06 червня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 27 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Ягіднянської сільської ради Куп'янського району Харківської області, треті особи: Куп'янська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання права власності на пай,
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, з урахуванням уточнень, який обґрунтував тим, що 28 лютого 1997 року він прийнятий в члени КСП «Ягідне» Куп'янського району Харківської області, де працював водієм. Після реорганізації КСП «Ягідне» в СТОВ «Ягідне» він надалі продовжував працювати водієм. У квітні 2003 року ОСОБА_2 звільнився з роботи за власним бажанням. ОСОБА_2 зазначає, що саме в період коли він працював водієм КСП «Ягідне» передавалася земля у власність КСП «Ягідне», а саме 09 серпня 1999 року. Оскільки земля вже розпайована, але залишаються вільні землі, позивач вважає, що він має право на земельний пай як колишній член КСП. Враховуючи вищевикладене, заявник просив визнати за ним право власності на пай.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 27 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року, відмовлено у задоволені позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
До касаційної скарги додано заявупро поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши доводи заявипро поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, вважаю за можливе заяву задовольнити, оскільки строк пропущено з поважних причин.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» правона земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарськихпідприємств,атакож пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку(пай), посвідченого сертифікатом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції, чинній на момент отримання КСП «Ягідне» державного акта про право колективної власності на землю) колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції, чинній на момент отримання КСП «Ягідне» державного акта про право колективної власності на землю) об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Су'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що позивачем не надано доказів того, що на час отримання Державного акта про право колективної власності на землю 09 серпня 1999 року останній був членом КСП «Ягідне», та відповідно, мав право як член КСП на отримання паю у власність.
Доводи ОСОБА_2 у касаційній скарзі стосовно того, що запис у трудовій книжці свідчить про те, що він був членом КСП «Ягідне» є необґрунтованими, оскільки сам по собі факт перебування у трудових відносинах з КСП не породжує членства у колективному сільськогосподарському підприємстві, оскільки таке членство не виникає автоматично у зв'язку з наявністю трудових відносин, а можливе лише шляхом дотримання процедури вступу до членів підприємства.
Ухвалюючи рішення у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 27 вересня 2016 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року.
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Ягіднянської сільської ради Куп'янського району Харківської області, треті особи: Куп'янська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання права власності на пай, за касаційною скаргою на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 27 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2017 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В. Ступак