12.06.2017 року Справа № 904/1051/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),
суддів: Антонік С.Г., Дармін М.О.,
Секретар судового засідання Логвіненко І.Г.
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_1 , довіреність №2248 від 27.10.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №7 від 25.01.2017 р.;
від відповідача: ОСОБА_3 , довіреність №5 від 25.01.2017 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. у справі №904/1051/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 5 342 грн. 76 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. у справі №904/1051/17 (суддя Рудь І.А.) в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Посилається на те, що між ч.5 ст. 307 ГК України, ст. 5, 42 Статуту залізниць України та п.1 Правил видачі вантажів існує законодавча колізія, оскільки ст. 42 Статуту вказано, що начальник станції самостійно визначає спосіб повідомлення одержувача про прибуття вантажу, а в Правилах вказано, що таке повідомлення повинно бути узгоджене з вантажоодержувачем. У звязку з тим, що Правила прийняті пізніше ніж Статут та Статут є спеціальною нормою права, на думку апелянта, до спірних правовідносин застосовуються положення Статуту.
Крім того, скаржник зазначив, що судом не надано належної оцінки положенням діючого договору та Додаткової угоди до договору між залізницею та відповідачем щодо електронного документообігу, а саме повідомлення про прибуття вантажів не є електронним документом, тобто наявність між сторонами електронного документообігу не звільняє залізницю від обовязку повідомити про прибуття вантажу.
В судовому засіданні 12.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 12.11.2012р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого згідно уставних документів є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (власник колії) укладений договір № ПР/М-13-1/22-809/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", яка примикає до станцій Дніпродзержинськ, Правда Придніпровської залізниці, в якому сторони визначили умови експлуатації під'їзної колії, яка належить відповідачу.
В пункті 21 договору сторони погодили, що договір укладається терміном на 5 років - з 01.01.2013р. до 31.12.2017р. включно.
Крім того, 13.12.2012р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (вантажовласник) укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР.ДН-1-12497/НЮп/12-1940-02 (далі - договір) предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
11.12.2015р. у зв'язку з проведенням реєстрації ПАТ "Укрзалізниця", яке згідно з Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", сторони уклали додаткову угоду № 9 до договору та дійшли згоди викласти назву договору, преамбулу та абзац третій п. 2.3 договору в новій редакції.
У пункті 3.5. договору сторони визначили, що вартість за перевезення, додаткових зборів та розмір штрафів, визначається Статутом залізниць України, Тарифним керівництвом № 1 з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів, в тому числі калькуляціями, додатковою угодою № 1 про погодження вільних тарифів по послугах, наказами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Укрзалізниці та іншими нормативно-правовими актами і документами. На вартість послуг нараховується у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що усі спірні питання з виконання умов договору вантажовласник вирішує шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.
За період з липня по вересень 2016р. позивач нарахував відповідачу до сплати збір за повідомлення в телефонному режимі про прибуття вантажів на станцію Правда в сумі 1 678 грн. 08 коп., а також збір за повідомлення про прибуття вантажів на станцію Дніпродзержинськ за вказаний період в сумі 3 664 грн. 68 коп.; всього 5 342 грн. 76 коп.
Вказана сума відповідачем сплачена не була, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.
05.02.2016р. позивач направив відповідачу лист ДС № 51 від 04.02.2016р. (т. 1 а.с. 136), в якому зазначив, що сторонам необхідно встановити порядок та спосіб повідомлення про прибуття вантажів на адресу відповідача, у зв'язку із чим направив для погодження розроблений порядок повідомлення працівників ПАТ “ДМКД” про прибуття вантажів на його адресу (т. 1 а.с. 137). Зазначив, що відповідачу необхідно надати на станцію Дніпродзержинськ прізвища працівників, відповідальних за приймання повідомлень.
Листом № М029-467 від 10.02.2016р. (т. 2 а.с. 81) відповідач повідомив позивача про те, що власник під'їзної колії ПАТ “ДМКД” - є основним одержувачем та відправником вантажів, які надходять на станцію примикання Дніпродзержйнськ. Близько 98% прибуваючих вантажів на ст. Дніпродзержинськ адресовані ПАТ "ДМКД" і для ведення безперебійної цілодобової роботи працівники комбінату знаходяться безпосередньо на станції примикання, де десятиліттями орендують службове приміщення і ведуть приймально-здавальні операції разом з робітниками залізниці. Тому потреби у послузі “повідомлення про прибуття вантажу” у комбінату немає, як не мало і раніше, а питання щодо порядку передачі самого повідомлення на сьогоднішній день не є актуальним. Зі свого боку ПАТ “ДМКД” письмового погодження на послугу “повідомлення про прибуття вантажу” не надає, посилаючись на відсутність такої необхідності, а згідно п.1 розділу 8, частини 1 Правил перевезень вантажів: “Порядок і способи повідомлень встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Одержувач письмово повідомляє начальнику станції відповідальних за приймання в узгодженому порядку повідомлень". До того ж, з введенням в дію електронного перевізного документа (ЕПД) “повідомлення про прибуття вантажу” відображається у графі 49 електронної накладної (ЕПД) з засвідченням електронного цифрового підпису (ЕЦП) працівника залізниці. Таким чином, наданий “Порядок повідомлення ПАТ "ДМКД" про прибуття вантажів на його адресу” суперечить існуючим умовам між підприємствами договору, ЄТП, а також Правил видачі вантажів тому комбінат повертає без узгодження та без підписання, так як у послузі “повідомлення про прибуття вантажу" не має потреби.
Листом № 408 від 19.04.2016р. (т. 1 а.с. 138) позивач повторно звертався до відповідача з метою погодження Порядку повідомлення працівників ПАТ “ДМКД про прибуття вантажів на його адресу та просив направити один примірник погодженого Порядку направити позивачу для подальшої роботи.
За твердженням позивача відповідач “Порядок повідомлення працівників ПАТ “ДМКД” про прибуття вантажів на його адресу” не підписав, у відповідях на вказані звернення відповідач вказав на відсутність потреби в наданні вказаної послуги.
Позивач зазначав, що фактично повідомлення відповідальних працівників ПАТ “ДМК ім. Дзержинського” здійснюється працівниками станцій Правда та Дніпродзержинськ за телефонами. Працівниками станції Правда та Дніпродзержинськ з липня по вересень 2016р. по телефонами передавались повідомлення відповідальним працівникам ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” про вантажі, що прибули на адресу одержувача, що підтверджується записами в книгах повідомлень ф. ГУ-2 з реєстрацією в книгах прізвищ працівників, що прийняли повідомлення. Повідомлення передавались відповідальним працівниками підприємства за телефонами, зазначеними в довіреностях. За надані послуги станціями Дніпродзержинськ, Правда на підставі таблиці 3 пункту 10 розділу ІІІ Тарифного керівництва № 1, нараховано збір за повідомлення на загальну суму 5 342 грн. 76 коп. з ПДВ. Правомірність застосованого тарифу, а також коефіцієнтів 2,002 та 2,302, підтверджується визначеними у затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009р. (у редакції наказів Міністерства інфраструктури України № 13 від 26.01.2015р. та № 161 від 26.04.2016р.) Коефіцієнтах, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги. А отже, додаткового узгодження між сторонами у вигляді укладення договору не потребує. Відмітка в графі 49 електронної накладної є реєстрацією повідомлень про прибуття вагонів в електронному вигляді, при цьому, сама відмітка не є способом повідомлення одержувача про прибуття вантажу. Відмітка в графі 49 накладної підтверджує факт повідомлення відповідача про прибуття вантажу, а також те, що вказана послуга була фактично надана залізницею та отримана відповідачем. Отже, долучені до матеріалів справи накладні, на думку позивача, підтверджують факт надання послуг повідомлення про прибуття вантажів на станцію Правда та Дніпродзержинськ за період з липня по вересень 2016 року, оскільки в графі 49 містять відповідну відмітку, яка є підтвердженням фактичного надання вказаних послуг.
Відповідно до статті 42 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до пункту 1 розділу 8 Правил видачі вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів); порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Одержувач письмово повідомляє начальнику станції прізвища працівників, відповідальних за приймання в узгодженому порядку повідомлень, і номери телефонів (факсів) та адреси електронної пошти, за якими надаються повідомлення. В окремих випадках повідомлення може здійснюватися шляхом вивішування оголошень у товарній конторі або через посильних тощо.
Як правильно встановив господарський суд, підзаконні нормативно-правові акти видаються у сферах, які потребують більш детального і конкретизуючого нормативного регулювання з метою оперативного вирішення питань в окремих сферах життєдіяльності суспільства.
В даному випадку таким актом є Правила видачі вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (далі - Правила).
Зі змісту переписки, яка передувала передачі спору на вирішення до господарського суду, вбачається незгода відповідача з запропонованими йому умовами його сповіщення про прибуття вантажу. Натомість, відповідач зазначає про отримання ним інформації про прибуття на його адресу вантажу, за допомогою електронного документообігу , ведення якого ведеться у відповідності до додаткової угоди № 2 до договору № ПР.ДН-1-12497/12-19440-02 від 13.12.2012р., відповідно до якої сторони дійшли згоди доповнити діючу редакцію договору розділом 11 "Організація електронного документообігу між залізницею та вантажовласником".
Вказаним пунктом 1 розділу 8 Правил передбачено, що порядок і способи повідомлення про прибуття вантажу встановлюються начальником станції спільно з одержувачем, однак сторони спільно не узгодили порядок і способи повідомлення про прибуття вантажу ні в добровільному порядку, ні в судовому порядку.
Згідно п.7.2. договору № ПР.ДН-1-12497/12-19440-02 від 13.12.2012р. у разі прийняття нормативних актів, які змінюють умови надання послуг з перевезення вантажів, розміри платежів, зборів та порядок їх сплати і т.ін., сторони зобов'язанні провести договір у відповідність до таких нормативно-правових актів шляхом внесення необхідних доповнень і змін до цього договору.
Пунктом 7.3. усі зміни й доповнення до цього договору оформляються у письмовій формі, підписуються сторонамиі стають невід'ємною частиною договору після підписання.
Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що усі спірні питання з виконання умов договору вантажовласник вирішує шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.
З урахуванням вищевикладеного нарахування позивачем в односторонньому порядку за період з липня по вересень 2016р. до сплати збору за повідомлення в телефонному режимі про прибуття вантажів на станцію Правда в сумі 1 678 грн. 08 коп., а також збору за повідомлення про прибуття вантажів на станцію Дніпродзержинськ за вказаний період в сумі 3 664 грн. 68 коп.; всього 5 342 грн. 76 коп. є необгрунтованим.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. у справі №904/1051/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Постанова виготовлена в повному обсязі 19.06.2017року.