15.06.2017 року Справа № 904/4/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дармін М.О. (доповідач)
суддів: Березкіна О.В., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Шуба Я.С., довіреність №2046 від 25.10.2016 р.;
від позивача: Богачова С. О., довіреність №111 від 02.02.2017 р.;
від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №38 від 12.01.2017 р.;
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №38 від 12.01.2017 р.;
представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі № 904/4/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Кривий Ріг
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області
про стягнення заборгованості за договором оренди
Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017р. у справі № 904/4/17 (суддя Петрова В.І.) в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не надав доказів належного сповіщення відповідача про заміну кредитора.
Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом доказів у справі, невірне викладення обставин спарви, порушення судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515, 80 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідача та Фонд державного майна було повідомлено про заміну кредитора та про створення ПАТ «Укрзалізниця», що підтверджується п. 10.1 Додаткової угоди від 26.02.2015р., листом № НГ-9/1424 від 30.10.2015р., яким повідомлено відповідача про здійснення державної реєстрації ПАТ «Українська залізниця». На думку апелянта, Регіональне відділення Фонду державного майна у Дніпропетровській області повинно було вжити всіх заходів та дій, щоб орендарі не продовжували сплачувати фонду кошти за майно, на яке вони втратили право та яке увійшло до статутного капіталу залізниці. Вважає, що заміна кредитора фактично не відбулась, а лише ФДМ втратив право на майно, у зв'язку з чим грошові кошти повинні були надходити залізниці з грудня 2015р. у 100% співвідношенні.
Звертає увагу суду на п.10.7 основного Договору № 12/02-3558-ОД від 21.08.2009р. згідно якого реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників). З метою запобігання подвійного нарахування орендної плати, залізниця просила Фонд повідомити про дату припинення нарахування орендної плати в бюджет та надати копію відповідного документу.
Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:
У відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (а.с.173-179) просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки залізниця не надала доказів переходу права власності на спірне майно. Вважає, що позивач уклавши Додаткову угоду змінив такі істотні умови основного договору: сторона за договором та орендну плату. Оскільки договір оренди укладений з Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області як орендодавцем, то зміна власника орендованого майна є істотною умовою, що допускається лише за згодою сторін (п. 10.3 Договору, ст.ст. 636, 638, 651, 652 Цивільного кодексу України). Матеріали справи свідчать, що скаржник не є стороною основного договору оренди, а отже не має законних підстав для зміни або припинення цивільних прав та обов'язків відповідача та третьої особи, тому додатковий договір від 10.03.2016р., укладений між позивачем та відповідачем, не являється додатковою угодою до договору оренди № 12/02-3558-ОД від 21.08.2009р. Умовами договору оренди не передбачено можливості його розірвання в односторонньому порядку. Не погоджується з посиланням апелянта на п.10.7 основного договору, оскільки державне майно, яке внесено до статутного капіталу товариства, не передано у власність залізниці, а статус державного майна не змінено. Правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності залізниці на майно, що є об'єктом оренди за спірним договором, відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 заперечує щодо задоволення апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін. Вважає, що відповідач виконав повністю свої зобов'язання за договором та сплатив орендну плату первісному кредитору - фонду держмайна. Крім того позивач не повідомив відповідача про те, що всі права та обов'язки щодо спірного орендованого майна перейшли від третьої особи до позивача, тому якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він може виконати зобов'язання старому кредитору, і таке виконання буде вважатися належним. І як будь-яке належне виконання на користь старого кредитора буде означати припинення зобов'язання для боржника, що не суперечить ст. 599 ЦК України. При цьому новий кредитор не вправі вимагати від боржника виконання зобов'язання на свою користь у зв'язку з належним його виконанням на користь первісного кредитора. До того ж позивач визнає сплату орендної плати фонду держмайна, але безпідставно вимагає повторної сплати коштів на його користь.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р. апеляційна скарга прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 04.05.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.2017р. залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та відкладено розгляд справи до 30.05.2017р.
У судовому засіданні 30.05.2017р. оголошено перерву до 15.06.2017р.
Розпорядженням керівника апарату суду від 14.06.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Чимбар Л.О.
В судове засідання, яке відбулось 15.06.2017р., третя особа не забезпечила явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Враховуючи те, що неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутність представника третьої особи.
У судовому засіданні 15.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:
21.08.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_5 (орендар) укладено договір №12/02-3558-ОД оренди нерухомого майна(а.с.12-15).
На виконання умов укладеного договору за актом приймання-передачі від 21.08.2009р. відповідачу передано нежитлове вбудоване приміщення площею 196,1 кв.м. (а.с.16)
21.06.2010р. укладено додаткову угоду, якою, зокрема, п.10.1. викладено в новій редакції, а саме:
"Цей договір діє до 19.08.2013р. включно"(а.с. 17).
28.08.2013р. укладено додаткову угоду, якою, зокрема, п.1.1 розділу 1 договору викладено в новій редакції, а саме "вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 20.06.2013 і становить 429 851,00грн.".
Пункти 3.1. та 3.6. викладено у новій редакції:
"3.1. Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_3 розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі по тексту - ОСОБА_3 розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) червень 2013 року 6 447,77грн. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2013р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень, серпень 2013р."
"3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 4 513,44грн.;
- 30% балансоутримувачу у розмірі 1 934,33грн."
"10.1. Цей договір є пролонгованим з 20.08.2013р. по 31.12.2013р. включно" (а.с. 18).
04.04.2014р. укладено додаткову угоду, в якій, зокрема, п.п.3.1., 3.6., 10.1. договору викладено у новій редакції:
"3.1. Орендна плата визначається відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) грудень 2013 року 7 760,20грн. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2014р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень 2014р."
"3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 5 432,14грн.;
- 30% балансоутримувачу у розмірі 2 328,06грн."
"10.1. Цей договір є пролонгованим з 01.01.2014 по 31.12.2014 включно" (а.с.19).
14.11.2014р. укладено додаткову угоду, якою, зокрема, п.10.1. викладено у новій редакції.
"10.1. Цей договір є пролонгованим з 01.01.2015р. по 31.03.2015р. включно."(а.с.21).
26.02.2015р. укладено додаткову угоду, в якій п.10.1. договору викладено у новій редакції:
"10.1. Цей договір є пролонгованим з 01.04.2015р. до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більше ніж по 28.02.2018р." (а.с. 22).
10.03.2016р. між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір до договору оренди від 21.08.2009р. №12/02-3558-ОД (а.с.27-28).
10.03.2016р. між позивачем та відповідачем складено акт приймання-передачі (а.с. 29)
18.03.2016р. між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір, в якому сторони дійшли згоди п.10.1. договору викласти у редакції: "Цей договір діє до 30.06.2016р. включно".
Квитанцією №4 від 03.02.2016 р. ОСОБА_5 сплатила 9 721,05грн. на користь Фонду держказначейства (а.с. 96).
Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.08.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_5 (орендар) укладено договір №12/02-3558-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме нерухоме майно: будівля магазину (далі - майно) площею 196,1 кв.м, розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Літке, 68-а на 1-му поверсі одноповерхового будинку, що перебуває на балансі: державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку / актом оцінки на 28.02.2009р. і становить за незалежною оцінкою / залишковою вартістю 513 571,00грн.
Згідно п.1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу промтоварів та продтоварів, у тому числі підакцизної групи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
Пункт 2.1. договору передбачає, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_3 розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (далі - ОСОБА_3 розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) червень 2009р. 8 128,40грн. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2009р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень, серпень (п.3.1. договору).
У відповідності до п.3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6. договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 5 689,88грн.;
- 30% балансоутримувачу у розмірі 2 438,52грн.
щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 10.1. договору визначено, що цей договір укладено строком на один рік, що діє з 21.08.2009р. до 20.08.2010р. включно.
За актом приймання-передачі в оренду нежитлової будівлі, що знаходиться на балансі ДП "Придніпровська залізниця", 21.08.2009р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області було передано ПП ОСОБА_5 передано нежитлове вбудоване приміщення площею 196,1 кв.м. (а.с.16).
В подальшому орендні правовідносини були продовжені, а саме шляхом укладання додаткових угод до Договору:
- Додатковою угодою від 21.06.2010р. - по19.08.2013р. включно"(а.с. 17);
- Додатковою угодою від 28.08.2013р. - з 20.08.2013р. по 31.12.2013р. включно" (а.с. 18);
- Додатковою угодою від 04.04.2014р. з 01.01.2014р. - по 31.12.2014р. включно" (а.с.19);
- Додатковою угодою від 14.11.2014р. - по 31.03.2015р. включно."(а.с.21).
26.02.2015р. укладено додаткову угоду, в якій п.10.1. договору викладено у новій редакції:
"10.1. Цей договір є пролонгованим з 01.04.2015р. до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більше ніж по 28.02.2018р." (а.с. 22).
- Додатковою угодою від 13.02.2015р. - з 01.04.2015р. до моменту державної реєстрації Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більш ніж по 28.02.2018р. включно (а.с.29 т.1).
10.03.2016р. між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір, в якому сторони встановили нижченаведене.
Орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 21.08.2009р. №12/02-3558-ОД, є Публічне акціонерне товариство "Придніпровська залізниця".
"3.1. Орендна плата, визначена на підставі ОСОБА_3 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 р. становить 13 790,68грн. без ПДВ."
"3.6. Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ одержувача - №40081237/ч.н. 250, банк одержувача - ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" Дніпровське регіональне відділення, МФО 322959 № рахунку 2600657872106, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним".
У п.11 додаткового договору сторони домовились, що умови даного додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015р. Цей додатковий договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2016р. включно (а.с. 27-28).
Так, 10.03.2016р. за актом приймання - передачі позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) - будівля магазину, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Літке, 68а, площею 196,1 кв.м, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 20.06.2013р. і складає за незалежною оцінкою 429 851,00грн.
Об'єкт оренди обліковується на балансі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"(а.с. 29).
18.03.2016р. між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір, в якому сторони дійшли згоди п.10.1. договору викласти у редакції: "Цей договір діє до 30.06.2016р. включно" (а.с. 30).
Виконання належним чином умов вказаного Договору Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (третьою особою) та приватним підприємцем ОСОБА_5 (відповідачем) по листопад 2015 року включно підтверджується актом звірки, підписаним обома сторонами Договору, в якому сторони підтвердили станом на 30.11.2015р. відсутність заборгованості відповідача за спірним Договором оренди (а.с.36).
Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи, за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3558-ОД від 21.08.2009 за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року було здійснено подвійне нарахування орендної плати, як Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (70% до державного бюджету), так і ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (100% на свою користь). При цьому відповідачем орендна плата за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року у розмірі 70% була сплачена на користь первісного кредитора - орендодавця (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) та у розмірі 30% на користь балансоутримувача (ДП "Придніпровська залізниця) (а.с. 96-100).
03.01.2017р. ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (надалі - позивач) звернулося із позовом до ПП ОСОБА_5 (відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з останнього на свою користь заборгованість за вказаним Договором оренди в розмірі 9 871, 05 грн. за період за грудень 2015року, які обґрунтовуються посиланням на неналежне виконання відповідачем умов вказаного Договору щодо сплати орендної плати в розмірі 70% на користь позивача, як нового власника означеного майна.
Відтак причиною спору є питання існування невиконаних відповідачем грошових зобов'язань та майнової відповідальності за їх порушення у правовідносинах із позивачем, що ґрунтуються на вказаному Договорі оренди нерухомого майна.
Згідно положень частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.
Так, відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Досліджуючи обставини виконання відповідачем умов Договору в період з 01.12.2015р. по 29.02.2016р., колегія суддів встановила наступне.
Згідно Свідоцтва про право власності (а.с. 38) та ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.39), об'єкт нерухомого майна - будівля магазину № 12 літ. А-1 за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Літке буд. 68а має державну форму власності, а його власником визначено Державу в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 43), 21.10.2015р. відбулася державна реєстрація публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Згідно витягу з протоколу № 1 засідання ПАТ "Укрзалізниця" від 21.10.2015, датою початку фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрзалізниця" було визначено 01.12.2015р. (а.с. 40).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця" утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
Пунктом 2 вказаної Постанови встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Статут) (а.с. 41).
Пунктом 2 Статуту встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту.
Відповідно до пункту 20 Статуту, товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.
Пунктом 33 Статуту передбачено, що товариство здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акту та акту оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.
Згідно Зведеного передавального акту від 06.08.2015р., який затверджений 18.08.2015р. Міністром інфраструктури України, орендоване майно за договорами оренди передане Державним підприємством "Придніпровська залізниця" до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця" (а.с.109-110).
Відповідно до Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого рішенням правління ПАТ "Укрзалізниця" від 16.11.2015 (протокол № 5), відокремленим підрозділом товариства є регіональна філія "Придніпровська залізниця", до якої в процесі реорганізації перейшли всі майнові права та обов'язки державного підприємства "Придніпровська залізниця" (а.с.47-51).
Положення статті 329 Цивільного кодексу України встановлюють, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до статті 85 Господарського кодексу України, статті 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.
В пункті 10.7. Договору (зі змінами, що були внесені Додатковою угодою від 04.04.2014р.) сторони визначили, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни або припинення чинності договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників) (з.с.14).
Отже, у зв'язку зі створенням Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2014 №4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 25.06.2014 № 200, статей 115, 329 Цивільного кодексу України, статті 85 Господарського кодексу України та статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди за вказаним Договором, з 21.10.2015р. (моменту державної реєстрації ПАТ "Укрзалізниця") відбулася заміна сторони (Орендодавця) у зобов'язанні, а тому усі права та обов'язки орендодавця за спірним Договором перейшли до позивача.
Заперечення третьої особи (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) щодо того, що орендоване майно залишилось у державній власності, оскільки на даний час не затверджено Кабінетом Міністрів України порядок передачі вказаного майна, передбачений ч. 4 статті 10 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", відхиляються судом апеляційної інстанції, як такі що не відповідають наведеним вище положенням частини 3 статті 4 та частини 2 статті 5 означеного Закону, за яких спірне майно набувається у власність ПАТ "Укрзалізниця" за фактом його внесення до статутного капіталу цього товариства на підставі відповідного передавального акту з подальшим переоформленням правовстановлюючих документів протягом двох років з дня державної реєстрації товариства.
Враховуючи на момент переходу до позивача прав орендодавця за вказаним Договором оренди, колегія суддів вважає, що вчинені після цього моменту часу дії третьої особи (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області), спрямовані на визначення строку дії Договору оренди, припинення строку його дії та повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, - не породжують для позивача та відповідача таких зобов'язань.
Щодо вимог третьої особи до відповідача про сплату орендної плати, яки мали місце у спірному періоді та їх задоволення відповідачем, то суд апеляційної інстанції виходить з таких мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язання може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Стаття 517 Цивільного кодексу України визначає, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідач зазначає, що оскільки його не було письмово повідомлено про зміну сторони у зобов'язанні, в силу приписів статті 516 Цивільного кодексу України, виконання ним свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Однак, як свідчать матеріали справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, до моменту укладення Додаткового договору від 10.03.2016р. до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3558-ОД від 21.08.2009р орендаря (відповідача) не було повідомлено в однозначній формі про те, що усі права та обов'язки орендодавця за спірним Договором перейшли до позивача.
Так невизначеність моменту, з якого права орендодавця, зокрема і за спірним договором, перейшли до ПАТ "Укрзалізниця", підтверджується листуванням між позивачем та третьою особою (а.с. 82-85).
Наведені вище матеріали справи свідчать про неузгодженість між сторонами спору щодо моменту, з якого права орендодавця, зокрема, і за спірним договором, перейшли до позивача, та що відповідачу так і не було надано спільної відповіді від первісного та нового орендодавця щодо порядку сплати орендної плати за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року.
За вказаних вище обставин колегія суддів відхиляє доводи апеляційної позивача про те, що створення ПАТ "Укрзалізниці" само по собі є загально відомим фактом, з настанням якого відповідач мав виконувати свої права та обов'язки за договором на користь нового орендодавця - ПАТ "Укрзалізниця".
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача (орендаря) про зміну орендодавця за договором, а також докази надання відповідачу доказів переходу до нового кредитора - ПАТ "Укрзалізниця" в особі своєї Регіональної філії "Придніпровська залізниця" прав у зобов'язанні (отримання орендної плати за договором) до 10.032016р., тобто до моменту укладення Додаткового договору від 10.03.2016р. до Договору оренди № 12/02-3558-ОД від 21.08.2009р.
При цьому місцевий господарський суд вірно відзначив, що відповідачем були вчинені всі можливі дії щодо належного виконання його обов'язків орендаря за спірним договором.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що за умовами пункту 11 Додаткового договору від 10.03.2016р. до Договору оренди № 12/02-3558-ОД від 21.08.2009р визначено,що сторони домовились, що умови цього додаткового договору поширюються на взаємні відносини сторін, які виникли з 01.12.2015р. і це відповідає положенням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, то колегія суддів зауважує, що за частиною 1 статті 626 та частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, змін або припинення цивільних прав та обов'язків, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а тому розповсюджуючи 05.02.2016р. дію договору на правовідносини сторін з 01.12.2015р., сторони дійсно встановлюють для себе певні права та обов'язки за цим договором, які підлягають ними виконанню, за винятком тих зобов'язань, які вже є припиненими їх належним виконанням.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає перелік істотних умов договору оренди, до яких серед інших віднесено орендна плата з урахуванням її індексації та виконання зобов'язань.
Положення статті 18 та 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначають, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а також й інші основні обов'язки орендаря, зокрема використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду; використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню; проводити ремонт майна тощо.
Відтак у даному випадку, у разі належного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати орендної плати (як одного з сукупності решти своїх зобов'язань за Договором оренди), не може мати місце повторне виконання того ж самого зобов'язання, що не перешкоджає виконанню сторонам інших зобов'язань за цим Договором.
Крім того, колегія суддів враховує, що за частиною 2 статті 2 та частиною 1 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", здійснюючи державну політику у сфері оренди Фонд державного майна України та його регіональні відділення та виступаючи орендодавцями державного майна не отримують від орендарів орендної плати на свою користь, оскільки зарахування такої плати відбувається до державного бюджету.
Отже, як випливає зі змісту зобов'язань, які встановлені у пункті 3.6. Договору оренди, з моменту переходу до позивача прав сторони орендодавця за цим договором, позивач отримав право вимагати від відповідача виконання цього договору саме на таких умовах: 70% орендної плати - до державного бюджету та 30% - на користь балансоутримувача, і саме ці умови Договору діяли до моменту укладення Додаткового договору від 10.03.2016р.
У зв'язку з вказаними обставинами, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що слід визнати, що сплачена відповідачем орендна плата за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року (70%) шляхом перерахування коштів до державного бюджету за реквізитами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, що підтверджується платіжними квитанціями, наявними в матеріалах справи (а.с. 96-100) - є належним виконанням ним своїх зобов'язань за вказаним Договором оренди.
Інші доводи апеляційної скарги позивача не спростовує зазначених висновків.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі № 904/4/17 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі № 904/4/17 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови складено 20.06.2017р.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В.Березкіна
Суддя Л.О.Чимбар