13 червня 2017 р. Справа № 524/8709/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Бенедик А.П.
за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.12.2016р. по справі № 524/8709/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, яка виразилася у невстановленні соціальної пільги на використання природного газу та електроенергії, а також в невірному нарахуванні та незаконному наданні нульової житлової субсидії з 19 серпня 2016 року та по теперішній час;
- зобов'язати відповідача здійснити встановлення соціальної пільги ОСОБА_1, як пенсіонеру ОВС, інваліду 2-ї групи, на використання природного газу та електроенергії в розмірі 50-процентної знижки, а також нарахування та встановлення житлової субсидії відповідно до вимог Закону України №1875-ІV від 24.06.2004 "Про житлово-комунальні послуги", розмір яких перевищує 15% від загального доходу власника, що отримує ці послуги за період з 19 серпня 2016 року та по час винесення рішення по справі, що вступить в законну силу;
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.12.2016 по справі №524/8709/16-а відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 13.06.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України з 25.06.2010 року, особою з інвалідністю ІІ групи (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1). Крім того, згідно виписки з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 є фізичною-особою підприємцем (а.с. 19).
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення від 06.12.2010 року № 1869 позивач перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації та з 03.12.2010 мав пільги з оплати житлово-комунальних послуг, як міліціонер на пенсії (а.с. 9).
Листом від 25.11.2015 Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області позивачу було повідомлено про те, що у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про Національну поліцію", з 07.11.2015 він втратив право на пільги, які йому надавались відповідно до Закону України "Про міліцію". Також вказаним листом роз'яснено право на звернення за призначенням житлової субсидії (а.с. 13).
07.10.2016 позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації з заявою про призначення житлової субсидії (а.с. 37).
Згідно повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 25.11.2016 року №16342 ОСОБА_1 призначена щомісячна житлова субсидія з жовтня 2016 по квітень 2017 року в сумі 0,00грн. В розрахунок житлової субсидії включені доходи ОСОБА_1 заробітна плата 17470,12 грн., доходи від підприємницької діяльності ФОП ІІІ категорії 66 144,00, пенсія 20705,76 грн.
Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем рішення №16342 від 25.11.2016 р. про призначення позивачу нульової субсидії .
Вважаючи , що дане рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і є протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області діяло в межах вимог чинного законодавства.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в частини позовних вимог щодо встановлення соціальної пільги ОСОБА_1, як пенсіонеру ОВС, інваліду 2-ї групи, на використання природного газу та електроенергії в розмірі 50-процентної знижки, колегія суддів зазначає наступне.
Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення врегульовано Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565 XIX (далі - Закон України № 565 XIX).
Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про міліцію», в редакції чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про міліцію» за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
Проте колегія суддів звертає увагу, що з 07 листопада 2015 року у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», а стаття 22, відповідно до якої позивач до прийняття Закону України «Про Національну поліцію» мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо викладена в другій редакції та не містить посилань на пільги, що були встановлені раніше, а містить основні повноваження керівника поліції.
Згідно абзаців 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Проаналізувавши зміст Закону України «Про Національну поліцію», суд приходить до висновку, що даний правовий акт не містить норм, які б передбачали пільги, компенсації і гарантії для колишніх міліціонерів.
Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України «Про Національну поліцію», то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліцію».
Водночас, колегія суддів зазначає, що особи які втратили право на пільги, згідно Закону України «Про міліцію» можуть звертатися за призначенням житлової субсидії.
Так, умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива врегульовано "Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 зі змінами (далі по тексту Положення №848) .
Згідно п. 4 Положення №848 субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.
Згідно з п. 8 Положення № 848 для призначення субсидії сукупний дохід обчислюється виходячи з нарахованих особам доходів без урахування податку з доходів фізичних осіб, відомості про які надаються структурним підрозділам з питань соціального захисту населення ДФС, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування, у порядку, визначеному пунктом 13 цього Положення, а також розмірів державної соціальної допомоги, що виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг).
Згідно із абз. 1, 3, 4 п.12 зазначеного Положення субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається виходячи з розміру середньомісячного сукупного доходу осіб, зазначених у пункті 7 цього Положення, а субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - виходячи з річного доходу осіб за попередній календарний рік.
Для нарахування субсидій на запит Управління у п'ятиденний строк з дня отримання подаються відомості про:
-склад зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб - житлово- експлуатаційними організаціями або іншими органами, що визначені місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування: у сільській місцевості - сільські (селищні) ради;
-забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами нормами, затвердженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими держадміністраціями, в яких зазначається вартість послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування комунальними послугами в опалювальний і неопалювальний періоди, - житлово-експлуатаційними організаціями, житлово -будівельними (житловими) кооперативами, об'єднаннями часників багатоквартирного будинку та організаціями, що надають зво-комунальні послуги;
-доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, вказаними нормами встановлено, що при розрахунку субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива повинен бути врахований рівень доходів осіб, що звертаються за призначенням субсидії або пільг.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 27.07.1998 року № 1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового v разі падання житлової субсидії" (із змінами) для обрахунку обов'язкового відсотка платежу необхідно визначити середньомісячний дохід сім'ї на одного члена за попередні 6 місяців (сукупний дохід господарства за попередні 6 місяців розділити па кількість осіб, які входять до домогосподарства і на 6 місяців) та розрахувати обов'язковий платіж за встановленою формулою (середньомісячний дохід на одну особу за попередні 6 місяців поділити на прожитковий мінімум на одну особу і базовий коефіцієнт 2, після чого множиться на базовий коефіцієнт 15%).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі отриманих даних Державної фіскальної служби встановлено, що визначений обов'язковий платіж перевищує вартість послуг у межах норм споживання з урахуванням пільг, і у зв'язку з чим ОСОБА_1 було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово -комунальних послу за період з листопада 2016 року по квітень 2017 року у розмірі 0 грн.
Так, згідно розрахунку субсидії до особової справи № 16342 розмір плати ОСОБА_1 в межах норм з урахуванням пільг 1658,57 грн., середньомісячний дохід 8693,32 грн.
При цьому, при визначенні середньомісячного доходу позивача відповідачем було враховано доходи ОСОБА_2 за 2015 рік у розмірі 104 319,88 грн., у тому числі: зарплата в розмірі 17470,12 грн., доходи від підприємницької діяльності ФОП III категорії в розмірі 66144,00 грн., пенсія в розмірі 20705,76 грн.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно інформації наданої Кременчуцькою ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області, викладеної в листі від 30.05.2017 року № 6231/П/16-03 з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування за умови сплати єдиного податку за ставкою 4% від суми доходу отриманого за звітній (податковий період) для платників податків єдиного податку ІІІ групи. З 01.01.2016 по 31.12.2016 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування за умови сплати єдиного податку за ставкою 5% від суми доходу отриманого за звітній (податковий) період для платників єдиного податку ІІІ групи. Згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку доходи ОСОБА_1 за 2015 рік складають 25 062, 41 грн, за 2016 рік 21 502,54 грн.
Таким чином, в ході судового розгляду справи встановлено, що взяті відповідачем дані за основу розрахунку середньомісячного доходу ОСОБА_1 зазначені в рішенні про призначення субсидії від 25.11.2016 року та дані, зазначені у листі Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області від 30.05.2017 року № 6231/П/16-03 суттєво різняться, що в свою чергу ставить під сумнів правильність розрахунку при прийнятті рішення про призначення субсидії позивачу.
При цьому суд звертає увагу, що у відповідності до Положення №848 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 15 календарних днів від ДФС, Державтоінспекції, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, вищих навчальних закладів, фондів соціального страхування інформацію, необхідну для призначення субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням субсидій
В той же час, перевірка достовірності даних у виданих довідках не відноситься до компетенції суду, що на думку колегії суддів є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 25.11.2016 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення житлової субсидії.
Одночасно колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на те що, розмір оплати комунальних послуг не повинен перевищувати 15 % , оскільки Закон України "Про житлово - комунальні послуги" вказаної норми не містить.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення: є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.12.2016р. по справі № 524/8709/16-а скасувати.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області від 25 листопада 2016 року про призначення житлової субсидії ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії .
В іншій частині в задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Бенедик А.П.
Повний текст постанови виготовлений 16.06.2017 р.