6 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів: Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -
розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 квітня 2017 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
На обґрунтування заяви додано копію постанови Верховного Суду України від 24 травня 2016 року (№ 21-948а16) як на підтвердження невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Проте оскаржуване судове рішення не суперечить викладеному у постанові Верховного Суду України висновку, оскільки спори у цих справах вирішувалися за різного правового регулювання виниклих правовідносин.
Так, у рішенні, яке надано на порівняння, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вирішувала спір про визнання протиправними дій пенсійного органу щодо призупинення виплати позивачу пенсії за віком з 1 квітня 2015 року та поновлення йому такої виплати із вказаної дати, який виник в період дії Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIIІ), який не було скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Законом № 2453-VI). Таким чином, особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно із Законом № 2453-VI, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з 1 червня 2015 року їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тоді як в оскаржуваному рішенні спір про визнання протиправними дій пенсійного органу щодо припинення виплати позивачу пенсії за вислугу років з 1 квітня 2015 року та поновлення йому такої виплати із вказаної дати розглядався вже після рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 року за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі -
Закон № 2262-XII) зі змінами, а саме, серед іншого, перше речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Крім того, відповідно до нової редакції статті 54 Закону № 2262-XII тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії не виплачуються.
Отже, зазначені судові рішення ухвалені щодо різних правовідносин, які мають різне правове регулювання.
Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачО О.Б. Прокопенко
Судді: О.Ф. Волков О.В. Кривенда