8 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів: Волкова О.Ф.,
Гриціва М.І., -
розглянувши заяву Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - управління ПФУ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління ПФУ, третя особа - приватне акціонерне товариство «Арселор Міттал Кривий Ріг», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 лютого 2017 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління ПФУ на постанову Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 9 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у цій справі відмовив.
Не погоджуючись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, управління ПФУ звернулося із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до частини другої статті 239-2 цього Кодексу суддя-доповідач своєю ухвалою від 5 травня 2017 року подану заяву управління ПФУ залишив без руху та надав строк до 2 червня 2017 року для усунення її недоліків, а саме - додання до його заяви копій різних за змістом судових рішень, якщо заява подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, та, відповідно, викласти їх порівняльний аналіз; або уточнити підставу подання його заяви.
Управління ПФУ в установлений строк усунуло недоліки заяви про перегляд судових рішень шляхом зміни підстави подання його заяви з пункту 1 частини першої статті 237 КАС на пункт 5 частини першої статті 237 цього Кодексу. Отже, заява подана відповідачем з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 237 КАС мотивом перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Обґрунтовуючи заяву управляння ПФУ посилається на постанови Верховного Суду України від 7 липня 2015 року та 25 травня 2016 року.
Так, у рішенні, про перегляд якого подано заяву касаційний суд відмовляючи у відкритті касаційного провадження погодився із висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач неправомірно не врахував до пільгового стажу позивача стаж роботи електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання у спірний період, оскільки атестацією робочих місць та умов праці підтверджено особливу шкідливість і особливо важкі умови праці позивача на цій посаді, за умовами праці, яка відповідала посаді електромонтера, що міститься у Переліку посад, передбачених Списком № 1 розділом ІІ, підрозділом а (1020100а-1753а), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1994 року № 773.
Натомість, у наданій заявником постанові від 7 липня 2015 року, Верховний Суд України дійшов висновку, що у розумінні пункту «б» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в поєднані зі статтею 100 цього Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах серед іншого залежить від того, чи працівник, який заявляє право на таку пенсію, обіймав посаду на виробництві чи виконував роботу, пов'язану із шкідливими і важкими умовами праці, яка точно відповідає виробництву, роботі, професії, посаді і показникам шкідливих і особливо важких умов праці Списку № 2, затвердженому постановою № 1173 та/чи постановою Кабінету Міністрів України. У цій справі Суд виходив із того, що у Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, такої роботи/професії, як у позивача, не міститься, а тому суд касаційної інстанції правильно застосував норми права стосовно вимог позивача.
Отже, аналіз рішення, про перегляд якого подана заява, та рішення Верховного Суду України, яке надане на підтвердження підстави подання заяви, свідчить про те, що вони постановлені, прийняті за різних фактичних обставин, встановлених судами у цих справах, тому підстав для висновку про невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному у наданій позивачем постанові Верховного Суду України правовому висновку немає.
При цьому колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України також не може взяти до уваги надану на підтвердження наведених у заяві доводів постанову від 25 травня 2016 року, оскільки остання не містить правового висновку щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, що може свідчити про невідповідність цього рішення викладеному у наданій позивачем постанові Верховного Суду України правовому висновку.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2017 року у цій справі з підстави, установленої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС.
Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_3 до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, третя особа - приватне акціонерне товариство «Арселор Міттал Кривий Ріг», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко
Судді: О.Ф. Волков
М.І. Гриців