Справа № 487/6913/16-ц
Провадження № 2-др/487/3/17
Іменем України
19.06.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Щербини С.В., при секретарі - Єлишевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору, відповідно до вимог ст. 220 ЦПК України, просив стягнути з відповідача на користь позивач понесені нею судові витрати на правову допомогу, які були заявлені у позові, посилаючись на те, що в рішенні суду від 22.05.2017 року не вирішено питання щодо судових витрат на правову допомогу
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили. У відповідності до ч.3 ст. 220 ЦПК України справу розглянуто за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Платинум Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу (каси) №1309/7778BCLKA від 20.02.2014 року (далі - кредитний договір) та стягнення судових витрат.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.05.2017 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору, позовні вимоги задоволені, визнано умови кредитного договору зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу (каси) №1309/7778BCLKA від 20.02.2014 року, щодо сплати комісії з обслуговування кредиту, а саме: п. 1.1 в частині сплати комісії за надання та обслуговування кредиту, п. 1.2 пп. «д», п. 2.4, п. 2.7 в частині платежів комісії за обслуговування кредиту, п. 2.13 в частині дострокового погашення комісії за обслуговування кредиту та Додатку №1 Графік платежів до кредитного договору (6) в частині сплати щомісячно комісії у розмірі 671 грн. - недійсними з моменту укладення договору, визнано п. 6.1 Розділ 6 Порядок вирішення спорів (Третейське застереження) кредитного договору зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу (каси) №1309/7778BCLKA від 20.02.2014 року, недійсним з моменту укладення договору, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Проте, судом не вирішено питання про судові витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст. 220 ч.1 п. 4 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Що стосується стягнення з ПАТ «Платинум Банк» на користь ОСОБА_1 судових витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн., суд приходить до наступного:
Згідно із ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Статтею 79 ЦПК України визначені види судових витрат, до яких відносяться витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на правову допомогу та на проведення судових експертиз.
У п. п. 47, 48 Постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 р. роз'яснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 вищевказаної постанови Пленуму ВССУ, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2016 ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2, на підтвердження правого статусу адвоката надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3 від 15.03.2015 року.
Адвокат надавав позивачу по справі правову допомогу, про що свідчать наявні в матеріалах справи розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу. Понесені витрати позивача на правову допомогу підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 16.12.2016 року про оплату адвокату ОСОБА_2 наданих послуг у розмірі 3000 грн.
Згідно розрахунку суми гонорару за надання правової допомоги 3000 грн. складається: 1100 грн. за 3 годин складення процесуальних документів, 900 грн. за 2 години надання консультацій із правових питань і 1000 грн. за 3 години участі у судових засіданнях.
Проте, відповідно до журналів судового засідання, представник позивача - адвокат ОСОБА_2 приймав участь у судових засіданнях 19.04. та 22.05.2017 року всього протягом 23 хв.
Таким чином, витрати на правову допомогу які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складають 2000 грн. (1100 грн. +900 грн.).
Інша частина коштів у розмірі 1000 грн., сплачених за договором про надання адвокатських послуг за участь у судових засіданнях стягненню не підлягає, у зв'язку з відсутністю розрахунку таких витрат, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, -
Доповнити рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.05.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору, вказавши наступне:
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» на користь ОСОБА_1 2000 грн. судових витрат.
Додаткове рішення набирає законної сили через десять днів з моменту його проголошення та може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в строк та у порядок, встановлений ст.ст. 294,296 ЦПК України.
Суддя С.В. Щербина