вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" червня 2017 р. Справа № 911/1767/17
Суддя Антонова В.М. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центріндустрія”
про стягнення 80 000 грн
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н та дати (вх. №1764/17 від 12.06.2017) Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центріндустрія” про стягнення 80 000 грн.
Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона майнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн.
Проте, позивач не надав до позовної заяви документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю відповідного фінансування у 2017 році, у зв'язку з чим у позивача відсутні кошти в належному обсязі для сплати судового збору
Суд розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору втановив наступне.
Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до абз. 1 підпункту 3.1 пункту 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 № 7 та п. 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Посилання позивача на те, що відсутнє відповідне фінансування у 2017 році, у зв'язку з чим у позивача відсутні кошти в належному обсязі для сплати судового збору, не є тією підставою з якою закон пов'язує можливість відстрочення від сплати судового збору.
Крім того, до поданої позовної заяви позивачем не надано доказів щодо можливості сплати ним судового збору до прийняття судом рішення у даній справі, а також не вказано строків у які позивач спроможний буде сплатити суму судового збору.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 42 ГПК України).
При вирішені даного питання суд враховує принцип рівності сторін перед законом і судом, а також враховує, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком.
Враховуючи викладене суд в даному випадку не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Отже, позовна заява Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя В.М. Антонова