13 червня 2017 р.Справа № 820/3561/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017р. по справі № 820/3561/16
за позовом Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Харкові
до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,
Позивач, Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Харкові, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить скасувати рішення № 0000031302 від 06.06.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (додаток 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) у розмірі 123 219,01 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 року по справі № 820/3561/16 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає у порушенні норм матеріального та процесуального права, постанова є необґрунтованою та незаконною, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Постановою Кабінету Міністрів України № 751 від 23.09.2015 року прийнято рішення про ліквідацію територіального органу - Управління патрульної служби МВС у Харкові.
Наказом Управління патрульної служби МВС у м. Харкові МВС України «Про затвердження персонального складу ліквідаційної комісії Управління патрульної служби МВС у м. Харкові» від 13.11.2015 року призначена ліквідаційна комісія.
На підставі направлення № 521 від 17.12.2015 року в період з 16.09.2015 року по 18.12.2015 року контролюючим органом Управлінням пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова була проведена перевірка Управління патрульної служби МВС у м. Харкові, за результатами якої 18.12.2015 року складена, узгоджена та затверджена довідка № 348 з загальними висновками про відсутність правопорушень, в тому числі і зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
19.01.2016 року Управлінням патрульної служби МВС у м. Харкові отримана загальна довідка № 686-27/03 Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування, в тому числі і із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
27.01.2016 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова ГУ Державної фіскальної служби у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Управління патрульної служби МВС у м. Харкові з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.09.2015 року по 15.01.2016 року, в результаті чого сформовано довідку № 134/20-31-22-02-07/40012425 від 27.01.2016 року.
Так, за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.09.2015 року по 15.01.2016 року зі сторони Управління патрульної служби МВС у м. Харкові виявлено не було, в тому числі з правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
27.01.2016 року Управління патрульної служби МВС у м. Харкові звернулося до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області із заявою про припинення платника податків (додаток № 17 до Порядку обліку платника податків і зборів Форма № 8-ОІШ).
07.04.2016 року Управління патрульної служби МВС у м. Харкові отримало лист Київської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області за вих.№ 2005/10/20-31-17-02 від 02.03.2016 року щодо складання протоколу про адміністративну відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску та застосування штрафних санкцій з відповідними додатками до нього, а саме: рішенням № 0000061302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (додаток 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) у розмірі 130 318,04 грн від 31.03.2016 року.
В рішенні № 0000061302 Київської об'єднаної державної податкової Інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківський області від 31.03.2016 року та розрахунку штрафних санкцій зокрема зазначено:
- про застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (додаток 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абзац третій підпункт 2 пункту 2 розділу VII) у розмірі 101 414,82 грн;
- про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (додаток 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абзац третій підпункт 2 пункту 2 розділу VII)) у розмірі 28 903,22 грн.
Управління патрульної служби МВС у м. Харкові не погодилось з вищезазначеним рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, винесеним Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківський області та звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківський області із скаргою про перегляд відповідних рішень.
16.05.2016 року Управління патрульної служби МВС у м. Харкові отримало рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 13.05.2016 року про результати розгляду скарги, згідно якого скаргу Управління патрульної служби МВС у м. Харкові задоволено частково, рішення Київської ОДП1 м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області від 31.03.2016 року № 0000061302, як виконавчий документ, скасовано та відкликано з дня прийняття даного рішення та зобов'язано Київську ОДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області сформувати та направити нове рішення.
10.06.2016 року Управління патрульної служби МВС у м. Харкові отримало рішення № 0000031302 від 06.06.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (додаток 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування) у розмірі 123 219,01 грн.
В рішенні № 0000031302 Київської об'єднаної державної податкової Інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківський області від 06.06.2016 року та розрахунку штрафних санкцій, зокрема, зазначено:
- про застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (додаток 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абзац третій підпункт 2 пункту 2 розділу VII)) у розмірі 101 414,82 грн;
- про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (додаток 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абзац 3 підпункт 2 пункту 2 розділу VII) у розмірі 21 804,19 грн.
Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем сплачено єдиний внесок у межах законодавчо встановлених термінів шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкового органу, а також з огляду на те, що сплата сум єдиного внеску на помилково зазначений рахунок не спростовує сам факт своєчасної сплати позивачем єдиного внеску, отже оскаржуване Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0000031302 від 06.06.2016 року підлягає скасуванню, а відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 року, платниками єдиного внеску є, в тому числі, роботодавці: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно ч. ч. 5, 7 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь). Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому п. 1 ч 1 ст. 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Абзацом 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Як передбачено ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
На підставі п.п. 1 п. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Так, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів це є день списання органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника, незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.
Процедура зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - кошти) унормована Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів № 6 від 16.01.2016 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 193/28323 від 05.02.2016 року.
Так, в силу п. 5 Порядку № 6, повернення коштів здійснюється у випадках помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету.
Повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - заява) у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення. Помилково сплачені суми у випадках, передбачених п.п. 3 та 4 п. 5 цього Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У разі надходження Заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.(п. 6 Порядку № 6).
Водночас, у відповідності до п. 7 Порядку № 6, у разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації. Заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; недостовірність викладеної у заяві Платника інформації; подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.
Слід зазначити, що матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано доказів наявності підстав, передбачених п. 7 Порядку № 6, які б перешкоджали проведенню повернення зарахованих коштів на помилковий рахунок.
Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
З аналізу вищезазначених норм права випливає, що для визначення правильності нарахування штрафу та пені, обов'язково слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов'язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню.
Таким чином, законодавцем виключно визначені правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного податку. Вказана правова позиція узгоджується також з позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 19.03.2014 року по справі № К/800/30622/13.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено сплату єдиного соціального внеску за листопад 2015 року у сумі 507 074,10 грн згідно платіжного доручення № 81 від 06.11.2015 року (а.с. 30).
Як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції з пояснень відповідача, згідно з даними інтегрованої картки платника від 10.11.2015 року було здійснено перерахування єдиного внеску за листопад 2015 року в сумі 507 074,10 грн на рахунок нарахованої заробітної плати, нагороди за виконану роботу (надані послуги), але згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми рахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наданого Управлінням патрульної служби МВС у м. Харкові 17.12.2015 року за листопад 2015 року сума єдиного внеску за листопад 2015 року складає - 25 104,31 грн, а сума нарахованого єдиного внеску на суму грошового забезпечення за листопад 2015 року складає - 2 600 397,16 грн. Таким чином, станом на 21.12.2015 року були проведені нарахування за листопад 2015 року в сумі 2 600 397,16 грн (кошти сплачені на невідповідний рахунок) обліковувалась переплата в сумі 2 093 323,06 грн, після проведення нарахувань, коштів було недостатньо та виник борг у сумі 507 074,10 грн.
Представником відповідача зазначено, що позивачем єдиний соціальний внесок за листопад 2015 року було сплачено на невідповідний рахунок.
Водночас, колегія суддів зазначає, що листом від 01.02.2016 року № 7 (який отриманий податковим органом 02.02.2016 року згідно штампу вхідної кореспонденції) Управління патрульної служби МВС у м. Харкові звернулось до в.о. начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова з проханням помилково перераховану 10.11.2015 року суму єдиного страхового внеску згідно платіжного доручення № 81 від 06.11.2015 року на рахунок 37195201012031 перерахувати на рахунок 37194202012031.
Як вбачається з пояснень податкового органу від 03.11.2016 року, 24.02.2016 року кошти у сумі 507 074,10 грн були перераховані Київською ОДПІ м. Харкова на відповідний рахунок, що також підтверджується даними облікової картки платника податків, наявної в матеріалах справи (а.с. 97).
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач вчасно та в повному обсязі виконав вимоги законодавства щодо сплати єдиного внеску, а при виявленні помилкового направлення коштів на інший рахунок вжив всіх залежних від нього заходів для перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому накладення штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування сум єдиного внеску є протиправним.
Колегія суддів звертає особливу увагу на те, що вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена в ухвалі від 09.06.2016 року по справі № К/800/61930/14 та в ухвалі від 21.11.2016 року по справі № К/800/27715/16.
Таким чином, помилкове зазначення позивачем рахунку, який також використовується для сплати грошових зобов'язань, але за іншим кодом бюджетної класифікації, у платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску не є підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Законом строк, а відтак і для застосування штрафу та пені відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Слід зазначити, що зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеного у постанові 16.06.2015 року у справі № 21-377а15.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
На підставі викладеного, підсумовуючи вищезазначене, зважаючи на те, що як Управлінням пенсійного фонду України, так і ДПІ у Київському районі під час проведення перевірок не було підтверджено наявності у позивача заборгованості зі сплати страхових коштів та єдиного внеску, а також зважаючи на те, що Управління патрульної служби МВС у м. Харкові самостійно виявивши помилку при зарахуванні коштів по сплаті єдиного внеску на помилковий рахунок звернувся до контролюючого органу з метою перерахунку коштів на вірний рахунок, що в свою чергу вказує на виконання позивачем вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, а відтак з огляду на те, що несвоєчасне надходження коштів на належний рахунок не виникло з прямої вини позивача, що, в свою чергу вказує на помилковість на необґрунтованість рішення податкового органу № 00000031302 від 06.06.2016 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2017р. по справі № 820/3561/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали виготовлений 19.06.2017 р.