Ухвала
про залишення касаційної скарги без руху
19 червня 2017року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:
суддівОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року щодо ОСОБА_5 ,
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указанихсудовихрішень в касаційному порядку.
За положеннями ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 цього Кодексу встановлено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах, зокрема, через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, суд касаційної інстанції не вправі скасувати або змінити оскаржуване рішення, а виходить з обставин, установлених судом.
Статтею 427 КПК регламентовано вимоги до касаційної скарги, в якій має бути викладено обґрунтування позиції з урахуванням наведених положень процесуального закону, проте ОСОБА_4 на це не зважив, скаргу подано без додержання пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 3 цієї статті.
Так, у поданій скарзі не міститься обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій Закону України про кримінальну відповідальність та порушення судами вимог кримінального процесуального закону, а відтак й необхідності зміни вироку та ухвали на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 91, 94, 129, 370, 404, 407, 412, 413, 419 цього Кодексу.
На обґрунтування своєї позиції про незаконність оскаржуваних судових рішень, потерпілий надаючи свою оцінку доказам, по суті заперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Попри те, що вирок був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури ОСОБА_4 не зазначено конкретних порушень закону, які, на його думку, було допущено апеляційним судом (за аналогічними доводами), звідси, й немає обґрунтування незаконності ухвали цього суду.
Зазначена в касаційній скарзі вимога про зміну вироку та ухвали в частині призначеного покарання й призначення ОСОБА_5 суворішого покарання й задоволення в повному об'ємі заявленого цивільного позову, не узгоджується зі ст. 436 КПК, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги та суперечить положенням ч. 1 ст. 437 зазначеного Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі. Однак подана скарга не містить жодних застережень щодо вказаної обставини.
Виконуючи приписи ст. 429 КПК, колегія суддів перевіривши касаційну скаргу потерпілого на відповідність вимогам ст. 427 цього Кодексу, встановила, що її подано без додержання положень наведеної норми процесуального права. У зв'язку з цим, ОСОБА_4 повинно бути надано строк для усунення недоліків із роз'ясненням, що у разі невиконання зазначених вимог скаргу буде повернуто.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, п. 6 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд
Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк, скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
