Рішення від 09.06.2017 по справі 495/2708/17

Справа № 495/2708/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Левченко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/2708/17

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради,

за участю третьої особи ОСОБА_2

про визнання наймачем житлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

11.04.2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради(далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа)про стягнення боргу за договором позики (а.с.1).

Так, позивач просить суд:

- визнати ОСОБА_1 наймачем квартири № 418 у житловому будинку № 7 по вул. Горького у смт. Сергіївка м. Білгорода-Дністровського Одеськоїобласті;

- зобов'язати виконавчий комітет Сергіївської селищної ради видати ОСОБА_1 ордер на право вселення у квартиру № 418 у житловому будинку № 7 по вул. Горького смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області складом сім'ї одна особа.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2017 року було відкрито провадження у справі №495/2708/17 за позовом ОСОБА_1 до ВК Сергіївської СР, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання наймачем житлового приміщення. Справу призначено до розгляду (а.с.11).

В судове засідання позивач - ОСОБА_1, не з'явився, але його представник - ОСОБА_4, подав до суду заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.29).

Представник відповідача - Сергіївської СР, в судове засідання не з'явився, але від представника СР надійшов на адресу суду лист, відповідно до якого СР просить прийняти законне та справедливе рішення відповідно до норм чинного законодавства та розглянути справу за відсутності представника СР (а.с.27-28).

Третя особа - ОСОБА_2, відзив або заперечення на позов ОСОБА_1 до суду не надала та в судові засідання не з'явилася без поважних причин, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань не заявляла, хоча була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін або їх представників, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення позивача, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВК Сергіївської СР про визнання наймачем житлового приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, основним квартиронаймачем у квартирі № 418 по вул. Горького у смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області являється батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5.

Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5, помер 07.12.2017, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД №475727, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1454 (а.с.6).

ОСОБА_1 постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2009 року по теперішній час, що підтверджується довідкою, виданою ЖКГ смт. Сергіївна від 05.04.2017 року № 773 (а.с.8).

Факт того, що ОСОБА_1 постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2009 року по теперішній час також підтверджений актом комісії ЖКГс№769 від 05.04.2017 року (а.с.9).

Тобто, ОСОБА_1 заселився до квартири № 418 по вул. Горького у смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області задовго до смерті батька та проживав з ним разом, вів спільне господарство.

Позивач зазначає, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5, тривалий час важко хворів, а тому йому була необхідна стороння допомога, яку надавав ОСОБА_1Після смерті батька ОСОБА_1 - ОСОБА_5, позивач здійснив всі заходи, які необхідні для його поховання, а потім всі християнські обряди щодо здійснення поминок.

Позивач стверджує, що тривалий час проживав з батьком однією сім'єю, однак помилково вважав, що якщо він з ним постійно проживає, то після його смерті автоматично буде наймачем даної квартири та здійснив заходи щодо здійснення реєстрації за місцем постійного проживання у даній квартирі. В свою чергу, ОСОБА_2, яка являється родичкою ОСОБА_1, хоча і зареєстрована за даною адресою, але вже тривалий час там не проживає.

Згідно ст. 47 Конституції України кожний має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Тому, позивач вважає, що має право на отримання ордеру на право вселення у квартиру № 418 у житловому будинку № 7 по вул. Горького у смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області, та укладення з ОСОБА_1 договору найму житлового приміщення.

Дані обставини і стали підставами для звернення ОСОБА_1 до суду із відповідною позовною заявою про визнання наймачем житлового приміщення.

За положеннями частин 1,2 статті 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору ( ч.1 ст. 64 ЖК України).

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство ( ч.2 ст. 64 ЖК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 106 ЖК України, повнолітні члени сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Таким чином, ст. 106 ЖК України надає право будь-якому членові сім'ї наймача у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Також, виходячи з наведеної норми права, в судовому порядку можливе визнання особи наймачем за договором найму лише при відмові наймодавця.

Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема : чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не можу бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням або ж для відмови їй у цьому ( пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» )

Отже, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача ( ч.ч. 1,2 ст. 64 ЖК України).

Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням ( ст. 65 ЖК України).

Як встановлено матеріалами справи, основним квартиронаймачем у квартирі № 418 по вул. Горького у смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області являється батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5.

Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5, помер 07.12.2017, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД №475727, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1454 (а.с.6).

З копії паспорту позивача вбачається, що ОСОБА_1 з 25.05.2016 року зареєстрований і проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).

Факт того, що ОСОБА_1 постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2009 року по теперішній час, що підтверджується довідкою, виданою ЖКГ смт. Сергіївна від 05.04.2017 року № та актом комісії ЖКГс№769 від 05.04.2017 року (а.с. 8-9).

Згідно із ст.1 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 57-58 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.213 ЦПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до ВК Сергіївської СР, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання наймачем житлового приміщення, у зв'язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 61, 64, 65, 106 Житлового кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11,57- 60, 157, 169, 197, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання наймачем житлового приміщення- задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) наймачем квартири № 418 у житловому будинку № 7 по вул. Горького у смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеськоїобласті.

Зобов'язати виконавчий комітет Сергіївської селищної ради видати ОСОБА_1 ордер на право вселення у квартиру № 418 у житловому будинку № 7 по вул. Горького смт. Сергіївка м. Білгород-Дністровського Одеської області складом сім'ї одна особа.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Мишко

Попередній документ
67218829
Наступний документ
67218832
Інформація про рішення:
№ рішення: 67218831
№ справи: 495/2708/17
Дата рішення: 09.06.2017
Дата публікації: 23.06.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин