19.06.2017 р. Справа № 914/1207/17
Суддя господарського суду Львівської області Березяк Н.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом:Київецької сільської ради Миколаївського району Львівської області; с.Київець Миколаївського району Львівської області
до відповідача-1:Головного управління Держгеокадастру у Львівської області, м.Львів;
до відповідача-2: до відповідача-3:ОСОБА_1, с.Київець Миколаївського району Львівської області; Відділу державної реєстрації при Миколаївській районній державній адміністрації, м.Миколаїв Львівської області
про:визнання недійсними та скасування наказів органу виконавчої влади та скасування права власності на земельну ділянку
15.06.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Київецької сільської ради Миколаївського району Львівської області; с.Київець Миколаївського району Львівської області до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Львівської області, м.Львів, до відповідача-2 ОСОБА_1, с.Київець Миколаївського району Львівської області; до відповідача-3: Відділу державної реєстрації при Миколаївській районній державній адміністрації, м.Миколаїв Львівської області про визнання недійсними та скасування наказів органу виконавчої влади та скасування права власності на земельну ділянку.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для відмови в її прийнятті, зважаючи на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, зокрема, передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3 постанови "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011р. №10 (надалі - Постанова), у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
У свою чергу, ч. 1 ст. 3 ГК України визначає, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Пунктом 3.1. Постанови передбачено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 ГПК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, даний позов заявлений до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Львівської області; фізичної особи ОСОБА_1; Відділу державної реєстрації при Миколаївській районній державній адміністрації.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 7 вказаного вище Закону, єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В силу положень ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно п. 1 ч. 1. ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Оскільки позовна заява подана до відповідачів, один з котрих, як фізична особа - ОСОБА_1 та не являється суб'єктом господарювання, а тому в силу закону не може бути стороною в господарському процесі в даній категорії спору, відтак суд відмовляє в прийнятті позовної заяви, зважаючи на те, що спір не підвідомчий господарському суду.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У прийнятті позовної заяви Київецької сільської ради Миколаївського району Львівської області; с.Київець Миколаївського району Львівської області до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Львівської області, м.Львів, до відповідача-2 ОСОБА_1, с.Київець Миколаївського району Львівської області; до відповідача-3: Відділу державної реєстрації при Миколаївській районній державній адміністрації, м.Миколаїв Львівської області про визнання недійсними та скасування наказів органу виконавчої влади та скасування права власності на земельну ділянку - відмовити.
2. Позовну заяву з долученими до неї копіями документів (в т.ч. поштовий конверт), всього на 64 арк. повернути позивачу.
Суддя Березяк Н.Є.