ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.06.2017Справа №910/8072/17
За позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 9 662,40 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Прохоров Ю.Г., за довіреністю
На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 9 662,40 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим вагон № 61634283 з вантажем (антрацит), прибув з недостачею в розмірі 1,8 т. та вагон №61603627 з вантажем (антрацит), прибув з недостачею в розмірі 2,9 т. на загальну суму 9 662,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 порушено провадження у справі № 910/8072/17, розгляд справи призначено на 19.06.2017.
12.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник позивача в судове засідання 19.06.2017 не з'явився, подавши попередньо клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.
Заслухавши думку представника відповідача щодо можливості розгляду справи за відсутності представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
Відповідач у судовому засіданні 19.06.2017 подав письмові заперечення на позовну заяву, у яких зазначив про відсутність належних доказів на підтвердження розміру дійсної вартості втраченого вантажу, надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечив.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 19.06.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
25.12.2015 між Публічним акціонерними товариством "Українська залізниця" (далі виконавець, відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (в подальшому змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - вантажовласник, позивач) укладено Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізним транспортом послуги № 1970/ДФ/10017, предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до залізничної накладної № 53733507 від 13.01.2017, відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», укладеного між позивачем, як покупцем, та ТОВ «ДТЕК Трейдінг», як постачальником, було здійснено поставку антрациту залізничним транспортом, зокрема піввагонами № 61634283, 61603627 з вантажем "антрацит" загальною масою 350т. Одержувачем є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
По прибутті вагонів №61634283, №61603627, на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці було складено комерційні акти:
- № 485604/33 від 17.01.2017, відповідно до якого, недостача антрациту у вагоні
№ 61634283 складає 1,8 т.,
- №485604/34 від 17.01.2017, відповідно до якого, недостача антрациту у вагоні
№ 61603627 складає 2,9 т.
Позивач зазначив, що відповідач, як перевізник належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 9 662,40 грн., заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничної накладної № 53733507 від 13.01.2017.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційними актами № 485604/33 від 17.01.2017 та №485604/34 від 17.01.2017.
При складанні комерційного акту № 485604/33 від 17.01.2017, встановлено наступне: «На підставі акту загальної форми № 1-012 від 17.01.2017 ст. Маріуполь - Сортувальний, проводилось контрольне зважування вагона № 61634283 по відправці вказаної на лицьовій стороні даного акту. По документу значиться: вантаж антрацит, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150т).: брутто-не вказано., тара - 23500 кг, нетто-70000 кг. При повторному зважуванні вага виявилась: брутто-91700 кг., тара-23500 кг., нетто-68200 кг., що менше перевізного документу на 1800 кг. Завантаження в вагон нижче рівня бортів на 400-500мм. Поверхня вантажу маркована двома поперечними смугами з нанесенням вапна. Над 1 люком поглиблення 800мм*500мм*300мм, над 6-7 люками поглиблення 400мм*300мм*200мм в глиб вагону. Маркування порушене. Зважування проводилось в присутності зам.ДС П.І Люднікова, аг.ком.А.Е Череднічок , пр..сд.к-та Т.А. Євменчук., вес-ка ком-та Н.В. Смагіна на електронних вагах 150т ст..Сартана-2 к-тк ім..Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному зважуванні недостача вантажу підтвердилась».
При складанні комерційного акту № 485604/34 від 17.01.2017, встановлено наступне: «На підставі акту загальної форми № 1-012 від 17.01.2017 ст.Мар.-Сорт.Дон, проводилось контрольне зважування вагона №61603627 по відправці вказаної на лицьовій стороні даного акту. По документу значиться: вантаж антрацит, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150т) брутто-не вказано., тара - 23400 кг, нетто-70000 кг. При повторному зважуванні вага виявилась: брутто-90500 кг., тара-23400 кг., нетто-67100 кг., що менше перевізного документу на 2900 кг. Завантаження в вагон нижче рівня бортів на 400-500 мм. Поверхня вантажу маркована двома поперечними смугами з нанесенням вапна. Над 3-7 люками поглиблення 5600 мм*200мм*200мм в глиб вагону. Маркування порушене. Зважування проводилось в присутності зам.ДС П.І Люднікова, аг.ком.А.Е Череднічок , пр.сд.к-та Т.А. Євменчук., вес-ка ком-та Н.В. Смагіна на електронних вагах 150т ст..Сартана-2 к-тк ім..Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному зважуванні недостача вантажу підтвердилась.»
Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
За результатами переважування у вагоні № 61634283 недостача антрациту складає 1,8т., а у вагоні №61603627 недостача антрациту складає 2,9т.
Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:
- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;
- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
З урахуванням вищевикладеного, фактична нестача вантажу у вагонах № 61634283 та №61603627- 3,3т.
Загальна сума у рахунку-фактурі № 114 від 13.01.2017 складає 1 024 800,00 грн.
Загальна кількість товару (антрациту), відповідно до акту приймання - передачі вугілля від 13.01.2017р., копія якого наявна в матеріалах справи становить 350 т.
Таким чином, вартість 1 т. вантажу (антрацит) складає 2 928,00грн. з ПДВ.
Отже, з урахуванням граничного розходження маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, вартість нестачі вантажу становить 9 662,40 грн. з ПДВ.
Таким чином, позивачем, на підставі первинних документів, наявних у матеріалах справи, було доведено суду реальну вартість частково втраченого при перевезенні майна в загальному розмірі 9 662,40 грн.
Враховуючи те, що договір перевезення було укладено позивачем з відповідачем, який безпосередньо надав послуги з перевезення вантажу, а також враховуючи ту обставину, що втрата вантажу відбулась під час його перевезення, відповідач є відповідальною особою за втрату вищезазначеного вантажу, а відтак позовні вимоги до відповідача про стягнення вартості втраченого вантажу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати завдані позивачу збитки.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код: 00191129) збитки в розмірі 9 662 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.06.2017.
Суддя О.А. Грєхова