Справа №490/2845/16-ц 15.06.2017 15.06.2017 15.06.2017
Провадження №22-ц/784/1316/17
Головуючий у першій інстанції-Гуденко О.А.
Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.
Категорія 2
15 червня 2017 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
із секретарем Лептугою С.С.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_4
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом
ОСОБА_4
до ОСОБА_2
про поділ спільного майна
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Позивачка зазначала, що вона та відповідач ОСОБА_2 є співвласниками рівних часток (?) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Рекордній, 24 в м. Миколаєві.
Посилаючись на те, що між співвласниками не досягнуто згоди про здійснення прав власності, а відповідач заважає їй у користуванні житловим будинком, ОСОБА_4 просила провести поділ спільної часткової власності відповідно до статті 367 ЦК.
Відповідач ОСОБА_2, діючи через свого представника, позов не визнав, посилаючись на те, що, виходячи з висновку експерта, житловий будинок є неподільним, а єдиний можливий варіант поділу не передбачає можливості створення окремих об'єктів нерухомого майна - квартир.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просила рішення скасувати та задовольнити позов, посилаючись на те, що суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі можливість технічного виконання поділу будинку та безпідставно зазначив в рішенні, що їй роз'яснено право на клопотання про призначення додаткової експертизи, від чого вона відмовилась.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 358 ЦК, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у спільній частковій власності.
Статтею 367 ЦК передбачено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності припиняється.
Виділ відокремлених частин майна кожному співвласнику є поділом спільного майна між ними, а тому при поділі слід керуватися тими ж вимогами, що й при виділі в натурі частки із спільної часткової власності (стаття 364 ЦК).
Оскільки поділ майна припиняє право спільної власності, то кожен співвласник має отримати відокремлену частину будинку (квартири) з ізольованими жилими та підсобними приміщеннями з самостійними виходами, з окремою системою життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто з ознаками окремого об'єкту нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них», або якщо наявна технічна можливість переобладнати будинок (квартиру) в ізольовані квартири.
У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання будинку, яке передбачає втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, необхідним є отримання дозволу чи документів, що дають право на їх виконання (стаття 152 ЖК) (пункти 6,7 Постанови № 7 Пленуму ВСУ від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок»).
Порядок проведення робіт з поділу (виділу) нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань ЖКГУ від 18 вересня 2007 року № 55 ( далі - Інструкція № 55).
Згідно з пунктами 1.2, 2.2 Інструкції № 55 поділ об'єкта нерухомого майна на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства на підставі Висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами (пункт 2.4 Інструкції № 55).
Державними будівельними нормами та правилами (пункти 2.22, 2.24 ДБН В.2.2.15-2005), що спрямовані назабезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки мешканців усіх категорій житла, передбачено склад приміщень квартири (житлова кімната, підсобні приміщення: кухня, вбиральня, ванна, коридор), та мінімальна площа кімнати в однокімнатній квартирі (15 м) та загальна площа такої квартири (30 кв.м).
Перепланування жилих будинків не може призводити до погіршення умов експлуатації будинку та умов проживання всіх або окремих громадян (пункт 1.1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території).
Об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти не можуть бути предметом поділу (виділу) згідно із нормами статей 364, 367 ЦК (пункт 2.3 Інструкція № 55, Постанова Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року справа №6-130цс13).
Аналіз зазначених норм дає можливість окреслити основні умови, за яких провадиться поділ житлового будинку, що є спільної частковою власністю: виділена в натурі частина відповідає частці у спільній власності; такий поділ припиняє право спільної власності щодо нерухомості; відокремлена частина є ізольованою, складається з житлових та підсобних приміщень, має окремий вихід, забезпечена системою життєзабезпечення; перепланування (з втручанням у несущі конструкції) є технічно можливим, не погіршує умови експлуатації будинку та умови проживання; є дозвіл на виконання таких робіт; до складу об'єкту нерухомості не входять самочинно збудовані об'єкти.
З матеріалів справи вбачається, що співвласниками домоволодіння № 24 по вул. Рекордній у м. Миколаєві є ОСОБА_5 та ОСОБА_2, кожному з яких належить по ? частці нерухомості.
Домоволодіння складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 64,3 кв.м., який складається з частини літ. А-1(1953) площею 39,4 кв.м та частини літ. А11 (2005) площею 24, 9 кв.м, яка є самочинним будівництвом, а також господарських будівель: душу літ. «О», вбиральні літ. «П», сараю літ. «Р», огорожі та споруд басейну та замощення №1,2 (а.с.40-43).
Житловий будинок обладнаний електроенергією від загальної мережі та має систему газопостачання, яка забезпечує також опалення будинку. Газовий котел розташовано у самочинно добудованій частині будинку літ.А1-1. Інших комунікацій (водо-каналізаційних мереж) та альтернативних систем опалення будинок не має.
За висновком судової будівельно-технічної експертизи № 125-083 від 2 грудня 2016 року поділу може підлягати лише частина житлового будинку літ.А-1 загальною площею 39,4 кв. м, яка складається з двох коридорів площею 4,9 та 6,9 кв.м, та житлових кімнат 19,5 кв.м та 8,1 кв.м, а також господарські будівлі та споруди, без врахування самочинно добудованої частини житлового будинку літ. А - літ.А1-1 (а.с. 47-61).
Експертом розроблено один варіант поділу будинку на дві окремі частини: у користування одного співвласника виділити приміщення житлової кімнати (1-2) площею 19,5 кв.м (частка 1); у користування іншого співвласника - житлову кімнату площею 8,1 кв.м (1-3) та коридори (1-1,1-4) площею 4,9 та 6,9 кв.м (частка 2).
Господарські будівлі та споруди (душ, сарай, вбиральня, замощення, огорожа) залишаються у спільній частковій власності сторін, тобто спільна часткова власність щодо домоволодіння в цілому не припиняється.
За висновком експерта такий варіант поділу передбачає перепланування (закладка та влаштування дверних отворів) з втручанням у несучі конструкції, потребує Висновку про технічну можливість проведення таких робіт з урахуванням технічного стану основних конструктивних елементів будинку, дозволу на їх проведення та узгодження з компетентними органами (а.с.58).
Водночас, проведення поділу за цим єдино можливим варіантом не відповідає будівельним нормам, зокрема щодо вимог до окремих об'єктів нерухомого майна у розумінні статті 181 ЦК та умов використання окремих часток жилого будинку за їх призначенням.
Так, частка 1 складається тільки з однієї жилої кімнати та не має допоміжних приміщень (кухні, коридору тощо), а крім того, потребує перепланування з втручанням у несучі конструкції.
Частка 2 складається з однієї кімнати площею 8,1 кв.м (1.3), яка самовільно переобладнана з приміщення кухні площею 7,6 кв.м (а.с. 103), а також двох коридорів.
Відомостей про можливість облаштування в кожній з окремих частин системи електропостачання та опалення матеріали справи не містять. Експертом ці питання не досліджувались.
Відсутній і висновок щодо технічної можливості поділу та документи, що дають право на виконання цих робіт.
За цих умов створення окремих ізольованих квартир (частики 1 та 2) суперечить будівельним нормам щодо вимог до окремих квартир (пункти 2.22, 2.24 ДБН В.2.2.15-2005).
З урахуванням цих обставин за висновком експерта поділ житлового будинку на дві окремих квартири є технічно неможливим (а.с.54).
При цьому колегія суддів не може погодитись з доводом експерта про неможливість застосування будівельних норм 2005 року, виходячи з часу забудови житлового будинку. Оскільки порушення цих норм може статись саме внаслідок поділу будинку у теперішній час (а не на час його будівництва), ці норми підлягають врахуванню.
Отже, встановлені обставини свідчать про те, що об'єктом нерухомого майна є житловий будинок літ.А, до складу якого входить самочинне будівництво; єдиний теоретично можливий варіант поділу не припиняє право спільної власності щодо домоволодіння в цілому; окремі частки суперечать будівельним нормам; технічна можливість перепланування та облаштування окремих систем життєзабезпечення (електропостачання, опалення) не доведена, дозволи на проведення цих робіт відсутні, а поділ частини будинку на окремі частки (квартири) погіршить умови проживання співвласників.
Таким чином, основний висновок суду першої інстанції про те, що проведення поділу суперечить вимогам статті 364, 367 ЦК, статті 152 ЖК, Інструкції №55 та Правилам утримання жилих будинків та прибудинкової території відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Посилання апелянта та те, що суд не роз'яснював їй права на призначення додаткової експертизи на предмет можливості влаштування допоміжних приміщень (кухні, вбиральні тощо) у відокремленій частині, можливості прибудови цих приміщень та системи комунікацій, не може бути достатньою підставою для скасування судового рішення.
Доведення позовних вимог, зокрема, всіх передбачених законом підстав для проведення поділу, покладено на позивача відповідно до статтей 10, 60 ЦПК. Представник позивачки ОСОБА_4 був ознайомлений з висновком експерта щодо умов поділу (необхідність висновку про технічний стан конструктивних елементів будинку, можливості проведення робіт, узгодження з компетентними органами) (а.с.72), та будь-яких клопотань не заявляв. Розгляд справи у відсутності позивача та її представника здійснено судом за заявою позивачки ОСОБА_4
Крім того, ці обставини є лише однією з підстав відмови в позові, а додаткове експертне дослідження за відсутності інших умов у цьому спорі не є достатнім для задоволення позову.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий О.О.Данилова
Судді: І.В.Лівінський
ОСОБА_6