09.06.2017
Справа №489/1268/17
Провадження №2-а/489/214/17
іменем України
09 червня 2017 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Матяєвої С.І., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Тарасюк І.Є., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач просить скасувати винесену інспектором патрульної поліції 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Окольниковим С.П. постанову серії АР№613605 від 09.03.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він не є суб'єктом адміністративного правопорушення через те, що не керував транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди і оформлення матеріалів правопорушення.
Ухвалою суду від 09 червня 2017 року замінено Управління патрульної поліції у м. Миколаєві на належного відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, пояснивши, що 9 березня 2017 року належний йому автомобіль залишив на стоянці біля будинку, в якому проживає. У другій половині дня сусідка повідомила позивача, що на його авто здійснив наїзд інший автомобіль і пошкодив його, після чого і було викликано патрульну поліцію.
Представник відповідача заперечувала проти позову з тих підстав, що забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відсутність у позивача зазначеного полісу станом на час складання оскаржуваної постанови підтверджується витягом з бази МТСБУ.
З постанови серії АР№613605 у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 09.03.2017 року ОСОБА_1 о 17 год. 00 хв. у м. Миколаєві Інгульського району на проспекті Миру, 44, керуючи транспортним засобом «FORD FOCUS c-MAX TREND», номерний знак НОМЕР_1, не мав дійсного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, порушивши п. 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Згідно із п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до п.21.4 ст.21 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом пунктів 2.1.ґ), 2.4.а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306(далі - Правила) на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 1.10 Правил визначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Із системного тлумачення вищезазначених норм законодавства вбачається, що за ч.1 ст.126 КУпАП за відсутність полісу можливе притягнення до відповідальності лише особи, яка керує транспортним засобом, тобто водія. Саме керування є експлуатацією транспортного засобу, про відповідальність за порушення якої йдеться у п.21.4 ст.21 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Пленум Верховного Суду України у постанові від 23.12.2005 року №14 роз'яснив, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа
транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Враховуючи, що при дорожньо-транспортній пригоді позивач не керував транспортним засобом та не був суб'єктом адміністративного правопорушення, у інспектора патрульної поліції не було законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому позов в частині скасування постанови підлягає задоволенню.
Вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки адміністративним судом не розглядається по суті справа про адміністративне правопорушення, а перевіряється законність рішення про накладення адміністративного стягнення.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 162 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною і скасувати винесену відносно ОСОБА_1 постанову серії АР№613605 від 09.03.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя