Справа № 824/12/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
14 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,
представників відповідача - Теутуляк С.А., Любимової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Снектрейд-2013" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снектрейд-2013" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Снектрейд-2013" звернулось до суду із адміністративним позовом в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області №0020181201 та №0020201201 від 01.12.2016 року, скасувавши також нараховані штрафні санкції.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Позивач (апелянт) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не відомі.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили залишити постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року без змін.
Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 16.11.2016 року податковим органом проведено камеральну перевірку ТОВ "Снектрейд-2013" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за звітні періоди жовтень-грудень 2015 року та червень-жовтень 2016 року.
За результатами проведених перевірок складено Акти про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних від 16.11.2016 року №2717/24-12-12-01/38596018 та №2718/24-12-12-01/38596018, якими встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (а.с. 11, 13).
На підставі вказаних Актів перевірок податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.12.2016 року №0020181201 та №0020201201 відповідно до яких до позивача застосовано штрафи на загальну суму 11238,30 грн. та 1300,42 грн. відповідно. Вказані суми заборгованості підтверджені розрахунками штрафів за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН (а.с. 12 - 17).
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, внаслідок чого рішенням від 22.12.2016 року №2354/10/24-13-10-01-08 Головне управління ДФС у Чернівецькій області залишило скаргу ТОВ "Снектрейд-2013" без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ №0020181201 та №0020201201 від 01.12.2016 року залишені без змін (а.с. 18-20).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст.11, ч.1 ст.195 КАС України, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які стосуються порушень позивачем строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, слід застосовувати положення Податкового кодексу України в редакції на момент вчинення цих порушень, а до правовідносин, які стосуються проведення відповідачем камеральної перевірки, слід застосовувати положення Податкового кодексу України в редакції на момент здійснення цієї перевірки.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 71.1 ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Отже, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач вказує, що при проведенні камеральної перевірки можуть перевірятись дані Єдиного реєстру податкових накладних, тоді як при виявленні розбіжностей, податковий орган повинен провести документальну позапланову виїзну перевірку. На час виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало можливості проведення перевірок своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів вважає вказані доводи позивача необґрунтованими та зауважує, що пункт п.75.1 статті 75 ПК України викладений у вищенаведеній редакції на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" №71-VIII від 28.12.2014 року, отже був чинний на час виникнення спірних правовідносин.
Також необґрунтованими є посилання позивача на Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів №165 від 14 червня 2013 року.
Так, до згаданих Методичних рекомендацій останні зміни вносились 24.07.2013 року, а тому застосуванню підлягають норми ПК України в редакції Закону України №71-VIII від 28.12.2014р., що також узгоджується із п.1.2 Методичних рекомендацій. Крім того згідно п.1 Методичних рекомендацій, останні є актом рекомендованого, роз'яснювального, інформаційного характеру.
Позивач в апеляційній скарзі також зазначає, що відповідачем проведено камеральну перевірку з порушенням вимог законодавства щодо строків її проведення, які визначені п.200.10 ст.200 ПК України.
Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Разом з цим, положення п.200.10 ст.200 ПК України не передбачають проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у тридцятиденний строк.
В силу пп. 20.1.4 та 20.1.19 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.
Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Згідно із п.14.1.60 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Для встановлення факту несвоєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН використовуються тільки наявні в органах ДФС реєстри відомостей в електронній формі без урахування граничних термінів отримання податкової декларації.
Відповідно до п.114.1 ст.114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Згідно із п.102.1 102.1. ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому з матеріалів справи вбачається і не заперечувалось представником позивача під час розгляду справи судом першої інстанції, що реєстрація перелічених в актах проведених камеральних перевірок від 16.11.2016 року податкових накладних в ЄРПН здійснена ТОВ "Снектрейд-2013" з порушенням строку, визначеного в абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України.
Підсумовуючи викладене колегія суддів наголошує, що податковий орган має право проводити камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН та самостійно визначати суму грошового зобов'язання платника податків не пізніше 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
Доводи апелянта про те, що до 01.01.2016 року Податковим кодексом України передбачена відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, застосування яких здійснювалось у встановленому Порядку, який не був затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, колегією суддів відхиляються як такі, що не можуть слугувати підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень, адже відсутність розробленого та затвердженого центральним органом виконавчої влади порядку (механізму) застосування штрафних санкцій не виключає відповідальності за порушення у вигляді штрафу, передбаченого спеціальним законом - Податковим кодексом України.
Стосовно доводів позивача про протиправність проведення перевірки податковим органом у 2016 році з огляду на положення норм Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII від 28.12.2014 р., то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо доцільності звернення уваги позивача на п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VІІІ від 28.12.2014 року, яким визначено, що обмеження проведення перевірок у 2015 році та 2016 році не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.
В даному випадку, доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують висновку суду першої інстанції стосовно правомірності проведення перевірки позивача в 2016 році.
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Снектрейд-2013" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 19 червня 2017 року.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Совгира Д. І. Курко О. П.