Справа № 140/699/17
Головуючий у 1-й інстанції: Слободяник Т.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
14 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,
позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій,
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області, в якому просив: визнати бездіяльність управління соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016 рік - протиправною; зобов'язати здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити 4730 (чотири тисячі сімсот тридцять) гривень щорічної разової разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 20156 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни. гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України за 2016 рік" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
У судовому засіданні позивач заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12 червня 2015 року.
У 2016 році позивачу нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 920 грн.
У послідуючому, ОСОБА_2 звернувся із заявою до управління соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області щодо перерахунку вказаної допомоги, виходячи із норм закону у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та отримання недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня 2016 року.
Листом №01-П-14-194 від 03 березня 2017 року позивачу відмовлено у такому перерахунку, однак ОСОБА_2, вважаючи дану відмову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства України, з чим не погоджується колегія суддів, зважаючи на наступне.
Так, положеннями частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року у справі № 1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, Кабінет Міністрів України уповноважений встановлювати розмір соціальних виплат.
Конституційний Суд України в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" викладені в новій редакції положення частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до яких щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року наведені положення визнані неконституційними. Отже, починаючи з 22 травня 2008 року, відновлено дію частину 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам бойових дій має становити п'ять мінімальних пенсій за віком.
Згідно п.63 (І) Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнений пунктом 26, яким установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Дане положення Закону України неконституційним не визнавалося.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" - у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій у розмірі 920 грн.
Однак, колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03 жовтня 1997року у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
За змістом частини 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
З матеріалів справи слідує, що позивачу виплачена разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік у розмірі 920,00 грн., тобто у розмірі, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №141.
Зважаючи на викладене, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу одноразової допомоги до 05 травня, діяв відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", (чинного з 01 січня 2015 року), та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Аналогічна позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2016 у справі № К/800/4176/16 (№ 753/13867/15-а).
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Статтею 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області задовольнити повністю.
Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 червня 2017 року.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.