16 червня 2017 р. Справа № 804/2937/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Баришніковій Д.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення суми податкового боргу,-
12 травня 2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення суми податкового боргу у розмірі 11 877,31 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. Станом на 23.03.2017 року відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку за 2014 - 2015 роки у розмірі 11 877,31 грн., яка у добровільному порядку не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про його стягнення.
Позивач в судове засідання не з'явився, у своєму позові зазначив про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 8).
Відповідач - ОСОБА_1 про день розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44). В судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Представник третьої особи - Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 47).
За таких обставин, з урахуванням вимог ч.4, 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів з 05.06.2003 року (а.с. 15).
Статтею 36 Податкового кодексу України від 02.10.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), встановлено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Матеріалами справи встановлено, що 24.01.2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Західно - Донбаської ОДПІ із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 р. (а.с. 16).
Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено сім груп, на які в залежності від кількості найманих працівників, виду діяльності та обсягу доходу за календарний рік поділяються суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності:
Третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількістю осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб:
- обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.
Пунктом 293.3 ст. 293 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлена відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Судом встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 самостійно обрано спрощену систему оподаткування за 3 групою платника єдиного податку з 01.01.2012 року із ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у
вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Пунктом 294.1 ст. 294 ПК України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал.
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п.295.3 ст. 295 ПК України).
Судом встановлено, що податковий борг з єдиного податку виник у зв'язку із несплатою відповідачем узгоджених сум грошового зобов'язання, визначених у:
- податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця №1500013670 від 15.10.2015 за 2014 рік, в якій платником самостійно визначені сума грошового зобов'язання по сплаті в бюджет єдиного податку в розмірі 550,00 грн.,
- податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця №1500013672 від 15.10.2015 за три квартали 2014 року, в якій платником самостійно визначені сума грошового зобов'язання по сплаті в бюджет єдиного податку в розмірі 5265,00 грн.,
- податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця №1500013674 від 15.10.2015 за півріччя 2014 року, в якій платником самостійно визначена сума податкового зобов'язання по сплаті в бюджет єдиного податку в розмірі 5087,25 грн.
З урахуванням вимог ст. 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 у встановлені ст. 295 ПК України терміни суми грошових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб, самостійно визначеної платником у податковій декларації, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Крім того, за результатами камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкової декларації платника єдиного податку на підставі акту № 777-17.03-НОМЕР_1 від 15.10.2015, Західно - Донбаською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0020711703 від 15.10.2015 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 510 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане ОСОБА_1 15.10.2015 особисто, що підтверджується його підписом на корінці податкового повідомлення - рішення (а.с. 24). Докази оскарження повідомлення - рішення №0020711703 від 15.10.2015 в матеріалах справи відсутні, тобто, визначена у податковому повідомленні - рішенні сума податкового зобов'язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПКУ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов'язань, ОСОБА_1 відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 465,06 грн.(у тому числі за період з 29.08.2014 по 14.10.2015 у розмірі 199,70 грн. та за період з 02.02.2012 по 14.10.2015 у розмірі 265,36 грн.).
Пунктом 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Як вбачається з інтегрованої картки платника податку та довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 23.03.2017 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 17545,05 грн. (а.с. 29-33).
Доказів сплати відповідачем сум грошових зобов'язань у розмірі 11877,31 грн. до суду не надано.
Суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами п. п.54.3.1 - 54.3.6 п. 57.3 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать матеріли справи, на адресу відповідача направлена вимога форми «Ф» №4768-25 від 01.09.2014 року на суму 670,40 грн. (а.с. 27).
12.12.2014 рекомендоване поштове відправлення повернуте на адресу Західно - Донбаської ОДПІ із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 27 - зв.).
Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної фіскальної служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міндоходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).
Відповідно до п.4.8 Порядку № 576, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.
В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо погашенням податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податку у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податків вимоги (п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
В силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
З матеріалів позову вбачається, що 08.02.2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області із заявою про припинення підприємницької діяльності і в цей же день до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис №22320060005006683 про припинення підприємницької діяльності (а.с. 10-11).
Пунктом 295.8 ст. 295 Податкового кодексу України встановлено, що у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Між тим, з аналізу наведених норм Податкового кодексу України, суд зазначає, що наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 не позбавляє його обов'язку, як фізичної особи, сплати узгоджених грошових зобов'язань, які виникли в період здійснення ним підприємницької діяльності до прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації як платника податку.
Доказів анулювання реєстрації платника спрощеного податку в органах фіскальної служби - ОСОБА_1, позивачем не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.
За таких обставин, з огляду на те, що заборгованість платника податку у розмірі 11877,31 грн. не погашена, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку у розмірі 11 877,31 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 31 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева