8.1
про залишення позовної заяви без розгляду
19 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/691/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петросян К.Є.,
при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Рєзніченко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконними та скасування рішень,-
15.05.2017 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області, в якому позивач просить суд:
-визнати незаконним та скасувати рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області від 23.11.2015 №0010021703 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску" щодо нарахування штрафу у розмірі 598,48 грн. за період з 22.01.2013 по 19.11.2015 та пені у розмірі 5213,67 грн.;
- визнати незаконним та скасувати рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області від 30.06.2016 №0003891301 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску" щодо нарахування штрафу у розмірі 644,80 грн. за період з 23.07.2013 по 15.01.2016, штрафу у розмірі 1025,46 грн. за період з 21.01.2015 по 05.02.2016 та пені у розмірі 5265,02 грн.
Одночасно позивачем заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконними та скасування рішень.
Ухвалою суду від 17.05.2017 відкрито провадження по даній справі та зазначено, що питання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними буде розглядатися у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивачем оскаржено у 2016 році до Луганського окружного адміністративного суду вимогу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) "Ф-Ф-179-У у розмірі 13289,67 грн. За вказаною позовною заявою було відкрито провадження у справі №812/1514/16 і під час розгляду даної справи 12.01.2017 у судовому засіданні з пояснень відповідача встановлено, що вимога була складена на підставі 2 рішень, а саме: від 23.11.2015 №0010021703 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску" щодо нарахування штрафу у розмірі 598,48 грн. за період з 22.01.2013 по 19.11.2015 та пені у розмірі 5213,67 грн.; а також від 30.06.2016 №0003891301 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску" щодо нарахування штрафу у розмірі 644,80 грн. за період з 23.07.2013 по 15.01.2016, штрафу у розмірі 1025,46 грн. за період з 21.01.2015 по 05.02.2016 та пені у розмірі 5265,02. Зазначені рішення позивачем взагалі не отримувалися і про їх існування дізналася через свого представника під час судового засідання щодо оскарження вимоги. Тому вважає поважними причини пропуску строку на звернення до суду із позовною вимогою щодо оскарження відповідних рішень відповідача від 23.11.2015 №0010021703 та від 30.06.2016 №0003891301, оскільки про їх існування позивачу стало відомо лише 12.01.2017 та просить суд поновити строк для оскарження даних рішень, вважаючи 12.01.2017 датою, коли позивач дізнався про винесені рішення.
Представник відповідача у судовому засіданні проти поновлення ОСОБА_3 строку звернення до суду із адміністративним позовом щодо оскарження рішень Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 23.11.2015 №0010021703 та від 30.06.2016 №0003891301 заперечувала. Зазначила, що строк звернення до суду позивачем пропущено без поважних причин, оскільки рішення були направлені позивачу своєчасно та останнім отримані, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які надано до заперечень проти позову. Крім того, зазначила, що позивач вже оскаржував дані рішення відповідача у судовому порядку, однак потім скористався своїм правом та відкликав позовну заяву, про що судом було винесено відповідну ухвалу. Відтак, просила суд залишити позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду з даним позовом, розглянувши клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду та поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов такого.
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.5 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Тобто, строк звернення до суду для вирішення даного спору становить один місяць з дня, коли ОСОБА_3 дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до наданої суду позовної заяви, позивач дізнався про оскаржувані рішення лише 12.01.2017, що також підтвердив у судовому засіданні представник позивача.
З матеріалів справи вбачається, що Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління ДФС у Луганській області були винесені рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме:
- від 23.11.2015 № 0010021703 щодо нарахування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафу у розмірі 598,48 грн. за період з 22.01.2013 по 19.11.2015 та пені у розмірі 5213,67 грн. (а.с.56);
- від 30.06.2016 №0003891301 щодо нарахування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафу у розмірі 644,80 грн. за період з 23.07.2013 по 15.01.2016, штрафу у розмірі 1025,46 грн. за період з 21.01.2015 по 05.02.2016 та пені у розмірі 5265,02 грн. (а.с.59).
При цьому, рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області від 23.11.2015 № 0010021703 було направлено відповідачем на адресу позивача 25.11.2015, але конверт повернувся на адресу відповідача 20.12.2015 з позначкою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.56 на звороті).
Рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області від 30.06.2016 № 0003891301 направлено того ж дня на адресу позивача та отримано ОСОБА_1 06.07.2016, що підтверджується його особистим підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового переказу (а.с.61).
Власний підпис представника позивача у рекомендованому повідомленні про вручення поштового переказу підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_1, який пояснив, що на той момент він не був представником позивача ОСОБА_3 згідно довіреності, а тому це не є належним повідомленням позивача про прийняте рішення.
Суд вважає дане твердження представника позивача хибним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення.
Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.
У разі якщо неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Оскільки рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області від 23.11.2015 № 0010021703 було направлено відповідачем на адресу позивача, але конверт повернувся на адресу відповідача 20.12.2015 з позначкою «за закінченням терміну зберігання», згідно норм діючого законодавства вважається, що його вручено позивачу.
Крім того, суд вважає, що позивачу достеменно було відомо також і про рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області від 30.06.2016 № 0003891301, оскільки дане рішення було отримано особисто батьком позивача ОСОБА_1 06.07.2016 за місцем проживання ОСОБА_3, що не суперечить вимогам Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач дізнався про своє порушене право 20.12.2015 та 06.07.2016 відповідно, однак звернувся до суду лише 15.05.2017, тобто за межами місячного строку.
Отже, доводи представника позивача стосовно того, що позивач дізналася про існування оскаржуваних рішень лише 12.01.2017 під час розгляду справи №812/1514/16 щодо оскарження вимоги про сплату боргу, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
При цьому, суд також звертає увагу на ту обставину, що з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та матеріалів справи вбачається, що в провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа № 812/1514/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2016 № Ф-Ф-179-У, яка винесена, зокрема, на підставі рішень від 23.11.2015 № 0010021703 та 30.06.2016 № 0003891301.
25 січня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень від 23.11.2015 № 0010021703 та від 30.06.2016 № 0003891301 від 30.06.2016 щодо застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Тобто, позивачем вже були оскаржені винесені рішення відповідача у судовому порядку раніше.
Однак, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі № 812/161/17 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішень залишено без розгляду, у зв'язку з його відкликанням позивачем (а.с.86).
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Відповідно, в ході судового розгляду належними та допустимими доказами підтверджено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ч.5 ст.99 КАС України. Наявності поважних причин такого пропуску строку позивачем, її представником не доведено, відповідних доказів також не надано.
При вирішенні клопотання позивача про поновлення строку на подання позовної заяви суд виходить з такого.
Згідно з положенням ч.1 та ч.4 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Правила цієї статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З аналізу наведених норм слідує, що судом не поновлюються процесуальні строки звернення до адміністративного суду, а надається оцінка поважності причин такого пропуску, тому у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання позовної заяви слід відмовити.
Згідно із п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду, а доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовом не надано, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконними та скасування рішень, який обчислюється з дати отримання оскаржуваних рішень, необхідно залишити без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.3 ст.155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконними та скасування рішень, - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконними та скасування рішень, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 червня 2017 року.
СуддяК.Є. Петросян