13 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Гуменюка В.І.,
Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М.,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня
2017 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана», треті особи: Реєстраційна служба Ружинського районного управління юстиції Житомирської області, відділ Держземагенства у Ружинському районі Житомирської області, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,
Ружинський районний суд Житомирської області рішенням від
11 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2016 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» (далі - ТОВ «Украгроінвест Холдинг») задовольнив частково: визнав недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 1 серпня 2014 року між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством «Технологічна аграрна компанія об'єднана» (далі - ПрАТ «ТАКО») щодо земельної ділянки площею 2,95 га., яка розташована на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та належить на праві власності ОСОБА_4; в задоволенні решти позовних вимог відмовив; вирішив питання розподілу судових витрат.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 18 січня 2017 року касаційну скаргу ПрАТ «ТАКО» відхилив, рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 11 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2016 року залишив без змін.
12 травня 2017 року до Верховного Суду України звернулося
ПрАТ «ТАКО» із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року, з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 125, 126 Земельного кодексу України, частини п'ятої статті 6 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Для прикладу заявник надав ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року, а також постанови Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року.
Водночас заявник просить поновити строк подання заяви про перегляд судових рішень, посилаючись на поважність причин його пропуску - несвоєчасне надіслання судом касаційної інстанції ухвали від 18 січня
2017 року.
Відповідно до частин першої та третьої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У разі пропущення строку, встановленого частинами першою-третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина четверта статті 356 ЦПК України).
Колегія суддів вважає, що строк подання заяви про перегляд підлягає поновленню, оскільки наведені ПрАТ «ТАКО» причини пропуску строку є поважними.
Разом з тим, перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Украгроінвест Холдинг», суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної й касаційної інстанцій, дійшов висновку, що оспорюваний договір оренди від 1 серпня 2014 року суперечить чинному законодавству, оскільки укладений між ОСОБА_4 та ПрАТ «ТАКО» під час дії договору оренди від 22 травня 2006 року та додаткової угоди до нього від 25 грудня 2009 року, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ «Украгроінвест Холдинг».
Надана для порівняння ухвала від 14 грудня 2016 року не може бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував ухвалені в справі рішення та передав справу на новий розгляд з передбачених статтею 338 ЦПК України підстав порушенням норм права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.
У постановах Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року
(№ 6-105цс12, № 6-55цс12) міститься висновок про те, що договір оренди від
5 січня 2004 року, укладений в письмовій формі між позивачем та відповідачкою у справі та зареєстрований селищною радою за місцем розташування орендованої земельної ділянки, пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку й відповідно до статей 210, 640 ЦК України є укладеним, а тому за змістом статті 777 ЦК України та статті 9 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» породжує для сторін права та обов'язки, у тому числі для позивача переважне перед іншими особами право на придбання орендованої ним земельної ділянки.
Підстави для висновку про те, що ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року не відповідає викладеним у вказаних постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, відсутні.
За таких обставин вважати заяву ПрАТ «ТАКО» обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Поновити Приватному акціонерному товариству «Технологічна аграрна компанія об'єднана» строк подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана», треті особи: Реєстраційна служба Ружинського районного управління юстиції Житомирської області, відділ Держземагенства у Ружинському районі Житомирської області, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації за заявою Приватного акціонерного товариства «Технологічна аграрна компанія об'єднана» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.І. Гуменюк
Л.І. Охрімчук
В.М. Сімоненко