Справа № 802/2239/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Слободонюк М.В.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
14 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Гіюк Д.М.,
представника позивача: Вальчишена В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної служби геології та надр України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного виробничо-комерційного підприємства "Шершнянський консервний завод" до державної служби геології та надр України, центрального міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування рішень,
постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, наказом Держгеонадр України від 21 березня 2016 року № 92 затверджено квартальний план проведення перевірок користувачів надр на II квартал 2016 року, до якого в тому числі включено позивача, як власника спеціального дозволу на користування надрами №4810 від 05 грудня 2008 року.
На підставі зазначеного вище наказу т.в.о голови Держгеонадра України винесено інший наказ від 21 березня 2016 року № 93 "Про проведення планових перевірок надрокористувачів у II кварталі 2016 року" згідно з предметом перевірки, визначених пунктом 4 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою КМУ від 14 грудня 2011 року №1294. До переліку надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватись державний геологічний контроль включено і позивача.
Про проведення перевірки позивача повідомлено листом №7075/13/14-16 від 18 квітня 2016 року, у якому зазначено, що у строк з 23 по 31 травня 2016 року посадовими особами Державної служби геології та надр України буде проведена перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПВКП "Шершнянський консервний завод", якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4810 від 05 грудня 2008 року.
26 травня 2016 року посадовими особами Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України здійснено виїзд за адресою позивача (с. Шершні, Тиврівський район, Вінницька область) для проведення планової перевірки щодо дотримання надрокористувачем встановленого порядку, норм і правил проведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням та використання надр.
Разом із тим, посадовим особам центрального міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю державної служби геології та надр України відмовлено у проведенні перевірки на підставі відсутності директора або уповноваженої особи ПВКП "Шершнянський консервний завод", у зв'язку із чим перевіряючими складено відповідний акт №06-03/26/2016-32/п (111) від 26 травня 2016 року про недопуск у якому зазначено про порушення позивачем:
- статей 10, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (не допущено посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю);
- статті 24 Кодексу України "Про надра" та постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30 травня 2011 року "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (не виконуються умови користування надрами, а саме не дотримуються вимоги Угоди про умови користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, в частині обов'язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України до здійснення державного геологічного контролю).
На підставі відображених в акті №06-03/26/2016-32/п (111) від 26 травня 2016 року порушень, посадовими особами відповідача винесено припис №689-14/06 від 02 червня 2016 року про їх усунення у строк до 04 липня 2016 року шляхом надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документів та матеріалів, що підтверджують факт усунення порушень.
З метою виконання умов даного припису, 04 липня 2016 року директором ПВКП "Шершнянський консервний завод" було направлено лист на адресу центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України у якому він зазначив, що готовий надати усі необхідні матеріали та документацію для проведення державного геологічного контролю на підприємстві.
У відповідь на вказане звернення, листом від 04 серпня 2016 року №943-14/06 центральний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України повідомив позивача про те, що станом на 04 серпня 2016 року ПВКП "Шершнянський консервний завод" не надано матеріалів, які б підтверджували факт усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування щодо виконання припису. У даному листі відповідач також зазначив, що у зв'язку з не виконанням вимог припису ним буде ставитись питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами №4810 від 05 грудня 2008 року, наданого ПВКП "Шершнянський консервний завод".
10 серпня 2016 року ПВКП "Шершнянський консервний завод" знову ж звернулось із листом до начальника центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України, у якому ще раз вказало на готовність підприємства надати усі необхідні матеріали та документацію для об'єктивного вирішення питання подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами.
Разом із тим листом т.в.о. голови Держгеонадр України позивача було повідомлено про те, що за результатами перевірки наказом №317 від 20 вересня 2016 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №4810 від 05 грудня 2008 року.
Незгода позивача із наказом Держгеонадр України №93 від 21 березня 2016 року, в частині проведення планової перевірки ПВКП "Шершнянський консервний завод" та, як наслідок, прийнятими в ході його виконання приписом №689-14/06 від 02 червня 2016 року та пунктом 1 наказу №317 від 20 вересня 2016 року, в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4810 від 05 грудня 2008 року, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені Законом України "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Проте сам механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр визначений Порядком здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року №1294 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку державний геологічний контроль здійснюється Держгеонадрами та її територіальними органами (далі - органи державного геологічного контролю).
Згідно з пунктом 6 Порядку планові перевірки надрокористувачів проводяться відповідно до квартального плану проведення перевірок, який затверджується Держгеонадрами до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Для проведення планової або позапланової перевірки Держгеонадра видає наказ, який містить найменування надрокористувача, щодо якого буде здійснюватися державний геологічний контроль, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу державного геологічного контролю або його заступником (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (пункт 11 Порядку).
Колегією суддів встановлено, що єдиною підставою за якої позивач вважає оскаржуваний наказ № 93 від 21 березня 2016 року та припис №689-14/06 від 02 червня 2016 року протиправними, є дія щодо підприємства мораторію на проведення будь-яких перевірок контролюючими органами, який передбачений пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ, згідно з яким у 2015-2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Вказуючи, що оскільки обсяг його доходу у 2015 року складав менше 20 мільйонів гривень, тому він підпадає під дію обмежень на проведення перевірок контролюючими органами, в тому числі і Держеонадра, на протязі 2016 року.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VІІІ направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства.
Отже, за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема ті, які виникають у сфері державного геологічного контролю та жодного відношення до податкового контролю не мають.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що відповідно до підпункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Такими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відтак, беручи до уваги завдання Держгеонадр України щодо забезпечення дотримання надрокористувачами встановленого порядку, норм і правил проведення геологозйомочних, пошукових, розвідувальних, гідрогеологічних, геохімічних, інженерно-геологічних, геофізичних та інших робіт, суд дійшов висновку, що відповідачі у цій справі не є контролюючими органами доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 статті 41 ПК України. Тому приписи пункту 3 Прикінцевих положень Закону від 28 грудня 2014 № 71-VІІІ не можуть поширюватись на Держгеонадра України.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що 28 грудня 2014 року законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:
- Закон України "Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" № 71-VIII (пункт 3 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень пункту 41.1 статті 41 ПК України в період 2015-2016 роки;
- Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (пункт 8 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи на період з січня по червень 2015 року, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.
На переконання суду норми Закону № 76-VIII, зокрема щодо обмежень у проведеннi перевiрок, є більш загальними та стосуються всiх контролюючих органiв. Тодi як норми Закону № 71-VIII, у процитованiй вище частинi, є спецiальними та стосуються контролюючих органiв, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної полiтики щодо адмiнiстрування податкiв, зборiв та митних платежiв, оскiльки критерiями визначення перелiку пiдприємств, на якi такi обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попереднiй календарний рiк, а також певний вид дiяльностi таких пiдприємств (виробництво чи iмпорт пiдакцизних товарiв).
Саме така оцiнка положень вказаних вище нормативних актiв робить логiчною та послiдовною позицiю законодавчого органу, яким в один день прийнято рiзнi за змiстом норми щодо одних i тих самих правовiдносин, зокрема, обмеження повноважень контролюючих органiв у проведеннi перевiрок суб'єктiв господарювання.
Таким чином правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Держгеонадрами України, на переконання суду, регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28 грудня 2014 року, а не Законом № 71-VIII, і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.
Аналогічні висновки також слідують із офіційного роз'яснення щодо мораторію на проведення перевірок підприємств, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами, наданого Міністерством юстиції України в листі від 04 грудня 2015 року №1212/14157-0-4-15/8.1, у якому зазначено, що Закон № 71-VIII направлений на врегулювання відносин, які виникають у сфері справляння податків і зборів.
Отже враховуючи те, що оскаржуваний наказ прийнятий Держгеонадрами України 21 березня 2016 року та стосується проведення планової перевірки ПВКП "Шершнянський консервний завод" у ІІ кварталі 2016 року, тобто не порушує обмежень на перевірки, встановлених Законом № 76-VIII від 28 грудня 2014 року, у зв'язку із чим у відповідача існували законні підстави для проведення планової перевірки.
Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Порядку, посадові особи органу державного геологічного контролю під час проведення планової або позапланової перевірки мають право на безперешкодний доступ до підприємств, цехів, виробничих майданчиків, обладнання, установок, території, які експлуатуються надрокористувачами з метою використання надр.
Згідно з абзацом 2 статті 11 Закону України "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Пунктом 12 Порядку передбачено, що у разі недопущення посадових осіб органів державного геологічного контролю до проведення перевірки за наявності підстав, визначених законом для її проведення, посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт про недопущення до перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.
У даному випадку повідомлення про проведення перевірки від 18 квітня 2016 року отримано суб'єктом господарювання 26 квітня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а планова перевірка розпочалась 26 травня 2016 року, тобто умова щодо одержання повідомлення у строк понад 10 днів до початку проведення перевірки відповідачем дотримана.
Разом із тим, посадовим особам центрального міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю державної служби геології та надр України було відмовлено у проведенні перевірки на підставі відсутності директора або уповноваженої особи ПВКП "Шершнянський консервний завод", про що перевіряючими складено відповідний акт №06-03/26/2016-32/п (111) від 26 травня 2016 року про недопущення до перевірки, у якому відображено порушення позивачем статей 10, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 24 Кодексу України "Про надра" та постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30 травня 2011 року "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами".
Пунктом 16 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п'яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.
Припис або розпорядження можуть бути оскаржені до Держгеонадр або суду в установленому законом порядку (пункт 16 Порядку).
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі акта перевірки №06-03/26/2016-32/п (111) від 26 травня 2016 року, відповідачем 02 червня 2016 року винесено припис №689-14/06 про усунення виявлених порушень у спосіб, який зазначений у самому приписі.
Таким чином враховуючи те, що у Держгеонадр України існували законні підстави для проведення планової перевірки, а також беручи до уваги відображений у акті №06-03/26/2016-32/п (111) від 26 травня 2016 року факт відмови ПВКП "Шершнянський консервний завод" у проведенні перевірки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність винесення відповідачем припису із вимогами усунення встановлених у акті перевірки порушень.
Також колегією суддів встановлено, що про період проведення перевірки підприємство було повідомлене завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалам.
Проте, директор покладеного на нього обов'язку допустити посадових осіб до перевірки не виконав та не забезпечив свою особисту присутність чи присутність уповноваженої особи на підприємстві у вказаний в повідомленні період.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування наказу від 21 березня 2016 року №93 в частині призначення перевірки ПВКП "Шершнянський консервний завод" та припису №689-14/06 від 02 червня 2016 року відсутні.
Стосовно позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Держгеонадр України №317 від 20 вересня 2016 року, в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4810 від 05 грудня 2008 року, наданого ПВКП "Шершнянський консервний завод" колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок №615) дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:
1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;
2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення;
3) наявності заборгованості із сплати загальнодержавних податків та зборів;
4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
Із аналізу зазначених положень слідує, що пунктом 22 Порядку №615 передбачений вичерпний перелік підстав для зупинення дії спеціального дозволу.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із додатку 1 до оскаржуваного наказу від 20 вересня 2016 року № 317, дія спеціального дозволу ПВКП "Шершнянський консервний завод" була зупинена на підставі підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку №615, тобто у зв'язку з порушенням надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, а також невиконання в установлений строк припису №689-14/06 від 15 квітня 2016 року (статті 24 Кодексу України про надра та статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").
При цьому, порушення підпункту 1 пункту 22 Порядку №615 полягає у не дотриманні позивачем вимог Угоди про умови користування надрами, яка є частиною спеціального дозволу №4810 від 05 грудня 2008 року, а саме обов'язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю, та вимоги щодо усунення якого також відображені у приписі №689-14/06 від 02 червня 2016 року.
В свою чергу порушення підпункту 4 пункту 22 Порядку №615 полягає у не виконанні самого припису №689-14/06 від 02 червня 2016 року, а саме не усуненні відображених у ньому порушень, суть яких зводиться до недопущення позивачем посадових осіб відповідача до перевірки.
Тобто, оскаржуваний позивачем наказ винесений державною службою геології та надр України в зв'язку із невиконанням ПВКП "Шершнянський консервний завод" вимог припису №689-14/06 від 02 червня 2006 року, а саме не допуску посадових осіб Держгеонадр до перевірки та не наданні вказаних у ньому матеріалів необхідних для проведення перевірки.
Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою собою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
З припису №689-14/06 від 02 червня 2016 року встановлено, що останній містить вимогу про усунення порушень законодавства, які полягають у не допуску посадових осіб Держгеонадр до перевірки, шляхом надання у строк до 04 липня 2016 року в письмовій формі матеріалів, які б підтверджували факт їх усунення.
Таким чином, вимоги даного припису фактично спрямовані на зобов'язання підприємства забезпечити можливість проведення посадовими особами відповідача 2 планової перевірки ПВКП "Шершнянський консервний завод", тобто допустити перевіряючих до перевірки.
Натомість визначаючи спосіб його виконання відповідач 2 вказав позивачу лише на необхідність подачі матеріалів, які б підтверджували факт усунення ним порушень, тобто допуску посадових осіб до перевірки, при цьому жодних конкретних документів приписом №689-14/06 від 02 червня 2006 року у ПВКП "Шершнянський консервний завод" не витребовувалося.
З метою виконання умов припису №689-14/06, 04 липня 2016 року директором ПВКП "Шершнянський консервний завод" на адресу центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було направлено лист в якому він зазначив, що готовий надати усі необхідні матеріали та документацію для проведення державного геологічного контролю на підприємстві.
Крім того, листом від 10 серпня 2016 року позивач ще раз повідомив відповідача про готовність підприємства надати усі необхідні матеріали та документацію для об'єктивного вирішення питання подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами.
Таким чином, враховуючи характер відображених у приписі порушень, які полягали у не допуску посадових осіб Держгеонадр до перевірки, повідомлення позивачем центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України про готовність ПВКП "Шершнянський консервний завод" надати усі необхідні для перевірки документи та матеріали, уже свідчить про виконання залежних від підприємства вимог припису №689-14/06 від 02 червня 2006 року, адже фактичний допуск посадових осіб до перевірки є можливим лише в разі виходу останніх за адресою підприємства.
Однак, листом від 04 серпня 2016 року №943-14/06 центральний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України повідомив позивача про те, що станом на 04 липня 2016 року ПВКП "Шершнянський консервний завод" не надало жодних матеріалів, які б підтверджували факт виконання припису № 738-14/06 від 10 червня 2016 року.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що припис від 10 червня 2016 року жодного відношення до обставин даної справи не має.
Крім того, як слідує далі за текстом відповідного листа, саме у зв'язку із невиконанням вищезазначеного припису відповідач буде ставити питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами №4810 від 05 грудня 2008 року, наданого ПВКП "Шершнянський консервний завод".
Також колегія суддів звертає увагу на те, що самим приписом №689-14/06 від 02 червня 2016 року посадова особа Держгеонадр не витребовувала у позивача переліку конкретно визначених документів, які б підтверджували факт усунення порушень, а тому ставити в провину ПВКП "Шершнянський консервний завод" їх не надання, на переконання суду, немає жодних підстав.
Позивач в даному випадку позбавлений об'єктивної можливості надати інші матеріали, спрямовані на виконання вимог припису, позаяк доказом допуску представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю повинен передувати вихід останніх на перевірку, чого після винесення припису не відбувалося.
Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виконання умов припису №689-14/06 від 02 червня 2016 року у спосіб та в порядку, який передбачений самим приписом не передбачає надання чи повідомлення інших обставин аніж ті, що були викладені позивачем у листах № 3 від 04 липня 2016 року та № 5 від 10 серпня 2016 року.
Таким чином обставини, які були підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу № 317 від 20 вересня 2016 року в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4810 від 05 грудня 2008 року ПВКП "Шершнянський консервний завод" не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, у зв'язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 19 червня 2017 року.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.