Справа № 822/749/17
Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
13 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
представника відповідача: Файчука А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Оскільки управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області ліквідовується, то апеляційна скарга була подана ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її.
Позивач в судове засідання не з'явився. Разом з тим 13 червня 2017 року на адресу суду через канцелярію надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи положення частини 4 статті 122 КАС України, де вказано, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності позивача.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника третьої особи в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що з 02.06.2016 позивачу встановлена ІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується: випискою до акта огляду МСЕК серії АВ №0722325, виданою 02.06.2016.
Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0017520 від 02.06.2016, позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 70 відсотків.
Позивач звертався з заявами (рапортами) до начальника ГУ НП в Хмельницькій області та голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області. Просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги (далі по тексту - ОГД) у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
До заяв (рапортів) додані:
- довідка медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
- виписка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
- постанова відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- сторінки паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- документ, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.
За результатами розгляду заяви, позивачу надана відповідь ГУ НП в Хмельницькій області від 23.02.2017 №29/С-33. Зазначено, що відповідно ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015, передбачено що ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання відповідно до підпункту 4 пункту 1 зазначеної статті, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок зазначених причин. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Зазначається, що станом на цей час питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання, пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ до кінця не врегульоване.
Також за результатами розгляду заяви, позивачу надана відповідь за підписом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області від 23.02.2017 №29/С-36. Зазначено, що позивач був звільнений зі служби в міліції у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 06.11.2015 та 07.11.2015 прийнятий на службу в поліцію згідно його заяви. Відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" наказом ГУНП від 27.05.2016 №98 о/с ОСОБА_3 звільнений зі служби в поліції у зв'язку із скороченням штатів з 30.05.2016, тому втратив право на грошову допомогу як працівник міліції. Отже, виходячи із вищенаведеного, дія постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2016 не поширюється на працівників поліції, тому підстав для направлення до МВС України висновку щодо виплати ОСОБА_3 грошової допомоги згідно п.8 постанови немає.
Вважаючи відмови протиправними, позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Крім того, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
Так, вказаний закон було опубліковано в газеті Голос України, 06.08.2015 року, а тому датою набрання ним чинності є 07.11.2015. У зв'язку із цим, у межах спірних правовідносин, втратив чинність також і Порядок № 850, який прийнятий на виконання вказаної статті.
Отже, до спірних правовідносин дані норми застосуванню не підлягають.
У зв'язку із тим, що позивача 07.11.2015 року прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, то з цієї дати на нього, як на поліцейського, почали поширюватися норми Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно п. 1 р. І Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок № 4). Цей Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Відповідно до п. 1 р. ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як встановлено судом першої інстанції, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло 02.06.2016 року.
Відповідно до п. 1 р. ІІІ Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
Згідно п. 3 р. ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до п. 1,2 р. ІV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:
в апараті Національної поліції - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
у міжрегіональних органах Національної поліції - начальник органу або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві -начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, підставою для підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, прийняття рішення про призначення виплати ОГД є відповідна заява (рапорт) за формою, встановленою додатком 1 Порядку № 4, що подана Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського - позивача (у випадку загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського) або до підрозділів фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансових підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві.
Отже, управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області не вчинило протиправної бездіяльності стосовно позивача, оскільки не мало повноважень надсилати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги позивача , так як перебуває в стадії ліквідації і всі права і обов'язки передані до ліквідаційної комісії, яка могла би бути належним відповідачем.
Крім того, суд зауважує, що оскільки позивач 06.11.2015 року був звільнений зі служби в міліції та 07.11.2015 року був прийнятий до служби в поліцію, яке є його останнім місцем служби, він не позбавлений можливості звернутись з відповідним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Таким чином, позивач не вірно визначив належного відповідача, а суд першої інстанції не дав цьому належної оцінки та не вжив відповідних процесуальних заходів, чим позбавив суд апеляційної інстанції вийти за межі позовних вимог для захисту порушеного права позивача.
У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 червня 2017 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.