26 травня 2017 року Справа № 911/3691/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Плюшка І.А.,
Картере В.І.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 р. у справі № 911/3691/16 господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Козин" до Товариства з обмеженої відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське", ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав та зобов'язання повернути майно, -
Подана ОСОБА_2 (далі - Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до п. 3 ст. 1312 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
При чому, згідно пп. 11 п. 161 Розділу XV Перехідних положень Закону України № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 та ст. 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню".
Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини шостої статті 124 Конституції України в редакції цього Закону, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Водночас, офіційне опублікування Закону України № 1401-VІІІ мало місце 29.06.2016 року, тобто даний Закон набрав чинності 30.09.2016 року.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Відповідно до ст. 28 цього ж Кодексу, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Як видно з матеріалів справи № 911/3691/16, провадження у цій справі було порушено господарським судом Київської області 15.11.2016 року, тобто - після набрання чинності Закону України № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", а тому, відповідно, при оскарженні судових рішень у даній справі в касаційному порядку, сторони повинні були врахувати вказані приписи Конституції України щодо представництва у Верховному Суді та судах касаційної інстанції виключно прокурорами або адвокатами.
Проте, як видно з касаційної скарги Заявника, така скарга була підписана особисто ОСОБА_2, як фізичною особою, а не як директором товариства, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України № 1401-VІІІ від 02.06.2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", які набрали чинності 30.09.2016 року.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), було встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат) та позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України № 484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", які набрали чинності 01.09.2015р.), при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як видно з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги про розірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав та зобов'язання повернути майно, вартістю 958415,13 грн., тобто позов містить вимоги майнового та немайнового характеру. У зв'язку з чим, судовий збір слід розраховувати таким чином: 1378,00 грн. (по немайновим вимогам) + 14376,23 грн. (1,5 % з 958415,13 грн.) = 15754,23 грн. сума судового збору, що підлягала сплаті за подання позову. Отже, з цієї суми слід розраховувати і розмір судового збору при зверненні з касаційною скаргою.
При цьому, Заявником, в якості доказу сплати судового збору надано квитанцію № 0.0.757924123.2 від 03 травня 2017 року про сплату 18897,60 грн. судового збору, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір" зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015 р., оскільки потрібно було сплатити 18905,07 грн.
Пунктом 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 р. у справі № 911/3691/16 господарського суду Київської області повернути без розгляду.
Головуючий суддя Малетич М.М.
Судді Плюшко І.А.
Картере В.І.