начальника Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області маючи спеціальне звання «підполковник міліції», тому вважає, що цей стаж зараховується до стажу державної служби, а отже випробування щодо нього не повинно обов'язково встановлюватись. Встановлюючи необґрунтований випробувальний термін, відповідач залишав позивача без виплат за ранг, що не сплачуються за період випробування, чим порушив вимог п. 4 ст. 7 Закону України «Про державну службу» щодо оплати праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу.
З 20.12.2016 позивач приступив до виконання службових обов'язків головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ Департаменту, та безпосереднім керівником позивачу доведено посадову інструкцію та завдання на період випробування. 14.02.2017 в.о. директора департаменту у письмовій формі попередив позивача, що з 20.02.2017 його буде звільнено на підставі ст. 87 Закону України «Про державну службу», та наказом №10 від 20.02.2017 ОСОБА_3 звільнено з посади відповідно до ст. 87 Закону України «Про державну службу». Позивач вважає своє звільнення незаконним оскільки встановлення випробування він вважає незаконно встановленим, та відповідачем спочатку не створено належних умов для виконання службових обов'язків, що має бути розцінене судом як протидія проходженню випробування.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, та надали пояснення, аналогічні тим, що викладені в уточненій позовній заяві та клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, в обґрунтування чого зазначив, що 20.12.2016 ОСОБА_3 переведено з посади водія відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ на посаду головного спеціаліста цього ж відділу зі строком випробування два місяці, як такого, що успішно пройшов за конкурсом. Позовні вимоги 1 та 2 вважає безпідставними оскільки вимоги Закону України «Про державну службу» в редакції від 10.12.2015 в частині складання присяги державного службовця на прийняття присяги особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не розповсюджуються. При аналізі записів трудової книжки позивача зроблено висновок про те, що позивач вступав на державну службу вперше та набуття останнім статусу державного службовця 20.12.2016, тобто з дня публічного складання присяги державного службовця. На вимогу ч. 2 ст. 35 Закону України «Про державну службу» встановлення випробування при призначенні особи на посаду державної служби вперше є обов'язковим, а отже прийняття позивача на державну службу в Департамент із встановленням строку випробування є законодавчо обґрунтованим.
У відповідності до ч. 6 ст. 35 Закону України «Про державну службу» суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі п. 2 ч. 1 ст. 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді. Так, 14.02.2017 позивачу надано повідомлення про звільнення останнього із займаної посади 20.02.2017, відповідно до ст.87 Закону України «Про державну службу», а також позивачу в той же день надано висновок за результатами випробування із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
Стосовно підстав, що передували складанню висновку зазначено, що позивач був ознайомлений з функціональними обов'язками передбаченими його посадою та переліком завдань на період випробування, однак віднісся до посадових обов'язків легковажно. Крім того, 09.02.2017 позивач звернувся до Департаменту із зверненням про незгоду з рішенням про встановлення випробувального періоду, а отже фактично відмовився від зайняття посади державної служби, що підтверджується результатами проведеної ним роботи. Разом із тим, за період випробування суб'єктом призначення встановлено, що позивач на момент призначення на посаду не відповідав спеціальним умовам зазначених у додатку № 5 до наказу директора Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи облдержадміністрації «Про оголошення конкурсу» від 15.09.2016 № 92. На підставі зазначеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.52-53).
Позивач має дві освіти, з яких диплом Краматорського індустріального інституту серії НОМЕР_2, виданого ОСОБА_3 27.06.1983 (реєстраційний №512) за спеціальністю «Технологія машинобудування металорізальні верстати та інструменти» та присвоєно кваліфікацію інженера-механіка (а.с.143) та диплом Донецького інституту внутрішніх справ при Донецькому державному університеті НОМЕР_3, виданого ОСОБА_3 31.05.1997 (реєстраційний №576) за спеціальністю правознавство та присвоєно кваліфікацію спеціаліста - юрист (а.с.142).
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_4, 29.04.2016 ОСОБА_3 відповідно до наказу від 28.04.2016 № 49 призначено на посаду водія відділу організаційної роботи забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ (а.с.220-221).
Відповідно до наказу Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації від 28.04.2016 № 49 «Про призначення ОСОБА_3.» відповідно до Кодексу Законів про працю України, наказу Міністерства праці України від 02.10.1996 № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (із змінами та доповненнями), з метою забезпечення укомплектування департаменту кваліфікованими кадрами на підставі заяви ОСОБА_3 від 28.04.2016 призначено ОСОБА_3 на посаду водія відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ з 29.04.2016, з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с.130).
Згідно з наказом Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації від 15.09.2016 № 92 «Про оголошення конкурсу» відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2016 № 889-VIII, Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2016 № 246 оголошено конкурс на заміщення наступних вакантних посад департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації, зокрема, головного спеціаліста відділу мобілізаційної та оборонної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ - 1 штатна одиниця.
Пунктом 2 цього наказу наказано розробити Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад, визначених у пункті 1 цього наказу (а.с.131).
Згідно додатку 5 до наказу Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації від 15.09.2016 № 92 розроблені Умови проведення конкурсу на заміщення вакантної посади категорії «В» головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації.
Відповідно до цих Умов, а саме вимог до професійної компетентності: освіта - наявність вищої освіти ступеня бакалавра або молодшого бакалавра; досвід роботи - не потребує; володіння державною мовою - вільно. Спеціальні вимоги: освіта - вища освіта відповідного професійного спрямування (управління у сфері цивільного захисту, або техногенно-екологічної безпеки) за освітньо-кваліфікаційним рівнем; знання законодавства; професійні чи технічні знання - порядок підготовки проектів розпоряджень, наказів голови облдержадміністрації, проектів нормативно-правових актів, порядок організаційної підготовки та проведення засідань колегії облдержадміністрації, підготовка аналітичних довідок та доповідей для участі в засіданнях; порядок розгляду запитів і звернень громадян, народних депутатів України та депутатів місцевих рад; правила ділового етикету; знання основ діловодства; спеціальний досвід роботи не потребує; особистісні якості - відповідальність, компетентність, вміння працювати в колективі, орієнтація на саморозвиток та результат, наполегливість, вміння працювати в стресових ситуаціях (а.с.133-135).
21.09.2016 департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації надіслав ОСОБА_3 повідомлення про відповідність встановленим законом вимогам, поданих ним документів для участі у конкурсі (а.с.166).
Наказом департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації від 20.12.2016 № 109 «Про призначення ОСОБА_3.» переведено ОСОБА_3, водія відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ, на посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ 20.12.2016, зі строком випробування два місяці, як такого, що успішно пройшов за конкурсом, з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Відповідно до п. 2 цього наказу, ОСОБА_3 наказано прийняти присягу державного службовця.
Пунктом 3 даного наказу встановлено ОСОБА_3 надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Взято до уваги, що стаж державної служби ОСОБА_3 станом на 20.12.2016 становить 22 роки 11 місяців 26 днів (а.с.73).
З зазначеним наказом ОСОБА_3 ознайомлений та копію цього наказу отримав, про що свідчить його особистий підпис в наказі.
На період випробування ОСОБА_3 встановлені завдання, безпосереднім керівником визначений ОСОБА_4 - начальник відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ, керівник підрозділу ОСОБА_5 - в.о.директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації. Відповідно до завдання на період випробування ОСОБА_3 виконав всі завдання за планом, що підтверджується підписом безпосереднього керівника (а.с.40-42).
Проте, 14.02.2017 за підписом в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_5 видано ОСОБА_3 повідомлення № 01-36/102 про невідповідність займаній посаді протягом строку випробування та у зв'язку з чим повідомлено про звільнення з посади 20.02.2017 відповідно до ст. 87 Закону України «Про державну службу» (а.с.75).
З висновку за результатами випробування ОСОБА_3 - головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ вбачається, що рівень професійних знань недостатній для посади, з роботою не справляється, випробування не витримав. Висновок підписаний начальником відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ ОСОБА_4., в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації ОСОБА_5 та начальником відділу по роботі з персоналом, діловодства та контролю ОСОБА_6. (а.с.72).
Наказом департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації від 20.02.2017 № 10 «Про звільнення ОСОБА_3.» відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про відпустки», постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування на підставі висновку за результатами випробування звільнено ОСОБА_3, головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ, з займаної посади 20.02.2017, якому встановлено невідповідність займаній посаді протягом строку випробування (а.с.74).
Згідно бухгалтерської довідки по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_3 до складової заробітної плати позивача входили такі складові, як оклад головного спеціаліста та вислуга із загального фонду та із спеціального фонду оклад, вислуга та інтенсивність. Так, у грудні 2016 року позивачу сплачено 11 356,81 грн., у січні 2017 року - 15204,00 грн., у лютому 2017 року - 9094,40 грн. (а.с.76-77).
Відповідно до довідки департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації про фактичне здійснення розрахунку при звільненні ОСОБА_3 від 11.05.2017 за № вх3д 687/05-11, розрахунок із працівником департаменту ОСОБА_3 проведено в повному обсязі згідно із норм чинного законодавства (а.с.206).
Не погоджуючись із наказами відповідача про встановлення позивачу випробування строком на два місяці та про звільнення, а також недорахованої виплати за ранг позивач звернувся з даним позовом до Донецького окружного адміністративного суду в межах строку передбаченого ст. 233 КЗпП України та ч.ч. 1, 3 ст. 99 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до преамбули Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі за текстом - Закон № 889), зазначений закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну службу» цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Положеннями ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» визначено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців в частині відносин, не врегульованих цим законом.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 889 визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відповідно до ст. 21 Закону № 889 вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.
Суд вважає за доцільним зазначити, що згідно зі ст. 22 Закону № 889 з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.
Особливості проведення конкурсу державних службовців на посади в органах судової влади визначаються законом.
Порядок проведення конкурсу визначає: 1) умови проведення конкурсу; 2) вимоги щодо оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу; 3) склад, порядок формування та повноваження конкурсної комісії; 4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі; 5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби; 6) методи оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби.
На посади державної служби, пов'язані з питаннями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, оборони та національної безпеки, може проводитися закритий конкурс.
Перелік посад, зазначених в абзаці першому цієї частини, та особливості проведення конкурсу на ці посади визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку проведення конкурсу.
У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу.
Під час передачі або делегування повноважень і функцій від державного органу до органу місцевого самоврядування переведення державного службовця на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу в разі відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади та за умови вступу на службу вперше за результатами конкурсу.
Статтею 26 Закону № 889 передбачений порядок визначення відповідності кандидатів умовам конкурсу.
Так, відповідно до цієї статті служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність встановленим законом вимогам та повідомляє кандидата про результати такої перевірки.
Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до Порядку проведення конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Кандидати, які пройшли тестування, передбачене частиною другою цієї статті, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу.
У разі подання заяви про участь у конкурсі лише однією особою конкурс проводиться у встановленому цим Законом порядку, за результатами якого приймається рішення про призначення особи на посаду державної служби або про відмову в такому призначенні.
Частинами 1, 2 ст. 31 Закону № 889 визначено, що на посаду державної служби призначається переможець конкурсу.
Рішення про призначення приймається: 1) на посаду державної служби категорії "А" - суб'єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України; 2) на посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівником державної служби.
Статтею 35 Закону № 889 передбачено, що в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов'язковим.
Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.
У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс.
Якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов'язки.
Суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
У разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування.
Аналізуючи наведені норми можна дійти висновку, що проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державної служби є обов'язковим, встановлення випробування при призначенні особи на посаду державної служби вперше є обов'язковим строком до шести місяців, а у разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 39 Закону № 889 ранги державних службовців є видом спеціальних звань.
Встановлюється дев'ять рангів державних службовців.
Ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування - після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.
Отже, з аналізу статті 39 Закону № 889 вбачається, що ранги державних службовців в разі встановлення випробування присвоюються тільки після закінчення його строку.
З трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_3 почав трудову діяльність з 08.09.1983 по 22.09.1983 - майстер по направленню МС і ІП в оборонному цеху в Павлоградський завод ливарних машин; з 10.11.1983 по 27.04.1985 - служба в рядах радянської армії; з 15.08.1985 по 22.02.2007 - служба в органах внутрішніх справ; з 01.06.2009 по 11.09.2009 - директор ТОВ «Статус - СЛ»; з 22.09.2009 по 29.07.2011 - заступник директора СТОВ «Дружба»; з 29.04.2016 по 20.12.2016 - водій відділу організаційної роботи забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ; з 20.12.2016 по 20.02.2017 - головний спеціаліст відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ зі строком випробування два місяці, як такий, що успішно пройшов за конкурсом; 20.12.2016 - прийнята присяга державного службовця.
З аналізу записів наявних в трудовій книжці вбачається, що ОСОБА_3 на державній службі до 20.12.2016 не перебував, а отже тільки з 20.12.2016 ОСОБА_3 вперше набув статус державного службовця, тобто в день видання наказу департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації від 20.12.2016 № 109 «Про призначення ОСОБА_3.» про переведення ОСОБА_3, водія відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ, на посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ та складання ним присяги державного службовця.
Суд не приймає твердження позивача стосовно прирівняння строку служби в ОВС до перебування особи на посаді державної служби оскільки п. 17 ч. 3 ст. 3 Закону № 889 чітко визначено про непоширення дії Закону № 889 на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання. Посилання позивача на п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону № 889 стосується тільки зарахування такого стажу, що дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, яка як встановлено судом нараховувалась та виплачувалась позивачу.
За таких обставин, та з урахуванням положень ст. 35 Закону № 889 якими передбачено обов'язковість встановлення випробування особі при призначенні її на посаду державної служби вперше, суд дійшов висновку про правомірність видання наказу департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації від 20.12.2016 № 109 «Про призначення ОСОБА_3.» в частині встановлення відносно позивача випробування строком на два місяці.
Суд не приймає твердження позивача про неправомірність встановлення відповідачем позивачу випробування строком на два місяці оскільки ч. 3 ст. 35 Закону №889 передбачено право суб'єкта призначення встановлювати випробування особам при призначенні на посаду державної служби вперше строком до шести місяців.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним наказу № 109 від 20.12.2016 в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації в частині встановлення відносно ОСОБА_3 випробування строком на два місяці. Оскільки позовні вимоги про зобов'язання внести зміни до п. 1 наказу № 109 від 20.12.2016, викресливши з нього слова «зі строком випробування два місяці» є похідними від вимоги про визнання незаконним наказу № 109 від 20.12.2016 в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації в частині встановлення відносно ОСОБА_3 випробування строком на два місяці, тому в цій частині також слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 50 Закону № 889 держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).
Оскільки судом встановлено правомірність встановлення відповідачем позивачу випробування строком на два місяці та з урахуванням ч. 5 ст. 39 Закону №889, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не нараховувалась надбавка за ранг державного службовця ОСОБА_3 у період з 20.12.2016 по 20.02.2017 оскільки ця виплата нараховується та виплачується після закінчення встановленого строку випробування державного службовця.
З приводу винесення наказу департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації від 20.02.2017 в частині звільнення позивача з посади державної служби суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось судом вище, за приписами ч.ч. 1, 4, 6 ст. 35 Закону № 889 передбачено, що в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс.
Суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
Приписами ч. 1 ст. 83 Закону № 889 визначено, що державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
У відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону № 889 підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Як зазначалось судом вище, на період випробування ОСОБА_3 були встановлені завдання, безпосереднім керівником визначений ОСОБА_4 - начальник відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ, керівник підрозділу ОСОБА_5 - в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації. Відповідно до завдання на період випробування, ОСОБА_3 виконав всі завдання за планом, що підтверджується підписом безпосереднього керівника (а.с.40-42).
Проте, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено поясненнями позивача в адміністративному позові та відповідною заявою, позивач 09.02.2017 звернувся до відповідача із заявою про усунення порушень Закону України «Про державну службу» та перешкоджань реалізації права на державну службу, в якому не погоджувався з встановленням випробування на строк два місяці, вважаючи встановлення випробування таким, що порушує вимоги закону, у зв'язку з чим просив у строк, передбачений ч. 3 ст.11 Закону № 889, на основі висновків комісії внести зміни до п. 1 наказу відповідача № 109 від 20.12.2016 викресливши з нього слова «зі строком випробування два місяці» (а.с.45-48).
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону № 889 у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
З зазначеного свідчить, що позивач подав керівнику Департаменту зазначену заяву вже з перебігом місячного строку, коли він дізнався про встановлення йому випробування. При цьому, позивач надав заяву, а ні скаргу, що є порушенням ч. 1 ст. 11 Закону № 889.
За таких обставин, суд вважає, що позивач зазначеною заявою повідомив відповідача про незгоду з рішенням останнього про встановлення ОСОБА_3 випробування, а отже фактично відмовився від зайняття посади державної служби.
14.02.2017 за підписом в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_5 видано ОСОБА_3 повідомлення № 01-36/102 про невідповідність займаній посаді протягом строку випробування та у зв'язку з чим повідомлено про звільнення з посади 20.02.2017 відповідно до ст. 87 Закону України «Про державну службу» (а.с.75).
З висновку за результатами випробування ОСОБА_3 - головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ вбачається, що рівень професійних знань недостатній для посади, з роботою не справляється, випробування не витримав. Висновок підписаний начальником відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ ОСОБА_4., в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації ОСОБА_5, начальником відділу по роботі з персоналом, діловодства та контролю ОСОБА_6. (а.с.72).
В судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначено, що висновок за результатами випробування ОСОБА_3 складався начальником відділу по роботі з персоналом, діловодства та контролю ОСОБА_6. При цьому, суд повторно зауважує, що зазначений висновок підписаний і начальником відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ ОСОБА_4. і в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації ОСОБА_5, і начальником відділу по роботі з персоналом, діловодства та контролю ОСОБА_6.
Наказом департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації від 20.02.2017 № 10 «Про звільнення ОСОБА_3.» відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про відпустки», постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», у зв'язку з встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування на підставі висновку за результатами випробування звільнено ОСОБА_3, головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ, з займаної посади 20.02.2017, якому встановлено невідповідність займаній посаді протягом строку випробування (а.с.74).
В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідно до спеціальних вимог до професійної компетентності зазначених в додатку № 5 до наказу відповідача від 15.09.2016 № 92 «Про оголошення конкурсу», вимогою до професійної компетентності на посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації, зокрема за освітою є вища освіта відповідного професійного спрямування (управління у сфері цивільного захисту, або техногенно-екологічної безпеки) за освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Також з пп. 1.4 п. 1 посадової інструкції головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_3 вбачається, що на посаду головного спеціаліста Відділу може бути призначена особа з вищою освітою відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, який має стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше 1 року, або за фахом в інших сферах не менше як 3 роки.
При цьому, позивач має дві вищі освіти, це диплом за спеціальністю «Технологія машинобудування металорізальні верстати та інструменти», яким присвоєно ОСОБА_3 кваліфікацію інженера-механіка (а.с.143) та диплом Донецького інституту внутрішніх справ при Донецькому державному університеті НОМЕР_3, виданого ОСОБА_3 31.05.1997 (реєстраційний №576) за спеціальністю правознавство та присвоєно кваліфікацію спеціаліста - юрист (а.с.142), тобто не з професійного спрямування - управління у сфері цивільного захисту або техногенно-екологічної безпеки.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді за освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях на виконання доручення заступника голови Нацдержслужби Заболотного А.В. від 03.04.2017 № 91/0/12-17 до звернення ОСОБА_3, що надійшло 27.03.2017 на Урядову «Гарячу лінію» та відповідно до пп. 17 п. 4, пп. 2 п. 6 Положення про міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Нацдержслужби України від 21.05.2015 №98 здійснило перевірку інформації, викладеної у зазначеному зверненні.
За результатами проведеної перевірки складено лист від 11.05.2017 № 02-35/372 «Щодо проведення перевірки інформації за зверненням гр. ОСОБА_3.».
Як вбачається з цього листа, в ході перевірки інформації встановлено ряд недоліків, зокрема: під час повідомлення ОСОБА_3 щодо його невідповідності займаній посаді та подальшого звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону були недотримані вимоги ч. 6 ст. 35 Закону, а саме не зазначені підстави невідповідності займаній посаді. Зазначено, що висновок за результатами випробування містить загальну інформацію без обґрунтування прийнятого рішення щодо невідповідності ОСОБА_3 займаній посаді, що свідчить про формальний підхід до його створення безпосереднім керівником ОСОБА_3; під час проведення перевірки документів, поданих для участі у конкурсі оголошеного наказом Департаменту від 15.09.2017 № 92 на прийняття вакантної посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС Департаменту (посада, яку обіймав ОСОБА_3.) на відповідність встановленим Законом вимогам, які передбачені абз. 3 п. 21 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2016 № 246, працівниками служби управління персоналом було допущено порушення в частині відповідності ОСОБА_3 встановленим до посади вимогам, оскільки освіта спеціальних вимог для зазначеної посади передбачено наявність вищої освіти відповідного професійного спрямування (управління у сфері цивільного захисту або техногенно-екологічної безпеки) за освітньо-кваліфікаційним рівнем, а ОСОБА_3 отримано освіту за спеціальністю «Технология машиностроения металлорежущие станки и инструменты» та присвоєно кваліфікацію «инженер механик». При цьому, встановлення ОСОБА_3 випробувального строку при прийнятті на державну службу відповідає вимогам ч. 2 ст. 35 Закону, у зв'язку з тим, що раніше він не обіймав посади державної служби (державного службовця).
Зазначені висновки Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях також підтверджують правомірність встановлення випробування позивачу та невідповідність займаній посаді у зв'язку з невідповідністю встановленим Законом вимогам, які передбачені абз. 3 п. 21 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2016 № 246.
Суд погоджується з висновками Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях зазначеними в листі від 11.05.2017 № 02-35/372 «Щодо проведення перевірки інформації за зверненням гр. ОСОБА_3.» стосовно формального підходу до складання висновку за результати випробування ОСОБА_3, оскільки цей висновок прийнятий без обґрунтування рішення про невідповідність позивача займаній посаді.
Однак, встановлені під час судового розгляду даної справи факти невідповідності ОСОБА_3 займаній посаді за освітньо-кваліфікаційним рівнем освіти, які ставляться до посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ та фактичною відмовою позивача від зайняття посади державної служби, дають підстави для висновку про правомірність винесення наказу відповідачем від 20.12.2017 № 10 «Про звільнення ОСОБА_3.», з огляду на що позовні вимоги в частині визнання незаконним наказу №10 від 20.02.2017 в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації в частині звільнення ОСОБА_3 з посади державної служби не підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що позовні вимоги щодо зобов'язання поновити ОСОБА_3 в посаді головного спеціаліста відділу організаційної роботи, забезпечення діяльності обласної комісії ТЕБ та НС та державного нагляду у сфері ЦЗ Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації з 20.02.2017, зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі, що на 20.04.2017 складає 213 400,80 грн., з котрих: недораховані виплати за ранг за період з 20.12.2016 по 20.02.2017 - 1200 грн.; компенсація середньомісячного заробітку за період вимушеного прогулу - 70 733,60 грн.; компенсація моральної шкоди - 141 467,20 грн., шляхом переведення коштів на розрахункову картку КБ «Приватбанк», відкриту на ім'я ОСОБА_3 та зобов'язання відповідача в 30-денний строк з дня звернення ОСОБА_3 з виконавчим листом, подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови в частині поновлення в посаді та нарахування та виплати грошової компенсації є похідними від вимог про скасування наказів Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації від 20.12.2016 № 109 в частині встановлення відносно позивача випробування строком на два місяці та від 20.02.2017 № 10 в частині звільнення позивача з посади державної служби, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.
Повний текст постанови виготовлений 21.06.2017.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації про визнання незаконним наказу про встановлення випробування, зобов'язання внести зміни до наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити виплати за ранг, визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток, компенсацію за заподіяну моральну шкоду - відмовити.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 19.06.2017 за участю позивача, представника позивача та відповідача. Повний текст постанови буде виготовлений у відповідності до ст. 160 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голошивець І.О.