Справа № 149/1601/17
Іменем України
20.06.2017 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду у Вінницькій області ОСОБА_1, розглянувши клопотання ОСОБА_2 та представника за довіреністю ОСОБА_3, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійним договору позики,-
20.06.2017 року до Хмільницького міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійним договору позики, якою позивач просить визнати недійсним договір позики від 27.08.2013 року укладений в простій письмовій формі на суму 130000 доларів США між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Також, 20.06.2017 року ОСОБА_2 та представник за довіреністю ОСОБА_3 звернулися до суду з клопотанням про про забезпечення позову у справі шляхом зупинення виконання рішення Вінницького міського суду № 127/4467/17 від 18.04.2017 року, що знаходиться на примусовому виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Вінницькій області, виконавче провадження № 53939216 за виконавчим документом № 127/4467/17 від 11.05.2017 року, виданим Вінницьким міським судом, до закінчення розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочину недійсним.
Дослідивши клопотання про забезпечення позову, позовну заяву та додані до них документи, суддя прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 14 ЦПК України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Частиною першою статті 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову, а частиною третьою цієї статті визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", роз"яснено судам, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того що наведений у частині першій статті 152 Цивільного процесуального кодексу України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених частиною четвертою зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Таку позицію Верховного суду України також підтверджено пунктом 16 постанови Пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції".
Суд не вправі забороняти виконання судових рішень, які набрали законної сили, оскільки в ОСОБА_2 визнається і діє принцип верховенства права, тобто Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст. 8 Конституції України), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 6 Конституції України).
Правомірне зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили може бути здійснено тільки шляхом оскарження його в порядку передбаченому законами України (до суду касаційної інстанції, до Верховного Суду України або за нововиявленими обставинами).
Таким чином, у задоволенні клопотанння ОСОБА_2 та представника за довіреністю ОСОБА_3 про забезпечення позову, необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,8,14,151,152,208-210,293,294 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 та представника за довіреністю ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення Вінницького міського суду № 127/4467/17 від 18.04.2017 року, що знаходиться на примусовому виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Вінницькій області, виконавче провадження № 53939216 за виконавчим документом № 127/4467/17 від 11.05.2017 року, виданим Вінницьким міським судом, до закінчення розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочину недійсним, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області, через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1