23 серпня 2016 р. Справа № 804/4789/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі Степаненко В.В. Зоідзе Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Гардарика» про стягнення податкового боргу, -
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гардарика» про стягнення податкового боргу у розмірі 53997,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач має податковий борг з податку на додану вартість перед бюджетом в загальному розмірі 53997,13 грн., який у добровільному порядку не сплачує.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на його адресу, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гардарика» перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ з 03.05.2012р. як платник податків.
Згідно із п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Судом встановлено, що у відповідача наявний податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою грошового зобов'язання, яке самостійно визначене відповідачем при подачі податкової звітності, а саме: відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 20.07.2015р. за № 9153610245 сума самостійно нарахованого та несплаченого грошового зобов'язання становить 55 980,00 грн. Враховуючи часткову сплату боргу в сумі 1982,87 грн., заборгованість відповідача складає 53997,13 грн.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу було направлено засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу від 07.07.2015р. за № 598-23, яка була повернута на адресу контролюючого органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Направлення податкових вимог на новостворений податковий борг чинним законодавством не передбачено.
Не зважаючи на вжиті податковим органом заходи щодо погашення відповідачем податкового органу, на час розгляду справи судом заборгованість в сумі 53997,13 грн. залишається не сплаченою.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та доказів сплати, з огляду на наявність податкового боргу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Гардарика» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Гардарика» (реєстраційний номер облікової картки платника податків 38167676 ) в обслуговуючих банках до бюджету держави кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на суму 53997,13грн. (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім гривень тринадцять копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Степаненко