27 грудня 2016 р. Справа № 804/7673/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКононенко О. В.
при секретаріСиниці О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
09.11.2016 року Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг по платі за землю з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг по платі за землю в сумі 42483,31 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобов'язань та пені. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку як платник податків у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано декларацію по платі за землю № 1400000295 від 25.01.2014 року на суму 4064,46 грн., декларацію по платі за землю № 1500000935 від 02.02.2015 року на суму 21142,36 грн., декларацію по платі за землю № 1600003013 від 29.04.2016 року на суму 13465,60 грн.
Проте, вказані суми відповідачем сплачені не були.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
За несвоєчасну сплату податкових зобов'язань позивачем на підставі статті 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня в сумі 3810,89 грн.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було направлено податкову вимогу № 206 від 23.05.2016 року, яка отримана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (51900, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_4) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (р/р НОМЕР_5, код платежу 18010900, УД КСУ у Петриківського районі код ЄДРПОУ 37320300, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) в сумі 42483 (сорок дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 31 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.В. Кононенко