Справа № 819/119/17
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
14 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільського окружного адміністративного суду на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернопільського окружного адміністративного суду про зобов'язання вчинити певні дії,
постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач з 01 квітня 2007 року працює суддею в Тернопільському окружному адміністративному суді.
На підставі наказу голови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2005 року №133-К ОСОБА_2 судді Тернопільського міськрайонного суду встановлено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати.
На підставі наказу №1 від 01 червня 2007 року голови Тернопільського окружного адміністративного суду та на виконання Указу Президента України від 21 травня 2007 року ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків голови Тернопільського окружного адміністративного суду з 01 червня 2007 року та встановлено йому надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, надбавка за вислугу років на державній службі в розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, як такому, що стаж державної служби становить 26 років 5 місяців 2 дні, а також щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% щомісячної заробітної плати, стаж роботи, який дає право на отримання довічного грошового утримання складає більше 25 років.
Наказом №2 від 01 червня 2007 року голови Тернопільського окружного адміністративного суду на виконання постанови Верховної Ради України від 08 лютого 2007 року призначено на посаду судді Тернопільського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 з 01 квітня 2007 року та встановлено йому надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, надбавка за вислугу років на державній службі в розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, як такому, що стаж державної служби становить 26 років 5 місяців 2 дні, щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% щомісячної заробітної плати, стаж роботи, який дає право на отримання довічного грошового утримання складає більше 25 років.
Наказом №32 від 29 грудня 2007 року виправлено описку допущену в пунктах пп.2 наказу №1 і №2 від 01 червня 2007 року про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_2, в якому вказано, що позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 40% від посадового окладу з врахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Позивач не погоджуючись з розміром виплаченої заробітної плати, інших виплат та довічного грошового утримання судді за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року, звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про статус суддів" дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу Тернопільського окружного адміністративного суду задоволено частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Тернопільського окружного адміністративного суду провести перерахунок та виплату довічного утримання суддів за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року та в цій частині залишити її без розгляду.
Частиною 4 статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до частини 1 статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Визначальним актом, який регулював питання оплати праці суддів на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII, який встановлював гарантії незалежності суддів, включаючи їх матеріальне і соціальне забезпечення, у тому числі гарантії права щодо оплати праці.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про статус суддів" (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) заробітна плата судді складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Відповідно до частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Статтею 113 Закону України від 20 грудня 2005 року №3235-ІУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (далі - Закон № 3235-1 V) встановлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною 4 статті 44 Закону №2862-ХІІ від посадового окладу.
Протягом 2007 року, редакція частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" не змінювалась, порівняно з початковою редакцією та визначала, що щомісячна надбавка за вислугу років виплачується виходячи від загальної суми заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 61 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до статті 44 Закону №2862-ХП. Зокрема, в абзаці 2 частини 4 слова "загальної суми щомісячного заробітку" замінено словами "посадового окладу".
Рішенням від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону №107-VI, в тому числі й пункту 61 розділу II Закону №107-УІ щодо внесення зазначених вище змін. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 року №19, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865, останню доповнено пунктом 2-2 такого змісту: "Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п'ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків".
Частиною 4 статті 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про пріоритет у застосуванні положень частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" над нормами постанов Кабінету Міністрів України в частині визначення бази обчислення надбавки за вислугу років.
Частина 4 статті 44 Закону України №2862-ХІІ (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI) втратила чинність з 1 січня 2012 року відповідно до підпункту 1 пункту 2 Розділ XII Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 23 грудня 2010 року).
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу невиплачено заробітну плату в частині недоплати надбавки за вислугу років.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не вірно визначено період з якого були порушені права позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 01 квітня 2007 року працює суддею в Тернопільському окружному адміністративному суді.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню за періоди з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при вирішенні спору суд першої інстанції врахував не всі його обставини, тому висновки суду по суті справи не в повній мірі відповідають встановленим у ній обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції наводить обставини, які стосуються визначення розмір окладу судді, проте не вказує, яким чином це стосується надбавки за вислугу років визначену Законом України "Про статус суддів".
Також апелянтом не наведено належних обґрунтувань щодо пов'язаності спору із ДСА України.
Згідно з статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Тернопільського окружного адміністративного суду задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Тернопільський окружний адміністративний суд провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року в частині перерахунку надбавки за вислугу років в розмірі 40 % його щомісячного заробітку.
Зобов'язати Тернопільський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_2 невиплачену частину надбавки за вислугу років за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року в розмірі 40 % його щомісячного заробітку.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.