15 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4682/16
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участі секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта та відповідачів - Коперсака М.С.;
представника позивача - Сандакова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прокар Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Прокар Трейдінг» (далі - ТОВ «Прокар Трейдінг») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) та Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми на реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 857 039,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;
- зобов'язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму (далі - ПДВ) реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 857 039,00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
Обґрунтовуючи свій позов, товариство зазначило, що за змістом п.п.4 п.34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми в податковій звітності з ПДВ платника податку.
Водночас, до податкової звітності з ПДВ, у тому числі належить уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Прокар Трейдінг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 857 039,00 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ у визначений законом термін та зобов'язав виконати дії щодо її збільшення на вказану суму та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, суд відмовив.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ДФС України подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляції, та просив її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляції, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена, на наступних підставах.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Прокар Трейдінг» є платником ПДВ, застосовує звітний (податковий) період місяць та має електронний рахунок за №37514 000 191968 у системі електронного адміністрування податку, що відкритий у Казначействі України, на якій платником податку перераховуються кошти на суму, на яку він має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
20 липня 2015 року позивачем надіслано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в електронному вигляді податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року (а.с.11-14), про що свідчить квитанція № 2 (а.с.15).
У цій Декларації зазначено:
- у розділі І «Податкові зобов'язання» - здійснено операції на митній території України, що оподатковуються ПДВ за основною ставкою, на загальну суму - 5 949 721,00 грн.;
- сума ПДВ (податкових зобов'язань) становить - 1 189 944,00 грн.;
- загальна сума податкових зобов'язань з врахуванням коригувань податкових зобов'язань за минулі податкові періоди - 823 017,00 грн.;
- у розділі ІІ «Податковий кредит» - обсяг придбаних на митній території України товарів та послуг з метою їх використання у межах власної господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою - 4 089 382,00 грн.;
- дозволений податковий кредит, нарахований по операціях з придбання товару та послуг з ПДВ - 817 876,00 грн.;
- загальна сума податкового кредиту - 817 876,00 грн.
- у розділі ІІІ «Розрахунки за звітний період» - позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 року - 5 141,00 грн.;
У рядку 25 Декларації «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками звітного податкового періоду» та у рядку 25.1 «Сума податкових зобов'язань, що сплачується до бюджету» - зазначена сума 5 141,00 грн.
Інші рядки розділу III платником податку не заповнювалися.
- розділ IV «Погашення сум від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року» позивачем не заповнювався.
22 липня 2015 року позивачем надіслано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в електронному вигляді уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року (звітний період, що уточнюється - червень 2015 року) (а.с.18-23, 86-89), що підтверджується квитанцією №2 (а.с.24).
Даним уточнюючим розрахунком були виправлені:
- значення показників розділу І «Податкові зобов'язання», рядки 1.1, 6, 6.1, 9 та 9.1;
- значення показників розділу III «Розрахунки за звітний період» рядки 18, 19, 22, 23, 23.3,24, 25 та 25.1;
Суть виправлень стосувалася:
- зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, зазначення відсутності позитивного значення, а саме різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та зазначення наявності від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 857 039,00 грн.
Далі, аналогічні дії щодо подання в електронному вигляді уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється (червень 2015 року) були надіслані позивачем до контролюючого органу: 23 липня 2015 року (а.с.90-93), 04 вересня 2015 року (а.с.94-97), 17 вересня 2015 року (а.с.98-101), 21 вересня 2016 року (а.с.102-105), 21 вересня 2015 року (а.с.106-109).
Позивач наполягає на тому, що на виконання положень підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була зобов'язана у строк до 31 липня 2015 року автоматично збільшити значення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а саме збільшити на суму - 857 039,00 грн.
У зв'язку з тим, що зазначених дій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не здійснило, ТОВ «Прокар Трейдінг» 20 серпня 2015 року звернулось до Голови ДФС України з листом №47 (а.с.28), в якому, виклавши фактичні обставини, посилаючись на зміни в Податковому кодексі України щодо удосконалення адміністрування ПДВ, просило надати роз'яснення щодо врахування суми від'ємного значення податку на додану вартість, непогашеної станом на 01 липня 2015 року.
ГУ ДФС в Одеській області, відповідаючи на звернення, за дорученням ДФС України, зазначило, що уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ за червень 2015 року, які подані у липні 2015 року щодо збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, будуть віднесені до блоку від'ємних значень на збільшення реєстраційного ліміту після доопрацювання програмного забезпечення на рівні ДФС України (а.с.31-32, 59-60).
25 листопада 2015 року ТОВ «Прокар Трейдінг» знову звернулось до ДФС в Одеській області з проханням збільшити суму на електронному рахунку за №37514 000 191968 у системі електронного адміністрування податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
02 лютого 2016 року ДФС України, посилаючись на п.34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, повідомила, що після «обнуління» показників формули, за якою обчислюється податок, реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларовано платником податку виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням такої звітності (а.с.33-34, 61-62).
Далі зазначено, що результати уточнення показників звітності за червень 2015 року в частині збільшення рядка 24 декларації з ПДВ підлягають відображенню у податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок (липень 2015 року), та не впливають на збільшення реєстраційної суми.
Вказану відповідь позивач отримав 18 березня 2016 року, що підтверджується журналом реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.63-64).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року є необґрунтованим, оскільки відсутнє рішення контролюючого органу за даними камеральної перевірки про невизнання уточнюючої декларації - податковою звітністю.
За таких обставин, суд вважав, що незазначення позивачем в податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року суми від'ємного значення не є підставою для позбавлення його права на збільшення такої суми в системі електронного адміністрування ПДВ.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ДФС України, не забезпечивши відображення у системі електронного адміністрування ПДВ, заявлених позивачем відомостей, порушила статтю 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо інших відповідачів, суд першої інстанції зазначив, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, а тому ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та ГУ ДФС в Одеській області не наділені повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ.
Проаналізувавши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що воно є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Подання податкової декларації з ПДВ передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» та статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, встановлено п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України.
Так, цією статтею встановлено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Наведені статті знаходяться у главі 2 Податкового кодексу України, яка має назву «Податкова звітність», тобто даний законодавчий акт відносить податкову декларацію та уточнюючий розрахунок до податкової звітності.
Аналогічні положення містить у собі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який діяв на момент існування спірних правовідносин і, який у п.8 розділу №1 встановлював, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:
- податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;
- розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, незареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Представники контролюючих органів будь-яких зауважень щодо порушення позивачем порядку та строків подання податкової звітності не зазначали.
Головним доводом апеляції є те, що положення п.200-1.3 ст. 200-1, розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пп.8 п.5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» №966, п.9.2 «Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, листа ДФС України від 14 січня 2016 року №550/6/99-99-19-03-02-15 встановлюють, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована платником податку виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків.
Надаючи правову кваліфікацію позиції позивача та запереченням відповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
В силу пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену відповідною формулою.
З боку контролюючого органу немає зауважень щодо суми податку, який виник за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п.208.2 ст.208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року (п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу (абзаци 9, 10 підпункту 200-1.3 Податкового кодексу України).
Підпунктом 4 пункту 34 розділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VIII набрав чинності 29 липня 2015 року.
Відповідно до пункту 9-2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.
Згідно з пунктом 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.
Так, 30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України оприлюднила на своєму офіційному сайті, План заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування.
В розділі III Плану передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку.
Зазначено, що, зокрема, з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників «СУМА» НаклОтр, «СУМА» Митн та «СУМА» НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року.
Протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума «СУМА» Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:
- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали («СУМА» овердрафт);
- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року («СУМА» Перепл);
- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;
- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року;
- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН («СУМА» Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.
Враховуючи офіційну інформацію ДФС, протягом 03 серпня 2015 року повинні бути відновлені, у тому числі й права позивача, на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка відображається в рядку 2 Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
Однак, контролюючим органом не забезпечено відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем в уточнюючому розрахунку відомостей.
Аналізуючи нормативні акти, на які посилався апелянт для підтвердження своїх доводів, а також проаналізувавши лист ДФС України від 14 січня 2016 року №550/6/99-99-19-03-02-15, суд апеляційної інстанції не встановив у цих документах заборону контролюючому органу збільшувати реєстраційну суму в системі електронного адміністрування ПДВ у зв'язку з поданням до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року уточнюючого розрахунку.
З огляду на це, посилання апелянта про те, що в податковому законодавстві існує така імперативна норма не може бути прийнято до уваги.
У суді апеляційної інстанції представником апелянта було зазначено про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки відмова ДФС щодо збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 857 039,00 грн. та відображення цього збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ була датована 02 лютого 2016 року.
Перевіряючи обґрунтованість вказаного доводу, колегія суддів встановила, що зазначена відповідь ДФС України отримана позивачем - 18 березня 2016 року, що підтверджується журналом реєстрації вхідної кореспонденції (а.а.63-64). Доказів, які б свідчили про зворотне немає, тому ствердження апелянта з цього приводу не знайшли свого підтвердження.
У свою чергу слід зазначити, що предметом позову товариства є оскарження саме бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність - певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків згідно із законодавством України.
Отже, слідує висновок, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень, це є триваючим порушенням, яке не може бути обмежено конкретною датою.
Підсумовуючи викладене, керуючись ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прокар Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова