Справа: № 484/1222/17
Провадження № 2/484/881/17
14.06.2017р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.
секретар судового засідання - Лянгорт З.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 26.03.2008р., вказуючи, що 26.03.2008 року відповідач надав позивачу, заяву про надання кредиту, яка одночасно із Умовами та правилами надання банківських послуг (далі Умови) та Тарифами є кредитним договором.
Згідно заяви відповідачу банком надано кредит у розмірі 12600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач зі своєї сторони виконав свої зобов'язання за договором, а відповідач в порушення договору не перераховує у встановлені строки чергові платежі в рахунок погашення заборгованості. Таким чином, станом на 31.03.2017р. сума заборгованості за кредитом складає 11466,31грн. Добровільно відповідач розрахуватись не бажає.
Представник позивача надав заяву, в якій позов підтримав повністю, просив ухвалити рішення про задоволення позову, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки відповідача не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач проти такого вирішення справи не заперечує.
Враховуючи, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2008р. відповідач звернувся до ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, із заявою про надання кредиту та погодився, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає договір про надання банківських послуг.
Згідно заяви відповідач отримав кредит у розмірі 12600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Поступово кредитний ліміт позивачем було збільшено. Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач скористався кредитними коштами за збільшеним лімітом. Однак, в порушення умов договору відповідач не сплачує позивачу гроші в рахунок погашення кредиту та процентів.
Відповідно до умов та правил надання банківських послуг при порушені клієнтом строків платежів більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.
З розрахунку заборгованості за вказаним договором вбачається, що станом на 31.03.2017р. відповідач має перед позивачем заборгованість на загальну суму 11466,31грн., до якої входять заборгованість за кредитом в сумі 134,80 грн., за процентами - 8047,40 грн., за комісією та пенею - 2500,00грн., штрафи - 250 грн. (фіксована частина)+534,11грн. (процентна складова).
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. ст. 527, 530 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню, у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Умовами спірного кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той час, згідно з п.8.6 Умов сторонами передбачено сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення зокрема за несвоєчасну сплату платежів за будь-якими з грошових зобов'язань.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст.. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка згідно зі ст.. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом відсутнє розмежування пені та комісії, в зв'язку з чим не можливо визначити розмір пені, яку просить стягнути позивач, та спосіб її нарахування, а також неможливо визначити розмір комісії.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 3 ст. 27 ЦПК України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що позивач не надав деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором в частині пені та комісії, а також зважаючи на норми ст. 61 Конституції України, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 2500грн. заборгованості за пенею та комісією слід відмовити, стягнувши штрафи передбачені Умовами.
На підставі вище викладеного, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідач на користь позивача 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (р/р 29092829003111 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором без номеру від 26.03.2008р. станом на 31.03.2017р. в сумі 8996 грн. 31коп., до якої входять заборгованість за кредитом в сумі 134грн. 80коп., за процентами - 8047грн. 40коп., штрафи - 250грн. 00коп. та 534грн. 11коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600грн., всього 10 566 (десять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 31коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: