Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" червня 2017 р.Справа № 922/1331/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірнично збагачувальна фабрика Східно-Донбасська", м.Сєвєродонецьк Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", смт.Есхар Харківської області
про стягнення 3401016,67грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №8/2017 від 18.04.2017
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірнично збагачувальна фабрика Східно-Донбасська" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 3401016,67грн., з яких: 3219602,55грн. основного боргу, 52616,27грн. збитків від інфляції, 12464,13грн. 3% річних, 116333,72грн. пені.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №15/06/15У від 15.06.2015 щодо оплати отриманого вугілля.
В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач відзиву суду не надав, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи, продовження строку розгляду справи та призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції. При цьому позивач вказує на неможливість забезпечити явку уповноваженого представника ОСОБА_2, який як адвокат надає правову допомогу фізичній особі у іншій справі, що розглядається апеляційним судом м.Києва.
Суд відхиляє клопотання відповідача, оскільки він не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника.
Крім того, слід зауважити, що у відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву на позовну заяву та надання відповідних доказів на підтвердження своєї позиції щодо вимог позивача, однак відповідач своїм правом не скористався, обмежившись лише заявленням повторного клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
15 червня 2015 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки №15/06/15У (далі за текстом - договір), за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу вугілля кам'яне, а відповідач зобов'язався приймати зазначене вугілля та оплачувати його вартість, на умовах, передбачених цим договором та специфікаціями до нього.
Згідно пункту 2.1 Договору постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вугілля за договірною базовою ціною з урахуванням показників якості, що визначається умовами договору та специфікацій до нього.
Відповідно до пункту 2.2 Договору вартість вугілля за 1т, що підлягає сплаті покупцем, складається із базової ціни вугілля та можливих знижок або надбавок, що розраховуються відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 3.5 цього договору та специфікацій, та не включає вартість послуг з транспортування вугілля від вантажовідправника до вантажоодержувача, які оплачуються в окремому порядку.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що покупець оплачує поставлену партію вугілля у розмірі 100% її вартості, вказаної в акті прийому-передачі партії вугілля, протягом 15 календарних днів з моменту постачання.
За умовами пункту 4.1 Договору поставка вугілля здійснюється залізницею на умовах DDP - станція Чугуїв, Південної залізниці, в редакції Правил Інкотермс-2010, з врахуванням виключень щодо оплати вартості перевезення Вугілля встановлених пунктом 4.3 Договору.
В пункті 4.2 Договору визначено, що датою поставки вважається дата прибуття відповідної партії вугілля на станцію призначення, яка підтверджується відповідним штампом станції на залізничній накладній (-них).
Згідно пункту 4.3 Договору перевезення вугілля залізничним транспортом від станції відправлення до станції призначення здійснюється за рахунок покупця шляхом надання станції відправлення відповідного гарантійного листа. Також можлива поставка вугілля за рахунок постачальника, що у подальшому компенсується покупцем разом зі сплатою за вугілля.
Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 Договору він набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін та скріплення їх підписів печатками і діє до 31 грудня 2015 року. Якщо ні одна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на строк 1 календарний рік на тих же умовах.
Докази здійснення сторонами заяв про припинення Договору в матеріалах справи відсутні, а тому його слід вважати продовженим до 31.12.2017.
Під час дії Договору сторонами підписано специфікацію №11 від 11.01.2017, за умовами якої позивач у січні-лютому 2017 року зобов'язався поставити відповідачу вугілля в кількості 1500,0тон (+/-10%) на загальну суму 3000006,00грн.
Позивач свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу вугілля у кількості 1461,56тон вартістю 2923125,85грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі вугільної продукції №229 від 03.02.2017 на суму 680521,36грн., №230 від 03.02.2017 на суму 984001,97грн., №256 від 10.02.2017 на суму 1118602,24грн., №266 від 11.02.2017 на суму 140000,28грн., а також залізничними накладними №48018238 від 25.01.2017, №48074405 від 27.01.2017, №48074421 від 27.01.2017, №48097356 від 28.01.2017.
Також сторонами, на підставі пункту 4.3 Договору, складено та підписано акт здавання-приймання робіт (надання послуг) №295 від 28.02.2017, згідно якого відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу вартість витрат на доставку вугілля залізничним транспортом на загальну суму 296476,70грн.
Відповідач у встановлений пунктом 3.1 Договору 15-денний строк з моменту відповідних поставок отримане вугілля не оплатив та вартість витрат на його доставку залізничним транспортом не відшкодував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором в загальному розмірі 3219602,55грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в яком просить стягнути з відповідача на свою користь 3219602,55грн. заборгованості, 52616,27грн. збитків від інфляції, 12464,13грн. 3% річних, 116333,72грн. пені.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу вугілля за Договором на загальну суму 2923125,85грн., які мали бути оплачені останнім у 15-денний строк після підписання відповідних актів прийому-передачі партій вугілля. Також відповідач, на підставі пункту 4.3 Договору, був зобов'язаний у 15-денний строк після підписання акту здавання-приймання робіт (надання послуг) №295 від 28.02.2017 відшкодувати позивачу витрати на доставку вугілля залізничним транспортом на загальну суму 296476,70грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати отриманого вугілля та здійснення відшкодування витрат на його доставку, чим порушено умови Договору.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення вищевказаної заборгованості за Договором в загальному розмірі 3219602,55грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до пункту 7.4 Договору за несвоєчасне виконання обов'язків щодо оплати за даним договором покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,2% від суми невиконаних зобов'язань за кожний день затримки, але не більш подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних норм та положень Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 52616,27грн. збитків від інфляції, нарахованих за березень 2017 року, 12464,13грн. 3% річних та 116333,72грн. пені, нарахованих за період прострочення з 20.02.2017 по 13.04.2017.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх таким, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт.Есхар, вул. 152 Стрілецької Дивізії, буд.16, код 34181461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірнично збагачувальна фабрика Східно-Донбасська" (93406, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Центральний, буд.54Б, кімната 22, код 36984097) 3219602,55грн. заборгованості, 52616,27грн. збитків від інфляції, 12464,13грн. 3% річних, 116333,72грн. пені, 51015,25грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
Повне рішення складено 19.06.2017 р.
Суддя ОСОБА_3