Справа № 336/4456/16-ц
Категорія 29
07 червня 2017 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Калашніковій Л.Д.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - Ходикіної А.А. та Гука А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до «Острієн Ерлайнз АГ» (Austrian Airlines AG) в особі Представництва Австрійських авіаліній в Україні про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В липні 2016 р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану під час неналежного виконання обов'язків надання послуг авіаперевізника, у розмірі 57 800,0 грн. та моральну шкоду у сумі 27 000,0 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 14 липня 2014 року він за допомогою авіаагента Кий-Авіа придбав квиток № 5664833215525 на рейс OS 662 авіакомпанії Острієн напрямку Київ-Відень-Київ на 06 серпня 2014 року о 13.30 год. та 05 серпня 2014 року зареєструвався на вказаний рейс за допомогою послуги онлайн-реєстрації. Позивач вказує, що він 06 серпня 2014 року приблизно о 13.10 год. після проходження митного пункту і паспортного контролю відправився до виходу посадки на рейс, однак представники авіакомпанії Austrian Airlines AG відмовили йому та ще 9 пасажирам у посадці на літак ніби-то через хворобу однієї із стюардес. В подальшому позивачу було запропоновано пролетіти рейсом Київ-Відень о 17.55 год., що на 4 год. 25 хв. пізніше запланованого часу вильоту. У зв'язку зі зміною часу прильоту до Відня позивач поніс матеріальні витрати у розмірі 2 139, 65 євро (оплата готелю у Відні та Братиславі, моральна компенсація, послуги юридичної компанії «Центр Правових Рішень»). Позивач також зазначив, що своїми протиправними діями відповідач спричинив йому моральну шкоду, яка виразилася у тому, що авіакомпанія не надала відкрито та у повному обсязі інформацію про реальні причини зняття 9-ти пасажирів з рейсу OS 662, постійно її змінювала, безальтернативно перебронювала квиток на незручний рейс, який негативно вплинув на його репутацію перед бізнес-партнером та він втратив свій прибуток. Вказав, що під час надання авіа послуг компанія Austrian Airlines AG порушила його права, як споживача, а тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.11.2016 р. вищевказана справа направлена за підсудністю до Подільського районного суду м.Києва.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Через канцелярію суду представником відповідача Ходикіною А.А. були подані письмові заперечення, в яких посилається на те, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відмови відповідача у перевезенні; зазначає, що Монреальською конвенцією встановлені інші правила відповідальності авіаперевізника ніж ті, які передбачені ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів». Представник відповідача Гук А.Р. зазначив, що позивачем в позові зазначений належний відповідач.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши їх у сукупності, приходить до таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України правила про підсудність, передбачені в міжнародних договорах, мають пріоритет перед нормами внутрішнього права. Норми права про розмежування підсудності містяться переважно у двосторонніх договорах про правові відносини і правову допомогу у цивільних справах.
Як зазначено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» вирішуючи питання про підсудність цивільних справ з іноземним елементом, судам слід враховувати не тільки норми внутрішньодержавного права, але й колізійні норми, які містяться в конвенціях і двосторонніх договорах України та інших держав про правову допомогу.
Частина 1 статті 33 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, учиненої в Монреалі 28.05.1999 року, яка набрала чинності для України 06.05.2011 року, позов про відповідальність повинен бути поданий за вибором позивача на території однієї з держав-сторін або до суду за місцем знаходження перевізника, або за місцем його основної діяльності, або за місцем, де знаходиться комерційне підприємство, через яке був укладений договір, або до суду місця призначення перевезення.
Судом встановлено, що 14 липня 2014 року позивач за допомогою авіаагента Кий-Авіа придбав квиток № 5664833215525 на рейс OS 662 авіакомпанії Острієн напрямку Київ-Відень-Київ на 06 серпня 2014 року о 13.30 год. та 05 серпня 2014 року зареєструвався на вказаний рейс за допомогою послуги онлайн-реєстрації, що підтверджується посадковим талоном.
Як зазначив позивач у позову, 06 серпня 2014 року приблизно о 13.10 год. після проходження митного пункту і паспортного контролю він відправився до виходу посадки на рейс, однак представники авіакомпанії Austrian Airlines AG відмовили йому та ще 9 пасажирам у посадці на літак ніби-то через хворобу однієї із стюардес. В подальшому позивачу було запропоновано пролетіти рейсом Київ-Відень о 17.55 год., що на 4 год. 25 хв. пізніше запланованого часу вильоту. У зв'язку зі зміною часу прильоту до Відня позивач поніс матеріальні витрати у розмірі 2 139, 65 євро (оплата готелю у Відні та Братиславі, моральна компенсація, послуги юридичної компанії «Центр Правових Рішень»), які і просить стягнути з відповідача.
За вимогами ст. 11 Повітряного Кодексу України та ст.908 ЦК України при виконанні повітряних перевезень перевізник зобов'язаний дотримуватись Загальних правил повітряних перевезень, які визначають Умови перевезень та відповідальність перевізника, зокрема за перевезення пасажирів та багажу.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положеннями ст. 910 ЦК України передбачено, що за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Згідно з пунктом 4 розділу I Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №735 (надалі Правила), повітряне перевезення - перевезення пасажирів, багажу, вантажів або пошти, яке здійснюється повітряним судном на підставі відповідного договору повітряного перевезення.
Пунктом 1, 2 розділу IV Правил визначено, що пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов'язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов'язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цієї глави.
Позивач в позові стверджує, що він прибув вчасно до аеропорту, пройшов митний пункт і паспортний контроль, а представники авіакомпанії Austrian Airlines AG відмовили йому та ще 9 пасажирам у посадці на літак ніби-то через хворобу однієї із стюардес.
Представники відповідача в судовому засіданні пояснювали, що рейс, який вказаний у посадковому талоні, що наданий позивачем, відбувся у визначений час. Представники авіакомпанії не володіють інформацією щодо відмови позивачу та іншим 9 пасажирам у посадці на літак за маршрутом Київ-Відень. Авіакомпанія не отримувала жодних претензій про відмову у перевезенні від цих осіб. Представники відповідача вважають, що позивач запізнився на рейс.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачем та його представником не надано суду жодних доказів того, що представники авіакомпанії Austrian Airlines AG відмовили ОСОБА_4 та ще 9 пасажирам у посадці на літак та саме з вини відповідача позивач не потрапив на літак, а отже перевізник не виконав своїх зобов'язань за договором перевезення.
Суд бере до уваги те, що представники авіакомпанії Austrian Airlines AG запропонували позивачу перебронювати невикористаний квиток на найближчий можливий рейс за тим самим маршрутом, на який ОСОБА_4 погодився.
Перебронювання було здійснено безкоштовно.
Відповідно до ст.29 Монреальської Конвенції під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв'язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.
Із вказаної норми вбачається, що у випадку заподіяння шкоди пасажиру або його багажу, відповідальність міжнародного повітряного перевізника є обмеженою та не може перевищувати розміру фактичних і реально доведених збитків.
Позивач, посилаючись на те, що у зв'язку зі зміною часу прильоту до Відня він поніс матеріальні витрати у розмірі 2 139, 65 євро (оплата готелю у Відні та Братиславі, витрати на харчування, тощо), то дану суму він просить стягнути з відповідача.
Однак, дані витрати є нефактичною та непрямою шкодою, яку поніс позивач та відшкодування якої передбачено для міжнародного перевізника, а тому стягненню з відповідача вони не підлягають, оскільки не засновані на законі. Крім того, надані стороною позивача квитанції на харчування (арк.спр.170) стосуються іншої дати - 18.07.2014 р.
Крім того, відповідно до ч.16 ст.100 Повітряного кодексу України пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажира в порядку, встановленому цим кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.
Так, відповідно до ст. 19 Варшавської конвенції та ст. 19 Конвенції для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень, підписаної у м. Монреалі 28 травня 1999 року, приписи яких є спеціальними нормами, у тому числі і щодо врегулювання спірних правовідносин, перевізник несе відповідальність за шкоду, що сталась внаслідок затримки при повітряному перевезенні пасажирів, багажу чи вантажу. У той же час, перевізник не несе відповідальності за шкоду, що сталась внаслідок затримки, якщо він доведе, що ним та його службовими особами і агентами вжиті всі заходи для того, щоб відвернути шкоду, або що було неможливо вжити таких заходів.
Позовні вимоги щодо компенсації за відмову в перевезенні позивачем не заявлялись.
Також, не підлягають стягненню витрати у розмірі 1500 євро за послуги юридичної компанії «Центр Правових Рішень», оскільки дані витрати не стосуються компенсації фактичної шкоди. Крім того, не надано доказів понесення даних витрат.
Положення ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо права споживачів на відшкодування моральної шкоди передбачає таке відшкодування тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Оскільки судом не встановлено порушення відповідачем цивільних прав позивача, останньому не було заподіяно жодної шкоди життю і здоров'ю, підстав для відшкодування моральної шкоди в розмірі 27 000,0 грн. суд не вбачає.
Оцінивши докази, які наявні у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки вони є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
На підставі викладеного, ст.29 Монреальської Конвенції, ст.ст.908, 910 ЦК України ст.4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 735 від 30.11.2012 року, , керуючись ст.ст.3, 10, 11, 15, 58, 59, 60, 61, 88, 208-209, 212, 213, 214-215, 218, 223, 410, 414 ЦПК України, -
В позові ОСОБА_4 до «Острієн Ерлайнз АГ» (Austrian Airlines AG) в особі Представництва Австрійських авіаліній в Україні про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. М. Ларіонова