КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2621/16-а
Провадження № 2-а/488/37/17 р.
19.05.2017 р м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,
при секретарі - Бучневій К.О.,
за участю позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2016 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом до відповідача - УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва, в обґрунтування якого вказала, що 01.01.2008 р. їй була призначена пенсія за віком згідно Тимчасової Угоди між урядом України та урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 р.
Після досягнення позивачкою 55-річного віку, 24.12.2009 р. вона подала відповідачу заяву про перерахунок пенсії з більшого стажу та заробітку. В подальшому, 02.03.2010 року позивачка повторно звернулась із заявою про перерахунок пенсії. До своїх заяв позивачка надавала відповідні довідки, на підставі яких був проведений перерахунок пенсії.
У грудні 2015 року була проведена перевірка пенсійної справи позивачки, в результаті чого було виявлено порушення працівниками відповідача порядку обчислення заробітної плати, з яких проводився перерахунок пенсії. Своїм рішенням № 10/2 від 02.03.2016 р. відповідач вирішив утримувати з пенсії позивачки надміру виплачені кошти у розмірі - 23 293,82 грн.
Посилаючись на викладене та на те, що переплата пенсії виникла не через її недобросовісність, а внаслідок неправильного застосування працівниками відповідача пенсійного законодавства, позивачка у своєму позові просила:
-визнати дії відповідача щодо утримання з її пенсії надміру виплачених сум пенсії протиправними та скасувати рішення № 10/2 від 02.03.2016 р. ;
-зобов'язати відповідача повернути їй безпідставно утримані кошти, які були стягнуті на підставі рішення № 10/2 від 02.03.2016 р.
Згідно постанови КМУ № 988 від 21.12.2016 р. «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» проведено реорганізацію шляхом злиття УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва, УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва та УПФУ в Жовтневому районі Миколаївської області в Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність та письмові заперечення, в яких заперечував проти позову через його необґрунтованість та безпідставність. Письмові заперечення відповідача долучені до матеріалів даної справи.
Заслухавши пояснення позивачки та дослідивши здобуті судом письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається, що починаючи з 01.01.2008 р. позивачці була призначена пенсія за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 р. (далі - Угода).
У грудні 2009 року, після досягнення позивачкою 55-річного віку, позивачка звернулась до УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва про перерахунок пенсії з більшого стажу та заробітку відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та надала довідки про заробітну плату за період з квітня 1992 р. по листопад 2002 р. від 25.11.2008 р. № 1-11-1 та від 27.01.2009 р. № 1-11-1. видані ВАТ «МРСК Северо-Запада» «Коленерго», у яких розмір її заробітку вказаний у російських рублях. Згідно розпорядження УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва від 05.01.2010 р. пенсія позивачці була визначена у розмірі - 1 275,85 грн.
02.03.2010 року позивачка повторно звернулась із заявою про перерахунок пенсії. До своїх заяв позивачка надала довідку № 342 від 08.02.2010 р., видану Муніципальним унітарним житлово-комунальним підприємством с. Мурмаші Мурманської області про заробіток за період з листопада 2002 р. по квітень 2007 р. Після перерахунку, з 01.12.2010 р. пенсія позивачці була визначена у розмірі - 1 537,17 грн.
Судовим розглядом встановлено, що при обчисленні заробітку для перерахунку пенсії за заявою позивачки від 24.12.2009 р. працівником відповідача був застосований курс російського рубля до української гривні станом на 24.12.2009 р., хоча відповідно до вищевказаної Угоди мав бути застосований курс, що діяв на дату первинного призначення пенсії, тобто на 01.01.2008 р.
Крім цього, заробіток позивачки за період з січня 2004 р. по серпень 2006 р. та з січня по квітень 2007 р. були визначені при перерахунку пенсії позивачки з урахуванням сум північних надбавок та районних коефіцієнтів. Натомість Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» з 01.01.1992 р. було передбачено, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи місцевостей, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислення заробітної плати, з якої призначається пенсія, проводиться із виключенням цих сум.
У грудні 2015 року була проведена перевірка пенсійної справи позивачки, в результаті чого було виявлено порушення порядку обчислення заробітної плати, з яких проводився перерахунок пенсії. Через це рішенням № 10/2 від 02.03.2016 р. відповідач вирішив утримувати з пенсії позивачки переплату у розмірі - 23 293,82 грн.
Верховний Суд України у своїй постанові від 22.01.2014 року у справі № 6-151цс13 висловив правову позицію про те, що відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що переплата пенсії позивачки виникла не з її вини, а внаслідок помилкового застосування працівниками відповідача пенсійного законодавства, тому оскаржуване позивачкою рішення є незаконним та підлягає скасуванню, і позивачці належить повернути утримані з її пенсії кошти.
Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 212; 214-215 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати дії Управління УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва щодо утримання з пенсії ОСОБА_2 надміру виплачених сум пенсії протиправними та скасувати рішення Управління УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва № 10/2 від 02.03.2016 р.
Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Миколаєві Миколаївської області повернути ОСОБА_2 кошти, які були утримані з неї на підставі рішення № 10/2 від 02.03.2016 р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги.
СУДДЯ Л.І. СЕЛІЩЕВА