Справа № 487/2186/17
Провадження № 2/487/1446/17
12.06.2017 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого судді - Андрощука В.В., при секретарі - Уманському І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
20.04.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказувала, що шлюб з відповідачем був зареєстрований 28.09.2007 року. Свої вимоги розірвання шлюбу мотивувала тим, що у сім'ї виникли суперечки, ускладнилися взаємовідносини, втрачені один до одного почуття любові, взаєморозуміння, із-за суттєвих розбіжностей у поглядах на життя, несумісності характерів. Подальше збереження шлюбу неможливе, примирення теж, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з позовом.
У судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, проти розірвання шлюбу з ОСОБА_1 не заперечує.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 28.09.2007 року. Від шлюбу мають дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони з листопада 2016 року припинили шлюбні відносини, мешкають окремо, спільне господарство не ведуть.
Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач дає згоду на розірвання шлюбу, суд вважає що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, в наслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,13,212-215 ЦПК України, суд-
Позовну заяву задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Ляшенко ) і ОСОБА_2, 28 вересня 2007 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 1362 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище - «Федорюк».
На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку, передбаченому ст.ст. 294, 295 ЦПК України.
СУДДЯ В.В.АНДРОЩУК