Справа № 640/16750/16-ц
н/п 2/640/518/17
13 червня 2017 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Зуб Г.А.
за участю секретаря Шаповал Є.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі,-
Позивачка 28.10.2016 року звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обидва ІНФОРМАЦІЯ_1 на тверду грошову суму у розмірі 8000,00 грн. на кожну дитину щомісяця, разом 16 000 грн. В обгрунтування вказаних вимог посилається на наступне. Київським районним судом м. Харкова 27.02.2014 року постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів та не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 16.01.2014 року. На виконання вказаного рішення позивачем були отримані виконавчі листи по справі, які перебувають на примусовому виконанні в провадженні старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова ГУЮ у Харківській області. Відповідач сплачує аліменти з пенсійних виплат та з доходу, що отримується ним в Міжнародному інституті бізнесу та права. Дохіж, що отримується боржником у вказаному учбовому закладі має мінливий характер. З дня постановлення судового рішення у відповідача матеріальний стан значно покращився, а саме відповідач набув у власність частки у статутних капіталах суб'єктів господарювання на загальну суму 4 165 151,00 грн., а саме ТОВ «КОР-П», ТОВ «ВАЙТ 7», ТОВ «СІГМА-1». Зазначені товариства володіють численними об'єктами нерухомого майна. Також відповідач в січні 2016 року отримав дохід у розмірі 1781200,00 грн. за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі «АІА ОСОБА_5 ІНК». Крім того, відповідач є орендарем двох земельних ділянок рекреаційного призначення та сплачує орендну плату 185478 грн. на рік, це близько 15000,0 грн. на місяць. Також відповідач ще в травні 2014 року придбав автомобіль приблизною вартістю 35 000 дол. США. Отже, на думку позивача, документально підтверджені витрати платника аліментів в 2015 році склали 4 500 000,0 грн. З доходів, що витрачені відповідачем на купівлю об'єктів рухомого майна, аліменти останнім не сплачувались, а це приблизно 112 055,0 грн. на місяць. Таким чином, позивач змушена звернутись до суду з вказаним позовом, оскільки на її думку матеріальний стан відповідача у порівнянні з 2014 роком значно покращився, оскільки на придбання корпоративних прав відповідач витратив в 2015 році 4 165 151,00 грн., а починаючи з грудня 2015 року сплачує більше 15000,00 грн. щомісяця за оренду земельних ділянок та набув у власність автомобіль.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином та своєчасно, від відповідача надійшли до суду додаткові заперечення, в яких він заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та розглянути справу у свою відсутність та свого представника. В обгрунтування підстав для відмови в позові посилається на те, що позивачем не надано до суду доказів, які підтверджуються, що матеріальне становище відповідача значно покращилось, та на утриманні відповідача знаходиться ще троє неповнолітніх дітей від іншого шлюбу: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, його непрацездатні мати та батько, які потребують постійного догляду та медичної допомоги, оскільки мати позивача є тяжкохворою на онкологічну хворобу, та його непрацездатна дружина, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за малолітніми дітьми.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, позивача в якості свідка, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29.01.1993 року між сторонами було укладено шлюб, який в подальшому було розірвано.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
На підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2014 року зміненого рішенням апеляційного суду Харківської області від 02.04.2014 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На виконання вказаного рішення суду, позивачем було отримано виконавчі листи, які перебувають на примусовому виконанні у провадженні Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.
У відповідності зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХП від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до висновку Верховного Суду України щодо застосування ст.181-183,192 СК України, викладеного у постанові від 05 лютого 2014 року по справі № 6-143цс13, і який згідно ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу ) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки. При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
За період з 2012 року по 2014 року відповідачем були перераховані позивачу аліменти в розмірі 180825 грн. Заборгованість по аліментах відсутня.
Позивач звертаючись до суду з вказаним позовом посилається на те, що у відповідача покращилось матеріальне становище, а саме в 2015 році ОСОБА_2 набув у власність частки у статутних капіталах суб'єктів господарювання,
отримав дохід за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі «АІА ОСОБА_5 ІНК», є орендарем двох земельних ділянок рекреаційного призначення, за які сплачує орендну плату, та придбав автомобіль.
В судовому засіданні в якості свідка позивач пояснила, що її діти потребують грошових коштів, оскільки вони не навчаються в престижних закладах, а звичайних школах, в будинку де проживають сталась пожежа, будинок потребує ремонту, а грошей, які сплачує відповідач позивачеві не вистачає, та відповідач взагалі не цікавиться своїми дітьми.
Але, в судовому засіданні також встановлено, що відповідач на даний час є пенсіонером, 30.11.2016 року був звільнений за власним бажанням з займаної посади в.о. завідувача кафедри адміністративного, кримінального права та процесу, посади професора в ПВНЗ «Міжнародний університет бізнесу і права», має на утриманні ще трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, також на його утриманні знаходиться дружина, яка перебуває у декретній відпустці, та непрацездатні батьки, які є пенсіонерами, а мати позивача ОСОБА_8 є хворою на онкологічну хворобу.
Що стосується посилання позивача, що відповідач отримав дохід від продажу корпоративних прав, та набув у власність частки у статутних капіталах господарських товариств, то дане посилання є необгрунтованим, оскільки постановою КМУ №146 від 26.02.1993 року визначено перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, куди дохід отриманий від продажу статутного капіталу (фонду) та пов'язаних з ними корпоративних прав не входить до переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. А посилання, що відповідач сплачує орендну плату за земельні ділянки, що відповідно до Інформаційної довідки наданої позивачем до суду, відповідач ще з 2005 року здійснює вказані орендні платежі. А належних доказів щодо твердження, що відповідачем було придбано коштовний автомобіль вартістю 35 000доларів США, взагалі не надано.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, що в подальшому не позбавляє позивача в разі суттєвої зміни обставин передбачених ст. 192 СК України, звернутись до суду з вказаним позовом.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 12, 17, 27, 31, 208-215, 224-226, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 184, 192 Сімейного кодексу України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області.
Головуючий -