02 серпня 2016 р. Справа № 804/3545/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі Степаненко В.В. Зоідзе Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 30052,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у визначені законодавством строки грошових зобов'язань відповідач має податковий борг з податку на додану вартість та адміністративні штрафи та санкції на загальну суму 30052,00 грн., проте фізична особа-підприємець добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на його адресу, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку у Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції з 06.12.2011р.
Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровської області проведено аналіз податкового боргу суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків, в результаті якого встановлено, що у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 станом на 20.05.2016р. наявний податковий борг на загальну суму 30052,00 грн., а саме: податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 29542грн. 00коп., (23 089грн. 60коп. - податкові зобов'язання, 6 452грн. 40коп. - штрафні санкції), виник 12.09.2014р. внаслідок несплати податкових зобов'язань визначених податковим повідомленням - рішенням від 24.07.2014р. № НОМЕР_1, прийнятих на підставі акта перевірки від 04.07.2014р. № 833/173/НОМЕР_2 внаслідок порушення ст.181, ст.183, ст.187, п.203.1 ст.203, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України; адміністративні штрафи та санкції на загальну суму 510грн. 00коп., виник внаслідок не сплати податкових зобов'язань визначеного податковим повідомленням - рішенням від 24.07.2014р. №0009771703, прийнятого на підставі акта перевірки від 04.07.2014р. № 833/173/НОМЕР_2 внаслідок порушення п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України.
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають зі днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу було надіслано податкову вимогу №2547-25 від 05.11.2014 року на суму 30052,00 грн., засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Не зважаючи на здійснені податковим органом заходи щодо погашення відповідачем податкового органу, на час розгляду справи судом заборгованість в сумі 30052,00 грн. залишається не сплаченою.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та доказів сплати, з огляду на наявність податкового боргу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (50085, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до бюджету податковий борг у розмірі 30052 грн. 00 коп. (тридцять тисяч п'ятдесят дві гривні), а саме: борг з податку на додану вартість у розмірі 29542 грн. 00 коп. (р/р № 31110029700024, код платежу 30 14060100 00, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012); борг з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 510 грн. 00 коп. (р/р №31118106700024, код платежу 30 21081103 00, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Степаненко