Ухвала
іменем україни
13 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: при секретарі за участю прокурораОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року прокурору Нікопольської місцевої прокуратури відмовлено у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з зазначеним рішенням слідчого судді, прокурор звернувся до апеляційного суду зі скаргою про перегляд цього рішення в порядку апеляційної процедури.
Ухвалою судді апеляційного суду від 30 грудня 2016року прокурору повернуто його апеляційну скаргу у зв'язку з тим, що вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Рішення було мотивоване тим, що прокурор звернувся до апеляційного суду зі скаргою з пропуском п'ятиденного строку на оскарження ухвали слідчого судді внаслідок неправильного обчислення ним процесуального строку і не порушив питання про його поновлення.
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що апеляційний суд безпідставно повернув його скаргу, оскільки він подав її в межах п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, який закінчився - 25 грудня 2016 року. Однак, враховуючи, що останній день строку припав на вихідний день, то у силу ч. 7 ст. 115 КК він вчасно направив скаргу в наступний за ним робочий день - 26 грудня 2016 року.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає в себе, у тому числі, право доступу до правосуддя. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Право на апеляційне оскарження судових рішень гарантовано ст. 129 Конституції Україниі як конституційна засада судочинства становить невід'ємну складову права на судовий захист.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Частиною 7 ст. 115 КПК передбачено, що при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, рішення про повернення апеляційної скарги прокурора було прийнято на підставі ч. 3 ст. 399 КПК, п. 4 якої передбачає, що апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, у випадку, якщо таку скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Проте, суддя апеляційного суду прийняв рішення про повернення апеляційної скарги прокурора без урахування зазначених вимог процесуального закону. Зазначивши про те, що строк подачі апеляційної скарги на оспорювану ухвалу слідчого судді закінчився 25 грудня 2016 року не урахував, що цей день був вихідним і в такому разі останнім днем процесуального строку слід було вважати наступний за ним робочий день, тобто 26 грудня 2016 року.
При цьому апеляційний суд установив, що прокурором подана апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді до поштового відділення саме 26 грудня 2016 року, про що свідчили поштовий штемпель на конверті та роздруківка відстеження пересилання поштових відправлень.
Виходячи з наведеного, рішення судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, є передчасним та необгрунтованим, таким що позбавляє апелянта права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді і значно обмежує права сторін кримінального провадження на доступ до правосуддя.
Таким чином, суддею апеляційного суду було допущено таке порушення вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК слід визнати істотним, оскільки воно перешкодило суду належним чином забезпечити права та законні інтереси учасників кримінального провадження й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
З огляду на викладене оскаржувану ухвалу судді апеляційного суду необхідно скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції під час якого слід урахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і умотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, - задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року про повернення апеляційної скарги прокурора Нікопольської місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3