Справа № 755/3955/17
1-кп/755/465/17
м. Київ "20" червня 2017 р.
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
Дніпровським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, судом на обговорення учасників судового розгляду було поставлено питання доцільності продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, враховуючи наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисники та обвинувачені заперечували проти продовження строку тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного:
згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких. Перевіряючи наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого обвинуваченим правопорушення, на даний час існують ризики того, що знаходячись на волі обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відсутні.
Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність або відсутність у обвинуваченого родини й утриманців, відсутність постійного місця роботи, наявність тимчасово місця проживання в м. Києві, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, відсутність судимостей.
Крім того, при вирішенні даного питання, суд враховує такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, відсутність постійного місця роботи, відсутність тимчасового місця проживання в м. Києві, зареєстрованого в Луганській області, що на даний час має статус тимчасово окупованої території, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, наявність судимостей.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 48, 54, 314-316, 331 КПК України, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів, тобто до 19 серпня 2017 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя