ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
20 червня 2017 року справа № 813/1106/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Новак Л.М.
за участю:
представника позивача - Сенюк В.Р.
представника відповідача - Ільницької Х.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису,-
Встановив:
Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - позивач, Червоноградська ОДПІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Львівській області), в якому з врахуванням уточнень до позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати припис № 13/09/138/0408-0302 від 17.02.2017 (далі - Припис);
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № 13091380408-0163 від 13.03.2017 на суму 3200, 00 грн. (далі - Постанова).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 15.02.2017 по 17.02.2017 посадовими особами відповідача проведена позапланова перевірка позивача. За результатами перевірки винесено припис про усунення виявлених порушень та прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 3 200 грн. Позивач стверджує, що оскаржуваний Припис та Постанова винесені без з'ясування усіх обставин справи та базуються на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства. Позивач не погоджується з встановленими інспекцією праці порушеннями законодавства про працю, зокрема, щодо порушення статті 30 Закону України «Про оплату праці». В обґрунтування зазначив, що працівники Червоноградської ОДПІ перебували на чергуванні на акцизних складах, а не здійснювали надурочну роботу чи роботу у святкові і неробочі дні. За чергування на акцизних складах у нічний час, вихідні і святкові дні працівникам інспекції надавався на наступний день відгул. Працівникам виплачувалась надбавка до посадового окладу за високі досягнення у праці і за виконання особливо важливої роботи. Отже, робота, яку виконували працівники не потребувала відображення у табелі обліку робочого часу, оскільки здійснювалася відповідно до наказів на підставі яких складалися графіки чергувань. У зв'язку з цим, відповідач помилково дійшов висновку, що позивач не забезпечив достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та витрат на оплату праці. Крім того, позивач стверджує, що не порушував вимог статті 116 та статті 117 Кодексу законів про працю України. В обґрунтування зазначив, що невиплата коштів при звільненні працівників відбулася внаслідок злиття районних кошторисів, що призвело до затримки такої виплати. Тому вважає, що невиплата працівникам у день звільнення усіх належних їм сум відбулась не з вини власника або уповноваженого ним органу. З огляду на викладе, позивач просить визнати протиправними та скасувати Припис та Постанову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та уточненнях до неї, просила задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених в письмовому запереченні. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час проведення позапланової перевірки позивача встановлено порушення вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці», статті 116 та статті 117 КЗпП України. Відповідач зазначив, що позивач всупереч вимогам статті 30 Закону України «Про оплату праці», не забезпечив достовірного обліку робочого часу та роботи, яку виконували працівники. Також не забезпечив достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці. Крім того, актом перевірки було встановлено порушення вимог статті 116 та статті 117 КЗпП України. Зокрема, при звільненні працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не було проведено виплати усіх належних при звільненні коштів. Також не було проведено нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що суперечить вимогам статті 117 КзПП України. У зв'язку з цим винесено оскаржуваний Припис та Постанову.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, заперечення відповідача та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Судом встановлено, що 24.01.2017 до ГУ Держпраці у Львівській області надійшло колективне звернення колишніх працівників Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щодо можливого порушення вимог законодавства про працю в частині недостовірного обліку та неналежної оплати праці за роботу, яку вони виконували.
06.02.2017 ГУ Держпраці у Львівській області видало наказ № 0271-П та направлення № 0271 на проведення позапланової перевірки Червоноградської ОДПІ, яка є правонаступником Сокальської ОДПІ на предмет дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області № 0271-П від 06.01.2017 та направлення на проведення перевірки № 0271 від 06.02.2017, головний державний інспектор Управління з питань праці ГУ Держпраці у Львівській області Курій О.В. з 15 по 17 лютого 2017 року провела позапланову перевірку Червоноградської ОДПІ з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За результатами позапланової перевірки Червоноградської ОДПІ складено акт № 1309138/0408 від 17.02.2017.
Перевіркою встановлено, що позивач порушив вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, а саме:
- в порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» Червоноградська ОДПІ не забезпечила достовірний облік робочого часу та виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці;
- в порушення вимог статті 116 КЗпП України Червоноградська ОДПІ у день звільнення працівників не провела виплати усіх належних при звільненні коштів, а саме: ОСОБА_4 звільнено з роботи 04.04.2016, що підтверджується наказом № 11-О від 04.04.2016. Кошти, які включають компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу зараховані на його картковий рахунок не в день звільнення, а лише 15.04.2016, що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 14.04.2016 та відомістю № 0434; ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 звільнено з роботи 05.04.2016, що підтверджується наказом № 12-0 від 05.04.2016. Кошти, які включають компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу зараховані не в день звільнення, а лише 15.04.2017, що підтверджується платіжним дорученням. № 155 від 14.04.2016 та відомістю №0434.
- в порушення вимог статті 117 КЗпП України Червоноградська ОДПІ при виплаті належних при звільненні коштів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не провела нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових коштів по день фактичного розрахунку.
На підставі акту перевірки 1309138/0408 від 17.02.2017 головним державним інспектором винесено припис № 13/09/138/0408-0302, яким Червоноградській ОДПІ прописано забезпечити дотримання вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці» та ст. ст. 116, 117 КЗпП України.
13.03.2017 на підставі акту перевірки №1309138/0408 від 17.02.2017, перший заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області Грицак О.О. виніс постанову про накладення на Червоноградську ОДПІ штрафу (фінансової санкції) в розмірі 3200 грн. за виявленні під час перевірки порушення вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 116, 117 КЗпП України.
Не погоджуючись з виданим ГУ Держпраці у Львівській області Приписом та Постановою позивач звернувся до суду.
При вирішення спору суд керувався наступним.
Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про охорону праці", Кодексом Законів про працю України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у встановленому ним порядку та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.
Так за змістом статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Згідно з ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КзПП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМ України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне управління Держпраці у Львівській області.
Підпунктом 5 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області передбачено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення штрафу, позивач допустив порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 116, 117 КЗпП України, відповідальність за які передбачено абз. 8 ч. 2 ст. 265 КзПП України.
Щодо порушення позивачем вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» судом досліджені наступні докази та встановлені такі обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
При цьому, форма табелю обліку робочого часу рекомендована та затверджена наказом Державного комітету статистики України "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" від 05.12.2008 №489.
Працівники Сокальської ОДПІ були залучені до виконання роботи на контрольних постах ДП «Борокський спиртзавод» в нічний час, вихідні та святкові дні з метою посилення контролю за виробництвом і обігом спирту, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору.
На підставі наказу № 56 від 11.05.2006 року «Про посилення контролю за виробництвом і обігом спирту, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору» створено контрольні пости з числа посадових осіб ДПІ у Сокальському районі на акцизних складах ДП «Борокський спиртзавод» та спиртобази ДП «Борокський спирзавод». Зазначеним наказом передбачено встановлення графіку роботи контрольних постів відповідно до режиму роботи ДП «Борокський спиртзавод» в нічний час, вихідні дні, залучення працівників інспекції відповідно до затверджених графіків чергувань.
Аналогічного змісту накази також надано суду за інші періоди часу, зокрема, накази: № 197 від 25.07.2008, № 224 від 04.09.2008, № 30 від 26.01.2010, № 61 від 09.02.2010, № 90 від 23.02.2010, № 220 від 14.06.2010, № 249 від 14.07.2010, № 307 від 31.08.2010, № 111 від 21.02.2011, № 150 від 10.03.2011, № 460 від 12.10.2011, № 43 від 30.03.2012, № 82 від 31.07.2013, № 224 від 05.11.2013, № 72 від 14.02.2014, № 415 від 13.11.2014, № 21 від 08.04.2015, № 128 від 20.07.2015, № 178 від 20.08.2015, № 180 від 26.08.2015.
Судом встановлено, що в табелях обліку робочого часу працівників за період з 2014-2016 рр. відсутні будь-які відмітки щодо відпрацювання працівниками нічних, понаднормових годин та про залучення до роботи у вихідні і святкові дні, а також інформація про надання інших днів відпочинку у зв'язку із залученням до чергувань.
Крім того, суд не може прийняти до уваги твердження позивача про те, що працівники Червоноградської ОДПІ перебували на чергуванні, тому робота, яку виконували працівники не потребувала відображення у табелі обліку робочого часу з огляду на наступне. Позивач посилається на постанову Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок (ВЦРПС) від 02.04.1954 р. №233 «Про чергування на підприємствах і в установах» (далі - постанова № 233). Однак, суд не може прийняти до уваги, такі доводи позивача, оскільки відповідно до резолютивної частини даної постанови чергування може вводитись у виключних випадках лише за згодою з профспілковим комітетом і не може перевищувати одного разу на місяць. Втім чергування працівників Червоноградської ОДПІ має постійний, а не винятковий характер. Таким чином дана постанова не може бути застосована до даних спірних правовідносин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Червоноградська ОДПІ порушила вимоги статті 30 Закону України «Про оплату праці», оскільки не забезпечила достовірного обліку робочого часу та виконуваної працівниками роботи та не забезпечила достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці.
Щодо порушення позивачем вимог ст. ст. 116, 117 КЗпП досліджені наступні докази та встановлені такі обставини.
Згідно із статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Порядок прийняття постанов про накладення штрафних санкцій, передбачених статею 265 КЗпП України, регламентований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.(далі - Порядок № 509).
Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи -підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- порушення інших вимог трудовою законодавства, крім передбачених абзацами другим - п'ятим частини другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Згідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі:
-рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
-акта про виявлення під час перевірки субєкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.?
Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку № 509).
Відповідно до пункт 6 Порядку № 509 про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 509, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Червоноградська ОДПІ всупереч вимогам статті 116 КЗпП виплатила кошти працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 не в день звільнення, а лише 15.04.2016, що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 14.04.2016 та відомістю № 0434. Окрім того, позивач не виплатив середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що свідчить про порушення вимог статті 117 КЗпП .
Вище вказані порушення позивач вважає, що відбулися не з його вини, оскільки були відсутні кошти для проведення таких виплат. В обґрунтування позивач посилається на наказ №275 "Про порядок організації бюджетного процесу" відповідно до якого з 06.04.2016 проведено злиття кошторисів по районах. У зв'язку із злиттям кошторисів по районах документи на формування виплат працівникам Червоноградської ОДПІ та звільненим працівникам Сокальської ОДПІ формувалися 13.04.2016. Внаслідок чого, виплату коштів працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 було здійснено не у день звільнення.
Такі доводи позивача, суд не може прийняти до уваги, оскільки відсутність чи недостатність бюджетного фінансування не може бути тією обставиною, яка виключає відповідальність суб'єкта владних повноважень перед особою.
Суд приходить до висновку, що в даній справі ГУ Держпраці у Львівській області належним чином доведено правомірність оскаржуваних рішень, а зібраними по справі доказами підтверджено необґрунтованість заявленого позову.
Результати судового розгляду даної справи дають суду підстави для висновку, що при прийнятті спірних рішень ГУ Держпраці у Львівській області діяло у встановленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення позовних вимог судом не встановлено, а відтак в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.06.2017 року.
Суддя Р.М. Брильовський