Справа № 492/736/17
Провадження №2/492/554/17
про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2017 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Крутова О. М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Деленської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
15.06.2017 р. ОСОБА_1(далі за текстом - позивач) звернувся з позовною заявою до Деленськоїсільської ради Арцизького району Одеської області (далі за текстом - відповідач), в якій просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_2, який помер 21.03.2009 р., у вигляді земельної ділянки площею 3,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Деленськоїсільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120481900:01:0010698. При цьому позивач посилається на те, що власником зазначеної земельної ділянки була ОСОБА_3, яка померла 12.03.2012 р. Спадкоємцем майна, яке залишилось після її смерті був його батько ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Арцизькою державною нотаріальною конторою від 26.11.2012 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2234. За життя його батько ОСОБА_2 не встиг належним чином оформити та отримати державний акт про право приватної власності на вказану отриману ним у спадок земельну ділянку та 21.03.2009 р. помер. Позивач зазначає, що він подав у встановлені законом строки заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори після його смерті. Однак, державним нотаріусом йому було рекомендовано вирішити питання про визнання права власності на спадкове майно у вигляді зазначеної земельної ділянки у судовому порядку, у зв'язку з тим, що право власності на зазначене майно не зареєстроване у відповідності до чинного.
Розглянувши позовну заяву, та документи, додані до неї, суд вважає необхідним звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Тому зазначена позовна заява у відповідності до ч. 1 ст. 121 ЦПК України підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням ст. 119 ЦПК України.
В порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, які відповідно передбачають, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, тобто у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й повинні бути викладені обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, але позивачка при обґрунтуванні обставин не зазначає докази, що підтверджують ці обставини, зокрема: факту дати смерті ОСОБА_2, так як відповідно до свідоцтва про смерть він помер 28.07.2015 р., а позивач у позовній заяві зазначає, що ОСОБА_2 помер 21.03.2009 р.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати за ним право власності наземельну ділянку площею 3,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Деленськоїсільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120481900:01:0010698. Проте, як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 080212 від 07.11.2005 р., ОСОБА_3 земельна ділянка площею 3,22 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Деленськоїсільської ради Арцизького району Одеської області, кадастровий номер 5120481900:01:0010698, 5120481900:01:0012317, 5120481900:01:0010698, яку померлий ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Арцизькою державною нотаріальною конторою від 26.11.2012 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 2234, успадкував після смерті ОСОБА_3, що в порушення вимог ЦК України не узгоджується з позовними вимогами позивача.
Крім того, відповідно до ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього права.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» від 05.03.2009 р. №1066-VI (далі - Закон №1066-VI), який набув чинності з 02.05.2009 р., були внесенні зміни до деяких законодавчих актів, у тому числі і у ст. ст. 125, 126 ЗК України, які передбачають час, з якого виникають права на земельну ділянку та документи, що посвідчують права на земельну ділянку.
Так, ст. 125 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Стаття 126 ЗК України у редакції із змінами, що внесені Законом України від 07.07.2011 р. N 3613-VI, визначає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який в свою чергу визначає, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 4 Закону).
Однак, позивач на підтвердження наявності права власності на спірну земельну ділянку у спадкодавця ОСОБА_2, не надав передбачених зазначеним законодавством правовстановлюючих документів.
Також, позивач не зазначає жодних об'єктивних поважних причин того факту, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя не зареєстрував у встановленому порядку своє право власності на нерухоме майно (земельну ділянку).
Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про подальший розгляд справи та винесення законного та обґрунтованого рішення.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Деленської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим, та повернутий позивачу.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду.
Також вважаю за необхідне роз'яснити позивачці, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Деленської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Крутова