Справа № 686/21190/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
14 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою інспектора роти №1 управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Сандуленка Р.П. від 25 жовтня 2016 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він в цей день близько 17 години 45 хвилин, керуючи тролейбусом №281 в м. Хмельницькому, по вул. П. Мирного, 30/1, та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи, не надав їм перевагу в русі, чим допустив порушення вимог п. 18.1. Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АР №064113, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази у справі, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху України і як наслідок вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП накладення на водіїв транспортних засобів, що при здійсненні руху порушують встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушують вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах наступає відповідальність передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 18.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
З дослідженого відеозапису, наявного в матеріалах справи, колегією суддів встановлено, що після висадки пасажирів, тролейбус розпочав рух в бік пішохідного переходу, який знаходиться на близькій відстані від зупинки. При цьому, тролейбус рухався на невеликій швидкості. В момент коли на пішохідному переході з'явились люди зупинився та надав можливість пішоходам перейти проїзну частину дороги, а отже не створював небезпеку для людей.
Враховуючи вищевикладене, колегія дійшла висновку, що відповідачем не доведено жодними належними доказами наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 122 КУпАП, а тому постанова від 25 жовтня 2016 року серії АР № 064113 підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.