Справа № 645/554/17
Провадження № 2/645/971/17
25 травня 2017 року м. Харків
Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі :
головуючого - судді: Шарка О.П..
за участю секретаря судового засідання Христенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
Позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути на його користь грошові кошти в сумі 223736,27 грн., які складються з 20516,60 грн. (3% річних), 75522,29 грн. (проценти за обліковою ставкою НБУ), 127697,38 грн. - інфляційні.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що рішенням позивач 11.09.2002 року та 10.03.2009 року надав у борг відповідачу грошові кошти еквівалент 4200 доларів США та 11500 доларів США. Строк повернення грошових коштів в розписках не вказаний. Внаслідок невиконання відповідачем боргових зобов'язань, позивач змушений був звернутися до суду про стягнення суми боргу. Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.08.2010 року на користь позивача було стягнуто грошові кошти в розмірі 125443 грн. Станом на 08.04.2016 року, відповідач ОСОБА_2 лише частково виконав свої зобов'язання та поверну лише 21000 грн. (20.06.2011 року - 1000 грн., 08.04.2016 року - 20000 грн), ро змір неповернутої суми складає 104443 грн. Враховуючи, що відповідач не погасив позику, позивач просить стягнути також 3% річних - 20516, 60 грн., проценти від суми позики на рівні облікової ставки НБУ - 75522, 29 грн, інфляційні нарахування на суми боргу - 127697,38 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася заздалегідь і належним чином, надала суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи , які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином .
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України зі змінами, внесеними Законом України “Про судоустрій та статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453-VI, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність представника позивача та відповідачів, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 60 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, яг беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
У ході судового розгляду встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 5 серпня 2010 року (справа 2-3147), задоволено позовні вримоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу на підставі розписок від 2002 року та 10.03.2009 року, стягнуто суму боргу у розмірі 125443,00 гривень. Рішення набрало законної сили
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідач, після того, як судове рішення набрало законної сили, сплати лише 21000 грн. (20.06.2011 року - 1000 грн., 08.04.2016 року - 20000 грн.).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В той же час, стаття 530 ЦК України зазначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.
Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади і галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Як вбачається з положень ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця, до дня повернення позики.
Стаття 1050 ЦК України передбачає наслідки порушення договору позичальником, зазначаючи, ч.1 Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими знаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 ЦПК України, яка нараховує від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Ч.2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, враховуючи, що сума непогашеного боргу відповідача складає 104443 грн., суд стягує з відповідача: 3% річних - 20516, 60 грн., проценти за обліковою ставкою НБУ - 75522,29 грн., інфляційні - 127697, 38 грн.
Оскільки позивач, як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1% від розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 23, 267, 526, 610, 625, 1046-1049 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 87-88, 118-119 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у загальній сумі 223736 грн. 27 коп. (двісті двадцять три тисячі сімсот тридцять шість гривень двадцять сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2223 грн. 74 коп. (дві тисячі двісті двадцять три гривні сімдесят чотири копійки).
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя: