Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18, тел./факс 8 (05161) 4-26-20
Справа № 484/1383/16
Провадження № 2/484/947/17
іменем України
19 червня 2017 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Хемич О.Б.
за участю секретаря судового засідання Лянгорт З.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайськ Миколаївської області справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Первомайської міської ради про стягнення надбавки до заробітної плати,-
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Управління освіти Первомайської міської ради про стягнення надбавки до заробітної плати.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що працює на посаді охоронця Первомайської ЗОШ №3 з 31.01.2012р. З 28 червня по 19 серпня 2015р. та з 31 серпня по 21 грудня 2015р. і з 29 грудня 2015р. по 08 березня 2016р. приймав участь в антитериростичній операції на території Донецької та Луганської областей. Наказом командира в/ч польова пошта НОМЕР_1 від 06.07.2016р. був звільнений в запас. Вважає, що відповідно Постанови КМУ №522 від 22.07.2015р. має право на підвищення заробітної плати на 50% за час перебування в районах проведення антитериростичної операції. Він звертався до відповідача із проханням здійснити йому доплату у вигляді 50 відсотків середнього заробітку, але йому було відмовлено з посиланням на лист Мінсоцполітики від 17.08.2015 року № 12443/0/14-15/13 «Про оплату праці в зоні АТО», проте відповідач незаконно та безпідставно відмовив йому у виплаті підвищення заробітної плати на 50% та штучно обмежив коло осіб, які мають право на отримання такого підвищення.
Позивач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали з підстав зазначених в позовній заяві, просять позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти позову, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, подала письмове заперечення, в якому зазначила, що Мінсоцполітики своїм листом від 17 серпня 2015 року «Про оплату праці в зоні АТО» щодо застосування норм постанови КМУ від 22 липня 2015 року №522 «Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції» ро'зяснило, що працівники (не військовослужбовці), які на підставі відповідних рішень (клопотань) Антитерористичного центру при Службі безпеки України прибувають до районів АТО для виконання своїх функцій із забезпечення її проведення, вважаються такими, що знаходяться у службовому відрядженні відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59 та на них розповсюджується дія вище зазначеної постанови в частині проведення відповідної оплати. Норми постанови КМУ №522 не поширюються на працівників, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими за контрактом. Просить винести рішення на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення позиачва, представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.
Судом встановлено, що позивач працює сторожем Первомайської ЗОШ №3 з 01.02.2012р. (наказ №2 від 31.01.2012р.), що фінансується з бюджету.
Згідно наказу Первомайської ЗОШ №3 від 25.05.2015р. №38-к позивач увільнений від роботи на період військової служби з мобілізацією на особливий період з 25.05.2016р. із збереженням місця роботи та середнього заробітку на період служби.
Згідно наказу Первомайської ЗОШ №3 від 26.05.2016р. №5-к сторожу ОСОБА_1 продовжено термін збереження робочого місця та зарплати з 12 до 18 місяців, до дня виходу на роботу.
Згідно наказу Первомайської ЗОШ №3 від 12.07.2016р. №13-к ОСОБА_1 був поновлений на роботі сторожа з 12.07.2016р. у зв'язку з демобілізацією.
Таким чином, позивач приймав участь в антитериростичній операції на території Донецької та Луганської областей в такі періоди: з 28 червня по 19 серпня 2015р.; з 31 серпня по 21 грудня 2015р.; з 29 грудня 2015р. по 08 березня 2016р.
Вказані обставини не заперечуються сторонами, а також підтверджуються копією військового квитка позивача серії НОМЕР_2 ; витягом з наказу командира в/ч польова пошта НОМЕР_1 від 06.07.2016р. №188; витягом з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2015р. №83; довідкою в/ч польова пошта НОМЕР_1 від 04.08.2015р. про безпосередню участь особи в антитериростичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; копією посвідчення серії НОМЕР_3 , від 07.12.2015р.
Відповідно до ч. 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч. 3 ст. 119 КЗпП, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - працівники), за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" (далі - бюджетні кошти), визначає Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105 (далі Порядок №105), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно із п. 2 Порядку №105, Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад (далі - органи соціального захисту населення).
Відповідно до п. 3 Порядку №105, бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року (далі - компенсація).
Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення. Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям (п. 4 Порядку №105).
Відповідно до п. 5 Порядку №105, обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 № 522 «Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції», яка набрала чинності 29.07.2015 року, (далі - Постанова № 522) установлено, що працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах її проведення, заробітна плата за фактичний час перебування в таких районах підвищується на 50 відсотків (за наявності підтвердних документів). Рекомендовано керівникам інших суб'єктів господарювання передбачити в колективних договорах норму щодо виплати їх працівникам підвищеного розміру заробітної плати за участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах її проведення.
Листом від 13.01.2017р. №77/04.06-01-17 Управління освіти Первомайської міської ради у відповідь на заяву позивача про виплату йому 50% надбавки до заробітної плати, відмовило позивачу з посиланням на роз'яснення Мінсоцполітики щодо особливостей оплати праці працівників, які перебувають в зоні АТО (лист від 17.08.2015р. №1244/0/14-15/13).
Разом з тим, аналіз положень Постанови №522 свідчить про те, що вказані гарантії оплати праці носять загальний характер і стосуються всіх працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, та які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах її проведення, а також те, що Постанова №522 не містить будь-яких застережень щодо можливості застосування вказаних норм до працівників, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, тощо.
При цьому, суд не враховує лист Міністерства соціальної політики України від 17.08.2015 р. № 12443/0/14-15/13, Департаменту заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики, на який посилається відповідач у своїх запереченнях, оскільки він не є нормативно-правовим актом та носить інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач є працівником установи, що фінансується з бюджету, та приймав участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, що підтверджується дослідженими доказами, він має право на отримання підвищення заробітної плати у відповідності до Постанови КМУ № 522 від 22.07.2015р.
Однак, враховуючи те, що передбачене Постановою КМУ №522 від 22.07.2015р. право позивача на отримання підвищення заробітної плати на 50 відсотків виникло з моменту набрання чинності даною постановою, тобто з 29.07.2015 року, а тому позов підлягає частковому задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення заробітної плати на 50 відсотків, з урахуванням проведених витрат, за участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, за періоди з 29.07.2015р. по 19.08.2015р., з 31.08.2015р. по 21.12.2015р., з 29.12.2015р. по 08.03.2016р. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції» від 22.07.2015 № 522.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 при поданні позовної заяви до суду був звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212- 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
- позовні вимоги задовольнити частково;
- зобов'язати Управління освіти Первомайської міської ради Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення заробітної плати на 50% за періоди: з 29.07.2015р. по 19.08.2015р., з 31.08.2015р. по 21.12.2015р., з 29.12.2015р. по 08.03.2016р. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оплати праці працівників, які беруть участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції" від 22.07.2015 № 522;
- в решті позовних вимог відмовити;
- стягнути з Управління освіти Первомайської міської ради Миколаївської області в дохід держави 640,00 (шістсот сорок) гривень 00 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з моменту отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Б. Хемич