33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"19" червня 2017 р. Справа № 918/303/14
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Окко-Нафтопродукт"
до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання рішення частково недійсним.
В засіданні приймали участь:
Від позивача : не з'явився;
Від відповідача : не з'явився.
У березні 2014 року Приватне підприємство "ОККО-НАФТОПРОДУКТ" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними пунктів 3, 4, 5, 6 рішення адміністративної колегії відповідача від 25 грудня 2013 року № 92 "Про припинення порушення та накладення штрафу".
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 жовтня 2016 року по даній справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Розпорядженням керівника апарату суду від 06 березня 2017 року № 01-04/40/2017 у зв'язку із закінченням повноважень судді Грорплюка А.М. призначено повторний автоматичний розподіл справи. Справу передано для розгляду судді Войтюку В.Р.
22 травня 2017 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшло клопотання експерта ОСОБА_1, в якому останній просить надати додаткові матеріали, необхідні для дачі висновків, а саме: калькуляцію роздрібної ціни на скраплений газ; аналітичні регістри обліку реалізації скрапленого газу по рахунках бухгалтерського обліку 70 та 90; інші бухгалтерські документи.
Ухвалою господарського суду від 23 травня 2017 року провадження у справі № 918/303/14 поновлено та зобов'язано сторін подати в судове засідання завірені копії документів витребувані експертом.
Ухвалою господарського суду від 07 червня 2017 року розгляд клопотання експерта відкладено в судовому засіданні, оскільки позивач просив надати додатковий час для підготовки всіх необхідних документів.
До канцелярії суду 19 червня 2017 року від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній пояснює наступні обставини.
Позивач пояснює, що стосується надання позивачем завіреної копії калькуляції роздрібної ціни на скраплений газ, позивач неодноразово зазначав, що не складає калькуляцій роздрібних цін на скраплений газ (як окремого документа), в тому числі не складав таких калькуляцій в період з 01 березня по 16 травня 2013 року для АЗС в м. Сарни та м. Березне, що обумовлено специфікою фінансово-господарської моделі за якою підприємство здійснювало роздрібну реалізацію скрапленого газу в досліджуваний період. Крім того, наголошує, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання здійснювати калькуляцію роздрібних цін шляхом оформлення її у вигляді документа з тотожним найменуванням. Закріплене у ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення2 розуміння поняття економічно обгрунтованої ціни передбачає, що економічно обґрунтована ціна повинна включати витрати на виробництво товару, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Оскільки позивач реалізовував скраплений газ в м. Сарни та м. Березне протягом досліджуваного періоду (01 березня 2013 року - 16 травня 2013 року) на комісійній основі (як комісіонер), скраплений газ закуповувався та передавався підприємству на реалізацію комітентом - ПП "ОККО-Бізнес" (при цьому останнє несло також витрати, пов'язані з доставкою товару на АЗС Підприємства). Згідно з чинним законодавством України та умовами договору комісії № 0/2-3-11/235 від 01 січня 2011 року (далі - Договір комісії), підприємство зобов'язане було реалізовувати такий скраплений газ на умовах, вигідних для комітента (тобто, в будь якому разі, не нижче вартості закупівлі такого газу комітентом та понесених ним транспортних витрат на доставку газу на АЗС Підприємства). Таким чином, встановлення Підприємством роздрібної ціни на скраплений газ здійснювалось з урахуванням зазначених обставин. Встановлювана підприємством роздрібна ціна на скраплений газ повинна була включати (і включала), окрім власних витрат підприємства, пов'язаних з реалізацією товару, також його закупівельну вартість і транспортні витрати ПП "ОККО-Бізнес", пов'язані з доставкою товару на АЗС підприємства. Враховуючи викладене вище підприємство не може надати витребувані копії калькуляцій роздрібної ціни на скраплений газ, оскільки не володіє такими. Разом з тим, позивач наголошує, що детальний розрахунок роздрібної ціни підприємства на скраплений газ із зазначенням всіх складових такої ціни міститься в матеріалах справи (п. 4 позовної заяви, довідки ПП "ОККО-Бізнес” щодо рівня закупівельних цін № 264 і 266 від 17 березня 2014 року, пояснення № 284 від 05 серпня 2014 року, додаткові пояснення № 702-4 від 20 листопада 2015 року, довідки щодо обсягу реалізації та структури і розміру витрат № 703-1, 703-2, 703-3 від 20 листопада 2015 року). Також позивач надає пояснення, щодо принципів і механізму здійснення такого розрахунку роздрібної ціни на скраплений газ, а також посилання на первинні документи, що його підтверджують:
а) вартість закупівлі скрапленого газу розраховувалась на основі даних про обсяги і рівень закупівельних цін ПП "ОККО-Бізнес" (яке і здійснювало закупівлю скрапленого газу та передавало його для подальшої роздрібної реалізації позивачу на підставі Договору комісії) за наступною формулою: ЦЗл = (ЗЗВт : ОЗт): 1000 х 0,555 х 1.2 де ЦЗл - закупівельна ціна 1 літра скрапленого газу з ПДВ; ЗЗВт - загальна закупівельна вартість всього скрапленого газу, придбаного ПП "ОККО-Бізнес" протягом відповідного місяця, грн без ПДВ; ОЗт- загальний обсяг закупівлі ПП "ОККО-Бізнес" скрапленого газу протягом відповідного місяця, в тоннах; 0,555 - густина скрапленого газу, кг/л. Для підтвердження рівня закупівельних цін на скраплений газ підприємство надавало Господарському суду Рівненської області видаткові накладні, на підставі яких ПП "ОККО-Бізнес" отримувало (придбавало) скраплений газ в березні-травні 2015 року з газонаповнювальних станцій (ГНС), розташованих в Житомирській та Львівській областях, як найбільш територіально наближених до Рівненської (разом з додатковими поясненнями у справі за вих. № 499 від 22 грудня 2014 року). Разом з цими ж додатковими поясненнями позивач надавав копії товарно-транспортних накладних щодо постачання скрапленого газу на АЗС підприємства у м. Сарни та м. Березне. Крім цього, позивач також надавав дані незалежного аналітичного видання "Argus" щодо середніх оптових цін скрапленого газу в розрізі регіонів України (потижнево, за увесь досліджуваний період з 01 березня 2013 року до 16 травня 2013 року) разом з додатковими поясненнями у справі за вих. № 702-4 від 20 листопада 2015 року які підтверджують відповідність закупівельних цін скрапленого газу ПП "ОККО-Бізнес" рівню ринкових оптових цін на скраплений газ у відповідні періоди.
б) також у процесі розгляду справи підприємство неодноразово звертало увагу на те, що не веде обліку доходів і витрат в розрізі окремих АЗС (які. до речі, не мають юридичного статусу відокремлених підрозділів), а централізовано (в цілому по підприємству), а рівень витрат, пов'язаних з реалізацією одного літра пального (в тому числі і скрапленого газу) визначається шляхом ділення їх загальної суми на обсяг реалізації.
З метою детальної демонстрації рівня та структури витрат і обсягів реалізації нафтопродуктів та скрапленого газу підприємство надавало суду розгорнуті довідки (помісячно), інформація у яких отримана з даних бухгалтерського обліку (вих. № 703-1; 703-2; 703-3 від 20 листопада 2015 року) та які містяться в матеріалах справи. Позивач вказує на те, що у вказаних довідках витрати підприємства, пов'язані з реалізацією скрапленого газу, умовно поділені на "витрати обігу" (безпосередні витрати, пов'язані з експлуатацією АЗС, як оренда АЗС, комунальні послуги, зарплата працівників АЗС тощо) та "витрати офісу" (витрати, пов'язані з діяльністю Рівненського регіонального відділення та головного офісу підприємства, для прикладу оренда офісних приміщень, зарплата офісних працівників). При розрахунку економічно обгрунтованого рівня роздрібної ціни у поточному періоді (для цілей ціноутворення), підприємство враховувало витрати за попередній звітний період (місяць), оскільки інформація про обсяг витрат за поточний місяць не є доступною (тому що він ще не закінчився). Для прикладу, в розрахунку рівня економічно обгрунтованої ціни за березень 2013 року використані дані про витрати підприємства за лютий 2013 року, оскільки саме на основі даних про витрати у лютому Підприємство встановлювало роздрібні ціни у березні і т.д. "Витрати обігу" розраховані шляхом ділення загальної суми витрат підприємства, пов'язаних з експлуатацією всіх АЗС. що знаходяться в підпорядкуванні Рівненського регіонального відділення Підприємства, на загальний обсяг реалізації нафтопродуктів та скрапленого газу цими АЗС виражений в літрах, протягом відповідного місяця. "Витрати офісу" складаються з двох елементів і розраховані, відповідно, наступним чином: витрати Рівненського регіонального відділення розраховані шляхом ділення всіх витрат, пов'язаних з діяльністю цього відділення, на загальний обсяг реалізації нафтопродуктів та скрапленого газу всіма АЗС, що знаходяться в підпорядкуванні Рівненського РВ, виражений в літрах, протягом відповідного місяця; витрати центрального офісу Підприємства розраховані шляхом ділення всіх витрат, пов'язаних з діяльністю центрального офісу, на загальний обсяг реалізації нафтопродуктів та скрапленого газу всіма АЗС Підприємства, виражений в літрах, протягом відповідного місяця. Отже позивач вважає, що в матеріалах справи містяться вичерпні пояснення підприємства щодо механізму формування роздрібних цін на скраплений газ у досліджуваний період, розрахунок таких цін і наявні в підприємства первинні документи, що підтверджують зазначений розрахунок.
В частині необхідності надання копій аналітичних регістрів обліку реалізації скрапленого газу по рахунках бухгалтерського обліку 70 та 90 позивач зазначає наступне . Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку встановлено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 30 листопада 1999 року № 291 (далі - Інструкція). Згідно із зазначеною Інструкцією на рахунках класу 7 крім рахунку 76 "Страхові платежі", протягом звітного року за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом - щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 "Фінансові результати". Рахунок 70 "Доходи від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу. Щодо рахунку 90 "Собівартість реалізації", то згідно з Інструкцією його призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За дебетом рахунку 90 "собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати". Разом з тим, відповідно до Інструкції, товари, одержані у межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари обліковуються на позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію". Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію (консигнацію), ведеться за видами товарів та комітентами.
Таким чином, позивач пояснює, що не може надати копії аналітичних регістрів обліку реалізації скрапленого газу по рахунку бухгалтерського обліку 90 "Собівартість реалізації", оскільки здійснював реалізацію скрапленого газу протягом досліджуваного періоду (01 березня 2013 року - 16 травня 2013 року) як комісіонер на підставі Договору комісії і обліковував скраплений газ. отриманий від комітента, - ПП "ОККО-Бізнес", - на позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" лише за кількістю та в розрізі контрагентів.
Щодо аналітичних регістрів обліку реалізації скрапленого газу по рахунку бухгалтерського обліку 70 "Доходи від реалізації", позивач зазначає, що згідно умов Договору комісії (п. 2.4.) вся виручка від реалізації пального (в тому числі і скрапленого газу) не була власністю Підприємства і щомісячно перераховувалась Підприємством комітенту - ПП "ОККО-Бізнес".
Згідно правил бухгалтерського обліку, після продажу комісійних товарів комісіонер списує їх із позабалансового субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію", при цьому одночасно відображає в обліку: доходи від продажу комісійних товарів за кредитом субрахунку 702 "Дохід від реалізації товарів" (на підставі первинних документів про такий продаж) у кореспонденції із субрахунком 30 "Каса"; суму виручки, отриману за комісійні товари за дебетом субрахунку 704 “Вирахування з доходу” (бо ця виручка має бути перерахована комітенту) у кореспонденції з субрахунком 685 "Розрахунки з іншими кредиторами". ПП "ОККО-Нафтопродукт" не набувало права власності на виручку (грошові кошти) від роздрібної реалізації скрапленого газу в досліджуваний період, а отримувало за підсумками місяця комісійну винагороду від комітента за здійснення такої реалізації. Таким чином, інформація про виручку від реалізації підприємством скрапленого газу в період з 01 березня 2013 року по 16 травня 2013 року, яка міститься в регістрах обліку реалізації скрапленого газу по рахунку бухгалтерського обліку 70 "Доходи від реалізації", не може підтверджувати встановлення ПП "ОККО-Нафтопродукт" роздрібних цін на скраплений газ в досліджуваний період на економічно обгрунтованому чи необгрунтованому рівні (що є предметом дослідження експертизи). Що стосується надання інших бухгалтерських документів, позивач зазначає, що таке формулювання не дозволяє чітко зрозуміти, які саме документи додатково витребувані експертом. Крім того, позивач вже надав наявні в нього первинні документи та документи бухгалтерського обліку на підставі яких можна встановити економічну обґрунтованість роздрібних цін Підприємства на скраплений газ у досліджуваний період, і вони містяться у матеріалах справи. Враховуючи вищевикладені обставини позивач просить суд, відмовити у задоволенні клопотання судового експерта.
В судове засідання 19 червня 2017 року повноважні представники сторін не з'явились.
Крім того витребуванні судом завірені копії документів для подальшого скерування в експертну установу, а саме: калькуляцію роздрібної ціни на скраплений газ; аналітичні регістри обліку реалізації скрапленого газу по рахунках бухгалтерського обліку 70 та 90; інші бухгалтерські документи для суду не надані.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
З огляду на зазначене, враховуючи, що господарським судом призначено у справі судову експертизу, керуючись ст.ст. 79, 86 ГПК України, суд -
1. Провадження у справі № 918/303/14 зупинити до отримання висновку судової економічної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Рівненської області.
2. Ухвалу направити сторонам у справі та судовому експерту
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (79056, м. Львів, вул. Пластова, 1);
3- відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Остафова, 27);
4- експерту рекомендованим (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6);