Справа № 687/1539/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Борсук В.О.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
15 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,
секретар судового засідання: Черняк А.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_2
представників позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідача: Приймака Р.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чемеровецької селищної ради Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача - Хмельницька обласна державна адміністрація про визнання протиправними рішень та їх скасування,
У листопаді 2016 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чемеровецької селищної ради Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача - Хмельницька обласна державна адміністрація, в якому просив визнати протиправними та скасувати Рішення № 2 7-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 05 серпня 2016 року "Про скасування рішення 41-ї сесії 6- го скликання №1 від 26.05.2015"; Рішення №14 7-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 05 серпня 2016 року "Про схвалення позитивних намірів щодо об'єднання територіальної громади та делегування представників до спільної робочої групи"; Рішення №1 9-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 01 вересня 2016 року "Про схвалення проекту рішення Залучанської сільської ради "Про добровільне об'єднання громадян"; Рішення №1 10-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 15 вересня 2016 року "Про добровільне об'єднання громадян".
Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 травня 2017 року визнано явку представника відповідача обов'язковою та витребувано у відповідача документи, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
15 червня 2017 року на виконання вимог ухвали суду представником відповідача надано додаткові докази по справі (вх.№ 9617/17).
В судовому засіданні позивач та його представники підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Третя особа в судове засідання повноважного представника не направила. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена завчасно і належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зважаючи на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення №1 сесії 41 сільської ради 6 скликання від 26.05.2015 сесією Залучанської сільської ради вирішено: враховуючи результати обговорення у виборчих округах сільської ради, враховуючи думку громадян сіл Черче і Залуччя про надання згоди на добровільне приєднання Залучанської сільської ради до Гуменецької територіальної громади Кам'янець-Подільського району сесія сільської ради дає згоду на приєднання Залучанської сільської ради до Гуменецької територіальної громади Кам'янець-Подільського району.
Відповідно до витягу з протоколу 7 сесії 7-го скликання по Залучанській сільській раді від 05.08.2016 року на порядку денному було винесено, зокрема питання, щодо скасування 41 сесії 6 скликання №1 від 26.05.2015 та про схвалення позитивних намірів щодо об'єднання територіальної громади та делегування представників до спільної робочої групи.
Рішенням №2 7 сесії 7 скликання по Залучанській сільській раді від 05.08.2016 було вирішено скасувати рішення 41 сесії 6 -го скликання №1 від 26.05.2015 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегувати представника до спільної робочої групи".
Також 05.08.2016 було прийнято рішення №14 "Про схвалення позитивних намірів щодо об'єднання територіальних громад Залучанської сільської ради в територіальну громаду з центром в селищі Чемерівці".
В подальшому, 01.09.2016 прийнято рішення №1 "Про схвалення проекту рішення Залучанської сільської ради "Про добровільне об'єднання територіальних громад", а 15.09.2016 прийнято рішення №1 "Про добровільне об'єднання територіальних громад", згідно якого було вирішено об'єднатися з територіальними громадами сіл Слобідка-Смотрицька, Гайове, Діброва та Нова Гута Слобідко-Смотрицької сільської ради, села Ямпільчик Ямпільчицької сільської ради, села Хропотова Хропотівської сільської ради, села Бережанка Бережанської сільської ради, сіл Почапинці та Садове Почапинецької сільської ради, сіл Шидлівці, Вікторівна, Криків, Мала Зелена та Велика Зелена Шидловецької сільської ради, села Андріївка Андріївської сільської ради, сіл Сокиринці, Збриж та Вишневе Сокиринецької сільської ради, села Кугаївці Кугаєвецької сільської ради, села Біла Більської сільської ради, села Жердя Жердянської сільської ради, сіл Залуччя та Черче Залучанської сільської ради, сіл Кормильча та Ружа Кормильчанської сільської ради, села Кочубіїв Кочубіївської сільської ради, села Красноставці Красноставської сільської ради, сіл Свіршківці, Демківці та Залісся Свіршковецької сільської ради, сіл Чорна та Антонівка Чорнянської сільської ради, села Степанівка Степанівської сільської ради та селища Чемерівці в Чемеровецьку територіальну громаду з центром у селищі Чемерівці. Доручити Чемеровецькому селищному голові Павлюку Л.В. звернутися до Хмельницької обласної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів Чемеровецької селищної ради та відповідного селищного голови в установленому законом порядку. Повноваження Залучанського сільської ради, сільського голови припинити з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, селищним головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об'єднання. Затвердити план організаційних заходів щодо добровільного об'єднання територіальних громад. Правонаступником всього майна, прав та обов'язків сільської ради визначити Чемеровецьку селищну раду, утворену внаслідок добровільного об'єднання.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду для їх скасування.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР визначено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об'єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об'єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 справа № 1-9/2009 в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує Рішення № 2 7-ї сесії Залучанської сільської ради 7 скликання від 05 серпня 2016 року, яким скасовано Рішення 41-ї сесії 6 скликання №1 від 26.05.2015, а також прийняті в подальшому рішення на виконання саме рішення від 05.08.2016.
Проте, відповідно до наданих суду апеляційної інстанції представником відповідача пояснень та доказів встановлено, що Рішення №1 від 26.05.2015, яким надано згоду на добровільне об'єднання Залучанської сільської ради з Гуменецькою територіальною громадою Кам'янець-Подільського району не було в подальшому реалізоване. Саме відсутність виникнення будь-яких правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів громадян через прийняття даного рішення, а також неможливість подальшого його виконання, оскільки формування Гуменецької територіальної громади Кам'янець-Подільського району проведено без включення Залучанської сільської ради, зумовили необхідність скасування такого рішення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідач, з врахуванням висновків викладених у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 мав право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього, даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно неправомірності прийняття Рішення №14 7-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 05 серпня 2016 року "Про схвалення позитивних намірів щодо об'єднання територіальної громади та делегування представників до спільної робочої групи"; Рішення №1 9-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 01 вересня 2016 року "Про схвалення проекту рішення Залучанської сільської ради "Про добровільне об'єднання громадян" та Рішення №1 10-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 15 вересня 2016 року "Про добровільне об'єднання громадян", колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні положень КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Враховуючи вимоги КАС України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та його скасування можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Таким чином, в контексті розгляду даної справи насамперед підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваних рішень.
Так, відповідно до наданих позивачем та його представниками пояснень слідує, що позивач вважає, що оскаржуваними рішеннями порушено право громади на добровільне об'єднання. Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на надання громадою сіл Черче та Залуччя повноважень позивачу представляти інтереси даних громад.
Також будь-яких інших доказів, які б вказували на порушення саме прав позивача при прийнятті оскаржуваних рішень останнім апеляційному суду не надано.
Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів та з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваними рішеннями відповідача порушені його особисті права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача стосовно протиправності оскаржуваних рішень є необґрунтованими та не приймаються апеляційним судом до уваги через відсутність встановленого факту порушення прав позивача при прийнятті таких рішень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відтак, судова колегія вважає, що суд першої інстанції за наслідками розгляду справи виніс правильне по суті рішення щодо відсутності підстав для задоволення позову, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 19 червня 2017 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.